Інструкція для медичного застосування препарату ЦІАНОКОБАЛАМІН (ВІТАМІН В12)

міжнародна та хімічна назви:

• сyanоcobalamin;

{3and#945;-[and#945;-(5,6-диметилбензимідазоліл)]-3and#946;- ціанокобамід};

основні фізико-хімічні властивості:

• прозорий розчин рожевого або

яскраво-червоного кольору;

склад:

• 1 мл розчину містить ціанокобаламіну 0,2 мг або 0,5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

• Антианемічні засоби. Препарати вітаміну В12 та

фолієвої кислоти. Код АТС В03В А01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ціанокобаламін активує обмін вуглеводів, білків і ліпідів, бере участь у синтезі лабільних груп, в утворенні холіну, метіоніну, нуклеїнових кислот, креатину, сприяє накопиченню в еритроцитах сполук з сульфгідрильними групами. Як фактор росту стимулює функцію кісткового мозку, що необхідно для нормобластичного еритропоезу.

Ціанокобаламін сприяє нормалізації порушених функцій печінки та нервової системи, активує систему згортання крові, викликає (високі дози) підвищення тромбопластичної активності та активності протромбіну.

В організмі людини та тварин синтезується мікрофлорою кишечнику, але цим синтезом потреба у вітаміні не забезпечується і додаткову кількість його організм одержує з продуктами харчування.

Фармакокінетика. Зв’язується з білками на 90%, час досягнення максимальної концентрації після підшкірного і внутрішньом’язового введення – 1 година. Екскретується нирками, з жовчю. Проникає крізь плацентарний бар’єр.

Показання для застосування.

• Злоякісні, постгеморагічні та

залізодефіцитні анемії, апластичні анемії у дітей, анемії аліментарного характеру, а також спричинені токсичними речовинами і лікарськими засобами, інші анемії, пов’язані з дефіцитом вітаміну В12, незалежно від причин дефіциту (резекція шлунка, глистові інвазії, порушення процесу всмоктування із кишечнику, вагітність). Поліневрити, невралгії трійчастого нерва, радикуліт, каузалгії, мігрень, діабетичні неврити, аміотрофічний боковий склероз, дитячий церебральний параліч, хвороба Дауна, алкогольний делірій. Спру (разом з кислотою фолієвою), захворювання печінки (гепатити, цирози, хвороба Боткіна), променева хвороба, псоріаз, герпетиформний дерматит, нейродерміти, фотодерматози.

 

Спосіб застосування та дози.

• Ціанокобаламін вводять внутрішньом’язово,

підшкірно або внутрішньовенно, а при фунікулярному мієлозі і аміотрофічному боковому склерозі також інтралюмбально.

При В12-дефіцитних анеміях препарат призначають дорослим у дозах 100 - 200 мкг (0,1 - 0,2 мг) через день до досягнення ремісії.

При появі симптомів фунікулярного мієлозу і при макроцитарних анеміях з ушкодженням нервової системи Ціанокобаламін призначають дорослим у разовій дозі 400 - 500 мкг (0,4 - 0,5 мг) і більше. На першому тижні вводять щоденно, а потім з інтервалами між введеннями 5 - 7 днів (одночасно призначають фолієву кислоту).

У тяжких випадках вводять у спинномозковий канал починаючи з разової дози

15 – 30 мкг, і при кожній наступній ін’єкції дозу збільшують (50, 100, 150, 200 мкг). Інтралюмбальні ін’єкції роблять кожні 3 дні, всього на курс необхідно 8 - 10 ін’єкцій. У період ремісії за відсутності явищ фунікулярного мієлозу для підтримуючої терапії призначають по 100 мкг двічі на місяць, за наявності неврологічних симптомів – по 200 - 400 мкг 2 - 4 рази протягом місяця.

При постгеморагічних і залізодефіцитних анеміях дорослим призначають по 30 - 100 мкг 2 - 3 рази на тиждень. При апластичних анеміях у дітей вводять по 100 мкг до настання клінікогематологічного поліпшення. При анеміях аліментарного характеру в ранньому дитячому віці і анеміях у недоношених дітей застосовують по 30 мкг протягом 15 днів.

При боковому аміотрофічному склерозі, енцефаломієліті, неврологічних з больовим синдромом захворюваннях дорослим вводять у зростаючих дозах - від 200 до 500 мкг на ін’єкцію (при поліпшенні – 100 мкг на добу). Курс лікування - до 2 тижнів. При травмах периферичних нервів призначають 200 - 400 мкг 1 раз у 2 дні протягом 40 - 45 днів.

Дітям раннього віку при хворобі Дауна, дитячому церебральному паралічі призначають по 15 - 30 мкг через день.

При гепатитах і цирозах печінки дорослим і дітям призначають по 30 - 60 мкг на добу або по 100 мкг через день протягом 25 - 40 днів.

При діабетичних невропатіях, спру, променевій хворобі дорослим вводять 60 - 100 мкг щоденно протягом 20 - 30 днів.

Тривалість лікування Ціанокобаламіном і проведення повторних курсів залежать від характеру захворювання і ефективності лікування.

 

Побічна дія.

• При підвищеній чутливості до Ціанокобаламіну можуть

спостерігатися алергічні явища, головний біль, запаморочення, нервове збудження, біль у ділянці серця, тахікардія. У цих випадках застосування Ціанокобаламіну тимчасово припиняють або взагалі відміняють. За необхідності лікування Ціанокобаламіном відновлюють починаючи з малих доз препарату (15 - 30 мкг).

 

Протипоказання.

• Застосування Ціанокобаламіну протипоказано при

еритремії, еритроцитозі, новоутвореннях, за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну В12, при гострих тромбоемболічних захворюваннях, підвищеній чутливості до препарату.

 

Передозування.

• При застосуванні у терапевтичних дозах – не

спостерігалось.

 

Особливості застосування.

• При лікуванні Ціанокобаламіном необхідно проводити

систематичний аналіз крові. При тенденції до розвитку лейко- та еритроцитозу дозу препарату необхідно зменшити або тимчасово припинити лікування препаратом. Потрібно також контролювати згортання крові. З обережністю призначають хворим на стенокардію.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Не рекомендується сумісне введення в одному

шприці вітамінів В12, В1 і В6, тому що іон кобальту чинить руйнування інших вітамінів.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у захищеному від світла місці при

температурі від 8 до 25°С. Термін придатності – 2 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці.