Інструкція для медичного застосування препарату ФЛІКСОТИД™ ДИСКУС™

міжнародна та хімічна назви:

• флютиказон; S-Fluoromethyl

6a,9a-difluoro-11b,17a-dihydroxy-16a-methyl-3oxo-androsta-1,4-diene-17b-carbothioate,17-propionate;

основні фізико-хімічні властивості:

• білий або майже білий порошок;

склад:

• 1 доза містить флютиказону пропіонату (мікронізованого) 50 або 100,

або 250 мкг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат (містить молочний протеїн).

Форма випуску.

• Порошок для інгаляцій, дозований.

Фармакотерапевтична група.

• Протиастматичні засоби для інгаляційного

застосування. Глюкокортикоїди. Код АТС R03B A05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Флютиказону пропіонат при інгаляційному введенні має виражену протизапальну дію на легені. Це виявляється у зниженні симптоматики та частоти нападів астми, зниженні симптоматики хронічних обструктивних захворювань легенів і поліпшенні функції легенів незалежно від віку, статі, функції легенів, наявності в анамнезі паління та алергологічного статусу.

Фармакокінетика

Абсолютна біодоступність інгаляційного флютиказону пропіонату перебуває в межах 10 – 30% номінальної дози залежно від інгаляційного пристрою, що застосовується. Системна абсорбція здійснюється головним чином через дихальну систему, спочатку швидко, потім – протягом більш тривалого часу. Залишок інгаляційної дози проковтується з мінімальним системним впливом у звandacute;язку з низькою розчинністю флютиказону пропіонату у воді та пресистемним метаболізмом препарату. Як результат цього пероральна біодоступність препарату менше 1%.

Спостерігається лінійне зростання системної дії при збільшенні інгаляційної дози препарату. Флютиказону пропіонат характеризується високим плазматичним кліренсом (1150 мл/хв), великим об‘ємом розподілу (приблизно 300 л) і кінцевим періодом напіввиведення приблизно 8 годин. Рівень звandacute;язування з білками помірно високий (91%). Флютиказону пропіонат швидко елімінується із системного кровотоку, головним чином шляхом метаболізму до неактивного метаболіту за допомогою ферменту цитохрому Р450 CYP3A4. Нирковий кліренс флютиказону пропіонату дуже незначний (менше 0,2%), з них менше 5% препарату виводиться у вигляді метаболітів. Слід бути обережними при одночасному призначенні інгібіторів CYP3A4 у звandacute;язку з потенційним підвищенням системного впливу флютиказону пропіонату.

Показання для застосування.

Бронхіальна астма

Хворі на тяжку астму потребують регулярної підтримуючої терапії. Такі хворі мають постійні симптоми та часті загострення, обмежену фізичну спроможність і пікову швидкість видоху (PEF) нижче 60% від базової з більшою, ніж на 30%, варіабельністю, що не повертається повністю до норми після прийому бронходилататорів. Такі пацієнти потребують високих доз інгаляційних або пероральних кортикостероїдів. Раптове погіршення стану потребує збільшення дози кортикостероїдів, яке необхідно проводити під пильним медичним наглядом.

Дорослі

Профілактичне лікування

Легка форма астми (PEF становить 80% і більше від належного, з варіабельністю менше 20%): пацієнти, що потребують періодичного симптоматичного лікування бронходилататорами.

Помірна форма астми (PEF 60 – 80% від належного, з варіабельністю 20 – 30%): пацієнти, які потребують регулярного протиастматичного лікування, та хворі на нестабільну астму або з погіршенням стану на фоні існуючої профілактичної терапії або терапії тільки бронходилататорами.

Тяжка форма астми (PEF менше 60%, з варіабельністю понад 30%): хворі на тяжку хронічну астму. Після початку застосування інгаляційного Фліксотиду Дискусу багато пацієнтів, які мали залежність від системних стероїдів, для адекватного контролю за симптомами астми зможуть суттєво зменшити або повністю відмовитися від перорального застосування кортикостероїдів.

Діти

Кожна дитина, що потребує профілактичного протиастматичного лікування, включаючи тих, у кого не досягнуто контролю за симптомами астми на фоні вже проведеного лікування існуючими препаратами.

Хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ)

За даними клінічних досліджень, регулярне застосування інгаляційного флютиказону пропіонату значно поліпшує дихальну функцію легенів, знижує симптоматику ХОЗЛ, частоту та тяжкість загострень, а також знижує необхідність у додатковому курсі пероральних кортикостероїдів. Спостерігається також уповільнення прогресування погіршення стану здоров’я.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений тільки для інгаляційного застосування.

Інгаляційний Фліксотид Дискус застосовується для профілактики захворювання і тому повинен застосовуватися регулярно, навіть у період відсутності нападів астми.

Спеціальні групи пацієнтів

Змінювати дозу хворим похилого віку та пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю потреби немає.

Бронхіальна астма

Початок терапевтичної дії спостерігається через 4 – 7 днів, хоча деяке поліпшення настає вже через 24 години, особливо у пацієнтів, які раніше не отримували інгаляційні стероїди.

