Інструкція для медичного застосування препарату САНГВІРІТРИН

основні фізико-хімічні властивості:

прозора рідина оранжевого кольору, з запахом спирту;

склад:

• 100 мл препарату містять

сангвірітрину в перерахуванні на 100 % речовину 0,2 г;

допоміжна речовина: спирт етиловий, вода очищена.

 

Форма випуску.

• Розчин для зовнішнього

застосування.

 

Фармакотерапевтична група.

• Антисептичні та

дезінфекційні засоби. Код АТС D08 J10**.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Сангвірітрин одержують з трави маклеї серцеподібної (Macleaya cordata (Willd.) R.Br.) та маклеї дрібноплодної (Macleaya microcarpa (Maxim.) Fedde) родини макових - Papaveraceae. Сангвірітрин являє собою суміш бісульфатів двох близьких за структурою та властивостями четвертинних бензофенантридинових алкалоїдів сангвірітрину та хелеритрину. Сангвірітрин має широкий спектр антимікробної дії. Діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії, дріжджоподібні та міцеліальні гриби, патогенні найпростіші. В терапевтичних дозах діє бактеріостатично. В основі механізму антимікробної дії Сангвірітрину - порушення процесів проникності клітинної стінки.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні резорбтивної дії не має. Сангвірітрин не має місцевоподразнюючої та загальнотоксичної дії.

 

Показання для застосування.

Як профілактичний засіб призначають новонародженим для запобігання гнійно-запальним захворюванням шкіри; хворим у післяопераційному періоді – для профілактики ранової інфекції.

 Як лікувальний засіб Сангвірітрин застосовують при інфекційно-запальних захворюваннях шкіри та слизових оболонок бактеріальної та грибкової етіології, включаючи Candida albicans, в стоматології - при парадонтиті, афтозному стоматиті, виразково-некротичному гінгівостоматиті; в отоларингології - при захворюваннях середнього вуха та зовнішнього слухового проходу; в хірургії - при інфікованих опіках, при ранах, що не не загоюються і при виразках; у гінекології препарат призначають при ендоцервіциті, кольпиті, ерозії шийки матки; в дерматології - при піодерміях; поверхневих бластомікозах, дерматомікозах, оніхомікозах.

 

Спосіб застосування та дози. Сангвірітрин призначають для лікування дорослих і дітей. Застосовують зовнішньо, у вигляді 0,2 % водно-спиртового та водного розчину. Водні 0,005 % розчини препарату готують безпосередньо перед застосуванням. Для приготування водного розчину з 0,2 % водно-спиртового розчину його розводять у 40 раз (1 чайна ложка на 200 мл теплої перевареної води).

Лікування парадонтиту проводиться після видалення зубних відкладень та вичищення патологічних ясенних карманів. В ясенні кармани вводять на 20 хвилин турунди, рясно змочені 0,2% водно-спиртовим розчином Сангвірітину. Процедуру повторюють щоденно або через день. Курс лікування становить 4 – 6 процедур.

При стоматитах різної етіології на зону ураження слизової оболонки ротової порожнини роблять аплікацію 0,2 % розчину препарату 2-3 рази на добу протягом 2-5 діб. Дітям старше 5 років призначають полоскання теплим 0,005 % водним розчином. Дітям до 5 років при стоматиті слизову змазують 0,005 % водним розчином. (Водні 0,005 % розчини препарату готують безпосередньо перед застосуванням. Для приготування 0,005 % водного розчину з 0,2 % водно-спиртового розчину його розводять у 40 раз (1 чайна ложка на 200 мл теплої перевареної води).

При тонзиліті мигдалики обробляють 0,2 % водно-спиртовим розчином Сангвірітрину 1 раз на добу протягом 2-5 діб. Крім того, дорослим і дітям старше 5 років, щоденно, 3-5 разів на добу призначають полоскання 0,005 % водним розчином. Тривалість курсу лікування - 3-7 днів.

При зовнішньому отиті в слуховий прохід вводять турунди, змочені 0,2 % водно-спиртовим розчином Сангвірітрину, на 10-15 хвилин 2-3 рази на добу. Мінімальний курс лікування - два тижні. При хронічному гнійному середньому отиті 0,2 % водно-спиртовий розчин Сангвірітрину вводять дорослим по 5-8 крапель, дітям – по 1-2 краплі 3-4 рази на добу.

Для профілактики гнійно-запальних ускладнень рану щоденно обробляють стерильним марлевим тампоном, рясно змоченим 0,2 % водно-спиртовим розчином Сангвірітрину, покривають стерильною серветкою, змоченою цим же розчином, і накладають фіксуючу пов’язку. Курс визначають перебігом загоєння рани, при неускладненому перебігу термін застосування становить 7-10 днів.

Для лікуваня інфікованих опіків, ран, що тривало не загоюються і виразок, відкритих інфікованих переломів застосовують 0,01 – 0,1 % водний розчин Сангвірітрину (розводять Сангвірітрин відповідно у 2 – 20 разів). Водним розчином препарату промивають рани та виразки, а також накладають пов’язки на ранову поверхню. При інфікованих опіках перев’язки роблять через день, при інших ранах – щоденно, 1-2 рази на добу.

При ендоцервіциті, кольпіті, вагініті, ерозіях шийки матки 0,005 – 0,01 % теплим водним розчином роблять спринцювання, зрошення та примочки щоденно. 1-2 рази на добу. Курс лікування – 5-10 процедур.

Новонародженим обробляють шкірні складки 0,2 % водно-спиртовим розчином Сангвірітрину 2 рази на добу протягом перших 5-6 днів життя за допомогою стерильного ватного тампону.

При піодерміях, поверхневому бластомікозі, оніхомікозі та дерматомікозах, у тому числі ускладнених змішаною флорою, змащують вогнище ураження 0,2 % водно-спиртовим розчином щоденно 1-2 рази на добу.

Побічна дія.

• Можливі алергічні реакції

та відчуття печіння.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до

компонентів препарату.

Особливості застосування.

• При потраплянні розчину в

очі слід промити їх великою кількістю води.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Поки що не відома.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному

для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 and#730;С.

Термін придатності – 3 роки.