Інструкція для медичного застосування препарату УРО-БЦЖ

міжнародна назва: Bacillus Calmette-Guandeacute;rin;

основні фізико-фармацевтичні властивості:

білий порошок і безбарвний, прозорий розчин;

склад:

• 1 флакон препарату містить не

менше 2 x 108 і не більше 3 x 109 життєздатних одиниць бактерії Кальмета-Герена (БЦГ) (штам RIVM, що походить з штаму 1173-Р2);

допоміжні речовини: полігелін, глюкоза безводна, полісорбат-80;

розчинник: хлорид натрію та вода для ін’єкцій.

Форма випуску.

• Порошок для приготування суспензії для введення у

сечовий міхур.

Фармакотерапевтична група.

• Імуностимулюючий засіб.

Код ATC: L03AX03

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат УРО-БЦЖ являє собою ліофілізовану суспензію живої бактерії Кальмета-Герена (Bacillus Calmette-Guandeacute;rin), що була отримана з Mycobacterium bovis, штам RIVM.

Препарат УРО-БЦЖ стимулює імунну систему та виявляє протипухлинну активність.

Дані досліджень свідчать про те, що УРО-БЦЖ діє як неспецифічний імуностимулятор, при чому механізм цієї дії не зводиться до одного фактора, а включає декілька, що впливають на клітини імунної системи. УРО-БЦЖ виявляє стимулюючий вплив на селезінку, підвищує макрофагоцитну функцію селезінки та активізує природні “клітини-вбивці”. Інстиляція УРО-БЦЖ стимулює збільшення кількості гранулоцитів, моноцитів/макрофагів і Т-лімфоцитів, що вказує на місцеву активацію імунної системи. Також підвищується концентрація цитокінів IL1, IL2, IL6 та TNFa.

Фармакокінетика.

Більшість бактерій виводиться із сечею в перші години після інстиляції. Досі не-відомо, чи може мікобактерія проходити через неушкоджену уротеліальну стінку.

Показання для застосування.

Лікування неінвазивної уротеліальної карциноми сечового міхура:

лікування карциноми in situ;

профілактичне лікування рецидивів:

уротеліальної карциноми, що вразила лише слизову оболонку;

Ta G1-G2, якщо пухлина мультифокальна та/або рецидивуюча;

Ta G3;

уротеліальної карциноми in lamina propia, коли не вражені м’язові тканини сечового міхура (T1);

карцинома in situ.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Вмісту одного флакона достатньо дорослому для однієї інстиляції у сечовий міхур.

Вказівки щодо утворення розчину.

Перед застосуванням препарату необхідно в асептичних умовах приготувати суспензію за допомогою стерильного 0,9 % розчину хлориду натрію. Обережно повертаючи, перемішайте суспензію перед використанням. Під час приготування препарату слід користуватися рукавичками.

Видимі макроскопічні часточки не знижують ефективності та безпеки продукту.

Розірвіть і розкрийте захисний мішок, але не знімайте його повністю! Він захищатиме кінчик інстиляційної системи від забруднень до останньої хвилини.

Зніміть захисні кришечки з флакона та інстиляційної системи.

Натисніть і міцно вставте флакон з препаратом УРО-БЦЖ в адаптер інстиляційної системи.

Переламавши трубку адаптера, відкрийте механізм - таким чином посудини з’єднаються.

Натисніть і введіть рідину у флакон.

Переверніть систему, натисніть і введіть повітря у флакон, що знаходиться вгорі. Введіть суспензію УРО-БЦЖ в інстиляційну систему. Не видаляйте флакон.

Тримайте інстиляційну систему у вертикальному положенні. Тепер зніміть захисний мішок повністю. З’єднайте адаптер катетера і катетер. Тепер переламайте трубку, відкриваючи запірний механізм, та інстилюйте препарат. Звільніть катетер, прокачавши повітря. Залиште інстиляційну систему у стисненому положенні та помістіть її разом з катетером у мішок для сміття.

Тривалість

Карцинома in situ

За стандартною схемою лікування УРО-БЦЖ інстилюють 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів поспіль. Цю схему можна повторити, якщо не вдалося досягти ремісії пухлини та якщо існують клінічні показання для цього. Після перерви у лікування протягом 4 тижнів, введення препарату у міхур слід продовжувати одночасно з підтримуючою терапією, яка буде описана нижче.

Ад’ювантна терапія (профілактичне лікування рецидивів)

Лікування за допомогою BCG слід починати приблизно через 2-3 тижні після проведення трансуретральної резекції (ТУР) або біопсії сечового міхура, без застосування травматичної катетеризації, та слід повторювати щотижня, протягом 6 тижнів. Принаймні у випадках пухлин з високим ризиком після цього курсу слід призначати підтримуючу терапію.

Підтримуюча терапія

Одна схема включає лікування протягом 12 місяців, з місячними перервами між окремими інстиляціями. Інша схема підтримуючої терапії полягає у ввідному курсі протягом 6 тижнів, за яким ідуть 3 інстилювання щотижня у 3, 6, 12, 18, 24, 30 та 36й місяці. За цією схемою повний курс у 27 інстиляцій триває 3 роки.

Різні схеми лікування за допомогою різних штамів БЦГ пройшли випробування під час клінічних досліджень, що проводилися за участі великої кількості пацієнтів. У даний час неможливо з впевненістю стверджувати, що будь-яка з цих схем краща за інші.

Спосіб застосування

Препарат УРО-БЦЖ слід вводити, дотримуючись правил проведення інтравезикулярної ендоскопії.

Пацієнт не повинен пити протягом 4 годин до та 2 годин після інстиляції. Необхідно випорожнити сечовий міхур перед інстиляцією УРО-БЦЖ. Препарат УРО-БЦЖ вводиться у сечовий міхур за допомогою катетера під низьким тиском. Введена суспензія УРО-БЦЖ повинна залишатись у сечовому міхурі протягом 2 годин, якщо це можливо. Протягом цього часу суспензія повинна достатньою мірою контактувати з усією поверхнею слизової оболонки сечового міхура. Тому пацієнт повинен якнайбільше рухатись. Пацієнтів, прикутих до ліжка, необхідно перевертати із спини на живіт та навпаки кожні 15 хвилин. Через 2 години пацієнт повинен випорожнити інстильовану суспензію, найкраще у сидячому положенні.

Якщо немає медичних протипоказань, протягом 48 годин після кожної інстиляції пацієнту рекомендується гіпергідратація.

Препарат УРО-БЦЖ не слід застосовувати для лікування дітей, оскільки його безпека та ефективність у дітей не визначена.

Щодо лікування людей похилого віку немає ніяких особливих вказівок.

Побічна дія.

Частота: дуже часто (andgt;1/10)

Шлунково-кишкові розлади: нудота.

Розлади сечовидільної системи: цистит і запальні реакції (гранульома) сечового міхура, часте сечовипускання, що супроводжується відчуттям дискомфорту та болем.

Розлади репродуктивної системи: безсимптомний гранульоматозний простатит.

Загальні розлади: гарячка andlt; 38,5 °C, грипоподібні симптоми (нездужання, гарячка, озноб), загальне відчуття дискомфорту.

Частота: часто (andgt;1/100, andlt;1/10).

Загальні розлади: Гарячка andgt; 38,5 °C.

Частота: нечасто (andgt;1/1,000, andlt;1/100)

Зміна складу крові: цитопенія, анемія.

Розлади імунної системи : синдром Рейтера (кон’юнктивіт, асиметричний олігоартрит і цистит).

Розлади органів дихання: міліарний пневмоніт, легенева гранульома .

Порушення роботи печінки та жовчного міхура: гепатит.

Шкірні прояви: висипання на шкірі та абсцеси.

Порушення скелетно-м’язової системи: артрит, артралгія

Розлади сечовидільної системи: інфекції сечовивідної системи, макроскопічна гематурія, ретракція сечового міхура, непрохідність сечовивідних шляхів.

Загальні розлади: гіпотензія

Частота: Рідко (andgt;1/10,000, andlt;1/1,000)

Інфекції: БЦГ-сепсис.

Судинні розлади: судинна інфекція (наприклад, інфекційна аневризма).

Ниркові захворювання: абсцес нирки.

Частота: дуже рідко (andlt;1/10,000), аж до поодиноких випадків.

Інфекції: БЦГ інфікування імплантатів та оточуючої тканини (наприклад, інфекція імплантату аорти, серцевого дефібрилятора, пластики тазостегнового чи колінного суглоба).

Розлади лімфатичної системи: цервікальний лімфаденіт, інфекції місцевих лімфатичних вузлів.

Розлади імунної системи: алергічна реакція (наприклад, набряки повік, кашель) Порушення скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та захворювання. кісток: остеомієліт, інфекція кісткового мозку, абсцес поперекового м’язу.

Захворювання очей: хоріоретініт, кон’юктівіт, увеїт.

Судинні розлади: судинна фістула.

Шлунково-кишкові розлади: блювання, кишкова фістула, перитоніт.

Розлади репродуктивної системи: орхіт або епідидиміт, що не піддаються лікуванню протитуберкульозними препаратами, інфекція головки пеніса.

Побічні явища при лікуванні препаратами BCG трапляються часто, але звичайно є легкими та швидко минають. Негативні реакції часто зростають зі збільшенням кількості інстиляцій BCG.

Місцеві побічні реакції.

90 % пацієнтів скаржаться на відчуття дискомфорту та біль під час сечовипускання, а також на часті позиви до сечовипускання. Цистит і запальна реакція (грануломата) можуть буди невід’ємною частиною протипухлинної дії препарату.

Про лікування симптомів див. далі.

Іноді можуть спостерігатися і інші місцеві побічні реакції: макроскопічна гематурія, інфекції сечовивідних шляхів, ретракція сечового міхура, непрохідність сечовивідних шляхів, орхіт та епідидиміт. Ниркові абсцеси спостерігаються рідко.

Системні побічні реакції.

Виділяють такі системні побічні реакції: гарячка andgt; 39,5 °C протягом принаймні 12 годин, гарячка andgt; 38,5 °C протягом принаймні 48 годин, міліарна пневмонія, спричинена БЦГ, грануломатозний гепатит, відхилення показників функції печінки, органічні розлади (окрім сечостатевих шляхів), які супроводжуються грануломатозним запаленням, що визначається при біопсії, синдром Рейтера.

Можуть спостерігатися такі прояви, як субфебрильна температура, грипоподібні симптоми та відчуття загального дискомфорту. Ці симптоми звичайно тривають від 24 до 48 годин і до них слід застосовувати стандартні методи симптоматичної терапії. Ці реакції є ознаками початку імунної реакції. За всіма пацієнтами, які отримують цей препарат, слід постійно уважно слідкувати та попередити їх про необхідність сповіщати про всі випадки гарячки та інші нездужання, що не стосуються сечовивідних шляхів.

Були повідомлення про сепсис, спровокований БЦГ, що є ситуацією, загрозливою для життя.

У поодиноких випадках можуть розвиватися артрити, артралгії, висипання на шкірі. У більшості випадків ці артрити, артралгії, висипання на шкірі можна пов’язати з алергічними реакціями на BCG, що розвиваються у пацієнта. У деяких випадках може стати необхідним припинення введення препарату УРО-БЦЖ.

Лікування симптомів, ознак і синдромів.

Симптоми подразненого сечового міхура, які тривають менше 48 годин

Лікування:

Симптоматична терапія.

Симптоми подразненого сечового міхура, які тривають більше 48 годин

Лікування:

припинити лікування препаратом УРО-БЦЖ і почати лікування хінолонами. Якщо через 10 днів явища не припиняться повністю, протягом 3 місяців вводити ізоніазид.

Якщо проводиться протитуберкульозне лікування, застосування препарату УРО-ВЦЖ слід безумовно припинити.

Супутнє бактеріальне зараження сечовивідних шляхів

Лікування:

Перервати лікування препаратом УРО-БЦЖ до нормалізації показників сечі та завершення курсу лікування антибіотиками

Інші побічні прояви з боку сечостатевих шляхів: симптоматичний грануломатозний простатит, епідидиміт та орхіт, непрохідність сечовивідних шляхів та абсцеси нирок.

Лікування:

Перервати лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Протягом 3-6 місяців, залежно від тяжкості реакції, вводити ізоніазид і рифампіцин.

Якщо проводиться протитуберкульозне лікування, застосування препарату УРО-БЦЖ слід безумовно припинити.

Гарячка до 38,5 °C , що триває менше 48 годин.

Лікування:

Симптоматична терапія за допомогою парацетамолу.

Симптоми, ознаки або синдром:

Висипання на шкірі, артралгії або артрит, або синдром Рейтера

Лікування:

Припинити лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Вводити антигістамінні препарати або нестероїдні протизапальні ліки.

Якщо ефекту не буде, протягом 3 місяців вводити ізоніазид.

Якщо проводиться протитуберкульозне лікування, застосування препарату УРО-ВЦЖ слід безумовно припинити.

Системна алергічна реакція на BCG без ознак септичного шоку

Лікування:

Безумовно припинити лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Провести консультацію спеціаліста з інфекційних захворювань.

Протягом 6 місяців проводити потрійне медикаментозне протитуберкульозне лікування.

Системна алергічна реакція на BCG з ознаками септичного шоку

Лікування:

Безумовно припинити лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Негайно розпочати потрійне медикаментозне протитуберкульозне лікування у поєднанні з лікуванням великими дозами кортикостероїдів швидкої дії.

Негайно проконсультуватися із спеціалістом з інфекційних захворювань.

• Увага: Бактерія БЦГ чутлива до всіх протитуберкульозних

препаратів, що використовуються зараз, за виключенням піразинаміду. Якщо необхідно провести потрійну протитуберкульозну терапію, як правило рекомендують таке поєднання: ізоніазид , рифампіцин та етамбутол.

Протипоказання.

Надчутливість до будь-якого з інгредієнтів.

Препарат УРО-БЦЖ не слід застосовувати для лікування пацієнтів з пригніченим імунітетом або осіб із вродженим або набутим імунодефіцитом, що був спричинений чи то супутньою хворобою (наприклад, позитивна серологічна реакція на ВІЛ, лейкемія, лімфома), чи то протираковою терапією (наприклад, цитостатичні препарати, опромінення), чи то імуносупресивною терапією (наприклад, кортикостероїди).

Препарат УРО-БЦЖ не слід застосовувати для лікування людей, хворих на активну форму туберкульозу. Треба виключити можливість активної форми туберкульозу у пацієнтів з позитивною реакцією на туберкулінову пробу (наприклад, PPD-Манту) перед початком лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Якщо в минулому проводилося променеве лікування сечового міхура.

Протипоказано лікування препаратом УРО-БЦЖ жінок, які годують груддю.

Передозування.

• є малоймовірним, оскільки один флакон

препарату УРО-БЦЖ відповідає одній дозі.

Немає даних про те, що передозування може спричинитися до будь-яких інших симптомів, крім вже описаних симптомів побічної дії.

Особливості застосування.

Препарат УРО-БЦЖ не можна застосовувати для підшкірних, внутрішньошкірних, внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій чи вакцинації.

Після ТУР, біопсії сечового міхура, травматичної катетеризації препарат УРО-БЦЖ не слід вводити раніше, ніш через 15-21 дня після ТУР, біопсії сечового міхура або травматичної катетеризації.

Лікування симптомів, ознак або синдромів (див. вище)

Кількість інстиляцій BCG.

Побічні явища при лікуванні препаратами BCG трапляються часто, але звичайно є легкими та швидко минають. Негативні реакції часто зростають із збільшенням кількості інстиляцій BCG.

Системні реакції на інфікування BCG

Про системні реакції на інфікування BCG повідомлялося нечасто, і вони описувалися як гарячка andgt;39,5 °C протягом принаймні 12 годин, гарячка andgt;38,5 °C протягом принаймні 48 годин, міліарна пневмонія, грануломатозний гепатит, відхилення показників функції печінки, органічні розлади (крім сечостатевих шляхів), які супроводжуються грануломатозним запаленням, що визначається при біопсії.

До початку лікування слід зважити можливість виникнення серйозних системних БЦГ-інфекцій.

