03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату РОФНІКС
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- rofecoxib;
4-[4-(метилсульфоніл)феніл]-3-феніл-2(5Н)-фуранон.
основні фізико-хімічні властивості:
- круглі, двоопуклі таблетки білого або
майже білого кольору (12,5 мг) або від майже білого до світло-жовтого кольору (25 мг) ;
склад:
1 таблетка містить: рофекоксибу 12,5 мг і або 25 мг;
допоміжні речовини: крохмаль, лактоза, дикальцію фосфат, целюлоза мікрокристалічна, желатин, натрію метилпарабен, натрію пропілпарабен, магнію стеарат, тальк, барвник хінолін жовтий (таблетки 25 мг).
Форма випуску.
- Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
- Нестероїдний
протизапальний та протиревматичний засіб. Коксиби. Код АТС М01А Н02.
Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка. Рофекоксиб – нестероїдний
протизапальний засіб, специфічний інгібітор циклооксигенази і її ізоферментів, проявляє протизапальну, аналгезуючу, жарознижувальну і антиагрегантну дію. Пригнічує вивільнення медіаторів болю, запалення і пропасниці. Практично не виявляє негативного впливу на шлунково-кишковий тракт і не спричинює розвиток ниркового папілярного некрозу, обумовленого застосуванням нестероїдних протизапальних засобів.
Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому в шлунково-кишковому тракті абсорбується майже 93% рофекоксибу. Максимальна концентрація рофекоксибу у плазмі крові досягається через 2 – 3 год. після прийому внутрішньо. Рофекоксиб приблизно на 87 % зв’язується з білками плазми крові. Рофекоксиб проникає крізь плацентарний бар’єр, потрапляє у грудне молоко. Близько 72 % препарату виводиться з сечею у вигляді метаболітів і 14 % - з калом у незмінному вигляді.
Показання для застосування.
- Остеоартрит, больовий синдром (слабкої і
середньої інтенсивності), астралгія, міалгія, невралгія, люмбаго, ішіалгія, мігрень, зубний і головний біль, альгодисменорея.
Спосіб застосування та дози.
- Призначають внутрішньо, незалежно від
прийому їжі. При остеоартриті початкова доза – 12,5 мг 1 раз на добу; при необхідності дозу можна підвищити до 25 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза – 25 мг.
При больовому синдромі і для лікування альгодисменореї початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу, потім 25-50 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза – 50 мг.
Побічна дія.
- Запаморочення, спутаність свідомості, сонливість,
галюцинації, порушення функції нирок, печія, диспепсія, нудота, діарея, блювання, рідко – афтозний стоматит, зниження артеріального тиску, посилення симптомів хронічної серцевої недостатності, підвищення активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, набряки нижніх кінцівок, алергічні реакції (ангіоневротичний набряк, шкірний свербіж, висип, кропивниця).
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до рофекоксибу; вагітність,
період лактації. Не призначають дітям молодше 18 років.
Передозування.
- Під час клінічних випробувань не спостерігались
випадки передозування Рофекоксибом. При передозуванні рекомендується симптоматичне лікування. Рофекоксиб не виводиться при проведенні гемодіалізу.
Особливості застосування.
- З особливою обережністю застосовують при
нирковій недостатності, бронхіальній астмі, “аспіриновій триаді” в анамнезі.
У пацієнтів з підвищеним ризиком порушення ниркової перфузії, застосування рофекоксибу може призвести до зменшення ниркового кровотоку і погіршення функції нирок. Найвища ймовірність такої реакції спостерігається у хворих з вираженими порушеннями функції нирок в анамнезі. Пацієнтам із значною дегідратацією до початку терапії рекомендується проведення регідратації. Ризик розвитку перфорації, виразок або кровотеч у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту підвищується у пацієнтів старше 65 років. У період лікування необхідно контролювати протромбіновий час (особливо при комбінованій терапії з антикоагулянтами).
Препарат може вплинути на здатність керувати транспортними засобами чи працювати з потенційно небезпечними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Підвищує концентрацію метотрексату у плазмі
крові на 23 %. Знижує ефективність гіпотензивної терапії інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе підвищення протромбінового часу. Рифампіцин знижує концентрацію рофекоксибу у плазмі крові на 50 %. Не змінює клінічно значимо фармакокінетику преднізолону, гормональних контрацептивів для внутрішнього застосування (етинілестрадіол, норетиндрон), дигоксин. Антациди, циметидин, і кетоконазол не змінюють фармакокінетику рофекоксибу.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати у недоступному для
дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 5 до 250 С .
Термін придатності– 2 роки.