Інструкція для медичного застосування препарату ФЕНАЗИД

міжнародна та хімічна назви:

• (ізонікотиноілгідразин-О,N) заліза (ІІ)

сульфат дигідрат;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки плоскоциліндричної форми,

жовтувато-коричневого кольору з вкрапленнями;

склад:

• 1 таблетка містить 0,25 г феназиду;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Протитуберкульозні засоби.

Код АТС J04AK.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Феназид - протитуберкульозний препарат. Активний відносно мікобактерій туберкульозу. Феназид - це модифікація молекули ізоніазиду шляхом комплексоутворення із залізом, що забезпечує більшу безпеку хіміотерапії туберкульозу, оскільки блокований залізом хелатний вузол молекули гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) втрачає здатність взаємодіяти з активними центрами залізовмісних ферментів, а включення первинної аміногрупи гідразину в хелатний цикл комплексу перешкоджає взаємодії з N-ацетилтрансферазою. У зв’язку з цим феназид є малотоксичним препаратом, при застосуванні якого не потрібна корекція разових і курсових доз препарату залежно від швидкості його ацетилювання. Феназид є препаратом пролонгованої дії.

Фармакокінетика. Феназид повільно всмоктується, час досягнення максимальних концентрацій препарату в крові становить 5 - 6 годин, період напіввиведення – 7,2 години.

Показання для застосування.

• Комплексна терапія туберкульозу різної

локалізації, у тому числі у хворих, які мають супутні захворювання центральної нервової системи, печінки і погану переносимість препаратів гідразину ізонікотинової кислоти (ГІНК).

Спосіб застосування та дози.

• Для уточнення індивідуальної переносимості

препарату в перший день лікування дорослим призначають одну таблетку вранці, після їди. За відсутності побічних реакцій в другий і всі наступні дні препарат приймають у дозі 0,25 г (одна таблетка) два рази на добу (вранці і ввечері), через 30 - 40 хвилин після їди. Загальна тривалість лікування - до 6 місяців.

Побічна дія.

• Можливі кардіотоксична дія, міокардит, прискорення

процесів тромбоутворення, головний біль, диспептичні розлади, гіпофункція щитовидної залози, гемосидероз паренхіматозних органів.

Протипоказання.

• Індивідуальна непереносимість компонентів препарату;

вагітність і період годування груддю;

дитячий вік;

легенево-серцева недостатність;

ішемічна хвороба серця;

наявність змін з боку системи згортання крові;

порушення функції щитовидної залози.

Передозування.

• При тривалому застосуванні в дозах, що перевищують

рекомендовані, можливі головний біль, нудота. Терапія симптоматична.

Особливості застосування.

• У процесі лікування Феназидом необхідний систематичний

(не рідше 1 раза на місяць) контроль електрокардіограми і коагулограми.

Не впливає на концентрацію уваги та здатність керувати автоматичними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• У проведених клінічних дослідженнях не

відмічено антагонізму або несумісності при одночасному прийомі з протитуберкульозними препаратами інших груп.

При одночасному застосуванні з ізоніазидом може спостерігатися посилення токсичних ефектів, характерних для ГІНК, тому одночасне застосування Феназиду та ізоніазиду протипоказано.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у недоступному для дітей, сухому,

захищеному від світла місці при кімнатній температурі (+ 15 – 250С). Термін придатності – 3 роки.