Травматична інстиляція може сприяти розвитку септицемічних явищ, спричинених БЦГ, з можливістю септичного шоку та потенціально з летальним кінцем.

Перед кожною інстиляцією БЦГ у сечовий міхур слід виключити інфекцію сечових шляхів (запалення слизової оболонки сечового міхура може підвищити ризик гематологічного розповсюдження БЦГ). Якщо під час лікування БЦГ діагностується інфекція сечових шляхів, курс лікування слід перервати до нормалізації показників сечі та завершення лікування антибіотиками.

Повідомлялося про інфекції, спричинені імплантатами та трансплантатами, у пацієнтів, хворих наприклад, на аневризм або які були протезовані.

Гарячка або макроскопічна гематурія

Треба відкласти лікування до розв’язання ситуації з гарячкою або високою гематурією.

Невеликий об’єм сечового міхура

Ризик контрактури сечового міхура може бути вищим у пацієнтів з невеликим об’ємом сечового міхура.

HLA-B27

У пацієнтів з позитивною реакцією на HLA-B27 може підвищитися частота реакційного артриту або синдрому Рейтера.

Правила поводження з препаратом

Не слід проводити маніпуляції з препаратом УРО-БЦЖ у тому самому приміщенні, де готуються цитотоксичні препарати для внутрішньовенного застосування, та не слід одним і тим самим особам працювати з обома препаратами. Не слід працювати з препаратом УРО-БЦЖ особам, у яких виявлено імунодефіцит.

Пацієнти з імунодефіцитом

Пацієнти, в яких виявлено імунодефіцит, повинні уникати контакту з пацієнтами, які проходять лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Шкірні туберкулінові проби

Лікування препаратом УРО-БЦЖ, який вводять у сечовий міхур, може спричинити чутливість до туберкуліну і ускладнити в подальшому інтерпретацію результатів шкірних туберкулінових проб для діагностування мікробактеріальної інфекції. Тому пробу на реакцію на туберкулін слід проводити до введення препарату УРО-БЦЖ.

Вагітність

Лікування препаратом УРО-БЦЖ не рекомендується під час вагітності.

Передача статевим шляхом

Досі не повідомлялося про передачу БЦГ статевим шляхом, але рекомендується користуватися презервативами під час статевого акту протягом одного тижня після лікування БЦГ.

Заходи безпеки при розлитті препарату УРО-БЦЖ

Якщо препарат УРО-БЦЖ буде розлито, це місце слід обробити сильним розчином гіпохлориту. При потраплянні препарату на шкіру її слід обробити слабким розчином гіпохлориту.

Вагітність і годування груддю

Вагітність:

Немає достатньої інформації про лікування препаратом УРО-БЦЖ вагітних жінок. Дослідження на тваринах репродуктивного віку не проводилися. Лікування препаратом УРО-БЦЖ під час вагітності не рекомендується.

Годування груддю:

Немає достатньої інформації про виділення цієї бактерії в грудне молоко. Це лікування протипоказано жінкам, які годують груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

Симптоми місцевого та системного характеру, що виникають під час лікування препаратом УРО-БЦЖ можуть впливати на здатність керувати автомобілем або працювати на механізмах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Бактерії БЦГ чутливі до протитуберкульозних препаратів (наприклад, етамбутолу, стрептоміцину, р-аміносаліцилової кислоти (ПАК), ізоніазиду та риіфампіцину), антибіотиків, антисептиків, і мастильних речовин. Описано резистентність до піразинаміду та циклосерину.

Під час лікування інстилюванням БЦГ у сечовий міхур слід уникати прийому протитуберкульозних препаратів та антибіотиків, таких як фторхінолони, доксициклін або гентаміцин через чутливість БЦГ до цих препаратів.

Несумісність.

Препарат УРО-БЦЖ несумісний з гіпотонічними та гіпертонічними розчинами.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці, при +2 °C - +8 °C (в холодильнику).

Зберігати в оригінальній упаковці, що захищає від світла.

Не допускати замерзання.

Препарат треба використовувати негайно після приготування розчину.

Термін зберігання – 2 роки.