Якщо ефективність застосування бронходилататорів короткої дії стає меншою і хворим потрібно збільшувати частоту і дозу їх застосування, необхідно переглянути режим лікування.

Дорослі та діти старше 16 років: 100 – 1000 мкг двічі на добу.

Початкова доза препарату залежить від тяжкості захворювання.

Легка астма – по 100 – 250 мкг двічі на добу.

Помірна астма – по 250 – 500 мкг двічі на добу.

Тяжка астма – по 500 – 1000 мкг двічі на добу.

Дозу препарату потім можна відкоригувати для досягнення контролю над симптомами астми або зменшити до мінімально ефективної залежно від індивідуальної реакції хворого.

Початкову дозу Фліксотиду Дискусу можна розрахувати як половину добової дози беклометазону дипропіонату або його еквівалента, які пацієнт застосовував у вигляді дозованого інгалятора.

Діти 4 років і старше: 50 - 200 мкг двічі на добу.

У багатьох дітей астма добре контролюється при застосуванні доз від 50 до100 мкг двічі на добу. У тих пацієнтів, для яких ця доза є недостатньою, поліпшення може бути досягнене шляхом збільшення дози до 200 мкг двічі на добу.

Початкова доза інгаляційного Фліксотиду Дискусу залежить від тяжкості захворювання.

Дозу препарату потім можна відкоригувати для досягнення контролю над симптомами астми або зменшити до мінімально ефективної залежно від індивідуальної реакції дитини.

Діти від 1 до 4 років: Фліксотид Дискус не рекомендується для лікування дітей цієї вікової групи. За необхідності можна застосовувати Фліксотид Евохалер у вигляді дозованого аерозолю для інгаляцій, рекомендовані дози зазаначені в інструкції на цей препарат.

Хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ)

Доза для дорослих: по 500 мкг двічі на день.

Пацієнти повинні усвідомлювати, що для досягнення оптимального ефекту Фліксотид Дискус слід застосовувати щодня. Поліпшення звичайно спостерігається через 3 – 6 місяців. Однак, якщо через 3 – 6 місяців поліпшення не настає, необхідно переглянути режим лікування пацієнта.

Побічна дія.

Нижченаведена побічна дія систематизована за органами і системами та залежно від частоти виникнення: дуже часто (andsup3;1/10), часто (andsup3;1/100 та andlt; 1/10), не часто (andsup3;1/1000 та andlt; 1/100), рідко (andsup3;1/10000 та andlt; 1/1000) та дуже рідко (andlt;1/10000), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічну дію, що виникає дуже часто, часто та не часто, головним чином базуються на клінічних іспитах. Дані про побічну дію, що виникає рідко та дуже рідко, отримуються головним чином спонтанно.

Інфекції та інвазії

Дуже часто: кандидоз порожнини рота і глотки.

У деяких хворих можливий розвиток кандидозу порожнини рота і глотки. З метою запобігання цьому явищу після застосування Фліксотиду Дискусу слід полоскати порожнину рота. За необхідності протягом усього періоду лікування призначають протигрибковий препарат місцево, продовжуючи при цьому застосування Фліксотиду Дискусу.

Імунна система

Повідомлялось про реакції гіперчутливості з нижченаведеними проявами.

Не часто: шкірні реакції гіперчутливості.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоголотки), респіраторні симптоми (задишка та/або бронхоспазм) та анафілактичні реакції.

Ендокринна система

Можлива системна дія, що включає:

дуже рідко – синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракту та глаукому.

Метаболізм та розлади травлення

Дуже рідко: гіперглікемія.

Психіатричні розлади

Дуже рідко: відчуття неспокою, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність і збудливість (головним чином у дітей).

Дихальна система та грудна клітка

Часто: захриплість.

У деяких хворих інгаляційний флютиказону пропіонат може бути причиною захриплості, у цьому разі стає корисним полоскання горла водою одразу після інгаляції.

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму зі швидко зростаючою задишкою після інгаляції. У цьому разі негайно застосовуються швидкодіючі інгаляційні бронходилататори, інгаляція Фліксотиду Дискусу одразу припиняється, проводиться обстеження пацієнта та за необхідності призначається альтернативна терапія.

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату (див. склад препарату).

Передозування.

При застосуванні Фліксотиду Дискусу в дозах, які перевищують рекомендовані, може виникнути гостре передозування, що виявляється у тимчасовому пригніченні гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи. Це не потребує невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через декілька днів.

Проте при застосуванні доз, вищих за рекомендовані, протягом тривалого часу можливо суттєве пригнічення функції надниркових залоз. Є повідомлення про поодинокі випадки гострих адреналових кризів, головним чином у дітей, які лікуються вищими, ніж рекомендовані, дозами (1000 мкг і вище) препарату протягом тривалого часу (декілька місяців або років). До явищ, які спостерігалися, входила гіпоглікемія, що супроводжувалась погіршенням свідомості та/або конвульсіями. Факторами, що можуть провокувати гострий адреналовий криз, можуть бути травми, хірургічні втручання, інфекції або різке зниження дози. Пацієнти, які лікуються вищими, ніж рекомендовані, дозами, повинні бути під особливим наглядом, і дозу препарату їм треба зменшувати поступово.

