03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ФАМОТИДИН "ЛХ"
мiжнародна та хімічна назви: famotidine; N2-(аміносульфоніл)-3-[[[2-(діамінометилен)аміно]тіазол-4-іл]метил]тіо]пропанамідин;
основнi фiзико-хiмiчні властивостi: таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору;
Содержание
склад:
- 1 таблетка містить фамотидину 0,02 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, лактоза, тальк, магнію стеарат або кальцію стеарат, метилцелюлоза, поліетиленгліколь, титану діоксид, тропеолін 0.
Форма випуску.
- Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
- Засоби, що впливають на травну систему та
метаболізм. Антагоністи Н2-рецепторів. Код АТС А02В А03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фамотидин є блокатором Н2-рецепторів III покоління. Пригнічує продукцію соляної кислоти як базальну, так і стимульовану гістаміном, гастрином і меньшою мірою - ацетилхоліном. Одночасно зі зниженням продукції соляної кислоти та збільшенням рН знижує активність пепсину.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо швидко, але не повністю, всмоктується із ШКТ. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 2 год. Біодоступність становить 40 - 45 % і незначно змінюється в присутності їжі.
Період напіввиведення із плазми становить близько 3 год і збільшується у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Зв’язування з білками становить 15-20 %. Невелика частина активної речовини метаболізується в печінці, більша частина виводиться в незміненому вигляді із сечею.
Показання для застосування.
- Лікування та профілактика
рецидивів виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, синдром Золлінгера-Еллісона.
Спосіб застосування та дози.
- При пептичній виразці шлунка та
дванадцятипалої кишки призначають внутрішньо, по 40 мг на добу, перед сном, протягом 4 - 8 тижнів. Після досягнення терапевтичного ефекту протягом 2 - 4 тижнів проводять підтримуюче лікування в дозі 20 мг на добу. При синдромі Золлінгера-Еллісона призначають по 20 мг кожні 6 год; максимальна добова доза – 0,48 г.
Побічна дія.
- Можливі головний біль,
запаморочення, нудота, запор або діарея, міалгії, депресія, шкірно-алергічні реакції, порушення функції печінки.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до
препарату, періоди вагітності та лактації, порушення функцій печінки, вік до 14 років.
Передозування.
- Зустрічається дуже рідко, виявляється посиленням
вираженості побічної дії.
Лікування. Рекомендується промивання шлунка, симптоматична або підтримуюча терапія.
Особливості застосування.
- З обережністю призначають
хворим з порушенням функції нирок і печінки. Перед початком лікування необхідно виключити наявність злоякісного захворювання стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки.
Вагітність і період лактації.
Застосування препарату протипоказано.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Якщо препарат застосовують в комбінації з
антацидами, інтервал між прийомом антацидів і фамотидину повинен становити не менше 1 - 2 години (антациди можуть зменшувати абсорбцію фамотидину).
Умови та термiн зберiгання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище + 20°С.
Термін придатності - 3 роки.