Особливості застосування.

Лікування бронхіальної астми повинно проводитися згідно з поетапною програмою, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.

Збільшення частоти застосування та дози короткодіючих інгаляційних бета-2-агоністів сигналізує про поступову втрату контролю астми. У цих умовах терапія повинна бути переглянута.

Раптове та прогресуюче погіршення контролю астми є потенційно життєво небезпечним, тому слід збільшувати дозу кортикостероїдів. Для пацієнтів, які належать до групи ризику, може бути доцільною щоденна пікфлоуметрія.

Фліксотид Дискус не показаний для купірування гострих нападів астми, його призначають для довготривалого профілактичного лікування. Для полегшення стану при гострих астматичних нападах застосовуються швидко- та короткодіючі інгаляційні бронходилататори.

Недостатня ефективність лікування або тяжке загострення астми потребують збільшення дози Фліксотиду Дискусу та, якщо потрібно, призначення системних стероїдів та/або антибіотиків за наявності інфекції.

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, здебільшого у високих дозах і протягом тривалого часу, можливо виникнення системної дії, але значно меншої, ніж при застосуванні пероральних стероїдів. Системна дія може виявлятися синдромом Кушинга, кушингоїдними ознаками, пригніченням надниркових залоз, затримкою росту у дітей і підлітків, зниженням мінералізації кісток, катарактою та глаукомою. Тому важливо, щоб доза інгаляційних кортикостероїдів була зменшена до мінімально можливої, яка б підтримувала ефективний контроль симптомів астми.

Рекомендується регулярно перевіряти зріст дітей, що перебувають на тривалому лікуванні інгаляційними кортикостероїдами.

Існує індивідуальна підвищена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів.

При застосуванні Фліксотиду Дискусу в рекомендованих дозах функція та резерв надниркових залоз залишаються в межах норми. Ефект від застосування інгаляційного Фліксотиду Дискусу дає змогу звести до мінімуму потребу в пероральних стероїдах. Але можливість виникнення побічної дії у пацієнтів, що раніше лікувались пероральними стероїдами, зберігається протягом деякого часу. Ступінь порушення функції надниркових залоз в окремих ситуаціях може потребувати оцінки спеціаліста.

Слід взяти до уваги можливість порушення функції надниркових залоз і проводити відповідну кортикостероїдну терапію у разі невідкладної допомоги та у стресових ситуаціях.

У звandacute;язку з можливістю пригнічення функції надниркових залоз переведення пацієнтів з прийому пероральних кортикостероїдів на інгаляційний Фліксотид Дискус потребує особливої уваги і постійного контролю функції надниркових залоз.

Процес переходу на інгаляційний Фліксотид Дискус і відміна системної терапії мусять бути поступовими, пацієнти повинні мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного стероїду в стресових ситуаціях.

Заміна системної стероїдної терапії на інгаляційну інколи може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом стероїдів. Ці алергічні прояви треба лікувати антигістамінними засобами та/або препаратами для місцевого застосування, у тому числі кортикостероїдами місцевої дії.

Лікування Фліксотидом Дискусом не можна припиняти раптово.

Існують поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози крові і це слід брати до уваги при призначенні Фліксотиду хворим на цукровий діабет.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними кортикостероїдами, з особливою обережністю Фліксотид Дискус слід призначати хворим на активний туберкульоз легенів.

Вагітність і лактація

Безпека застосування Фліксотиду Дискусу в період вагітності остаточно не встановлена. При вирішенні питання про призначення препарату в цей період потрібно зважити очікувану користь для матері і потенційний ризик для плоду.

На сьогодні не встановлено, чи потрапляє флютиказону пропіонат у грудне молоко, однак, виходячи з фармакологічного профілю препарату, це малоймовірно.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

Будь-який вплив є малоймовірним.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флютиказону пропіонату в плазмі крові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 3А4 у печінці та кишечнику. Тому ймовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флютиказону пропіонатом, є дуже малою.

За даними досліджень щодо вивчення медикаментозної взаємодії на здорових добровольцях було показано, що ританавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4) може значно збільшувати концентрацію флютиказону пропіонату у плазмі, що призведе до суттєвого зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові. При одночасному застосуванні флютиказону пропіонату та ританавіру можливі системні впливи кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного застосування флютиказону пропіонату та ританавіру, за винятком випадків, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостерїдів.

За даними досліджень з іншими інгібіторами цитохрому Р450 3А4 було доведено, що вони мають дуже незначний (еритроміцин) або малий (кетоконазол) вплив на збільшення системної концентрації флютиказону пропіонату у сироватці крові без значущого зменшення концентрації кортизолу. Проте, одночасно застосовувати інгібітори цитохрому Р450 3А4 слід з обережністю, зважуючи на можливість збільшення системного впливу флютиказону пропіонату.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі, нижче 30°С у сухому, недоступному для дітей місці.

Для дози 50 мкг/дозу – 1,5 року, 100 мкг/дозу - 2 роки, 250 мкг/дозу - 3 роки.