Інструкція для медичного застосування препарату РИСПОЛЕПТ КОНСТА™

міжнародна назва: рисперидон;

основні фізико-хімічні властивості:

• білий або майже білий порошок та прозорий

безбарвний водний розчин;

склад:

• 1 флакон містить рисперидону 25 мг, 37,5 мг або 50

мг

(1 г мікрогранул містить 381 мг рисперидону);

допоміжні речовини: полімер: 7525 DLJN1 [полі-(d,I-лактид-когліколід), спирт полівініловий, етилацетат, спирт бензиловий, етанол безводний, вода для ін’єкцій.

Розчинник: натрію кармелоза з в’язкістю 40 мПа.с, полісорбат 20, натрію гідрофосфат дигідрат, кислота лимонна безводна, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.

• Порошок для приготування суспензії пролонгованої дії

для внутрішньом’язових ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

• Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A Х08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Рисперидон - це селективний моноамінергічний антагоніст з унікальними властивостями. Він виявляє високу афінність до серотонінергічних 5-НТ2 і дофамінергічних D2-рецепторів. Рисперидон зв’язується також з a1-адренергічними рецепторами та, з меншою афінністю, з Н1-гістамінергічними та a2-адренергічними рецепторами. Рисперидон не виявляє афінності до холінергічних рецепторів. Хоча рисперидон є потужним D2-антагоністом, що пов’язують з його ефективністю щодо продуктивної симптоматики шизофренії, він не спричинює значного пригнічення моторної активності і меншою мірою індукує каталепсію у порівнянні з класичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонізм до серотоніну та дофаміну зменшує схильність до екстрапірамідних побічних ефектів і розширює терапевтичний вплив препарату з охопленням негативних та афективних симптомів шизофренії.

Фармакокінетика.

Рисперидон метаболізується через цитохром Р-450 IID6 до 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон і 9-гідроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцію. Іншим шляхом метаболізму рисперидону є N-дезалкілування.

Після одноразової внутрішньом’язової ін’єкції препарату Рисполепт констатм виведення рисперидону починається з нетривалої початкової фази (andlt;1% дози), за якою йде інтервал тривалістю 3 тижні. Загальне вивільнення рисперидону починається через 3 тижні, підтримується з 4-го по 6-й тиждень і вивільнюється до 7 тижня. Пацієнт повинен приймати додатковий антипсихотичний препарат протягом 3 тижнів після початку лікування препаратом Рисполепт констатм.

Поєднання профіля вивільнення рисперидону і режиму дозування забезпечує підтримання в плазмі терапевтичних концентрацій рисперидону. Терапевтичні концентрації зберігаються до 4–6 тижня після останньої ін’єкції препарату Рисполепт констатм. Фаза елімінації закінчується приблизно через 7-8 тижнів після останньої ін’єкції.

Рисперидон повністю абсорбується із суспензії Рисполепт констатм. Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об’єм розподілу становить 1-2 л/кг. У плазмі рисперидон зв’язується з альбуміном і кислим a1-глікопротеїном. Рисперидон на 90 % зв’язується з білками плазми, 9-гідроксирисперидон - на 77 %.

У “швидких” метаболізаторів кліренс активної фракції і рисперидону становить 5.0 і 13.7 л/год, відповідно, а в “повільних” метаболізаторів – 3.2 і 3.3 л/год відповідно. Після внутрішньом’язових ін’єкцій препарату Рисполепт конста™ в дозах 25 або 50 мг один раз на два тижні середнє значення мінімальної і максимальної концентрації в плазмі активної фракції становить 9.9 – 19.2 нг/мл і 17.9 – 45.5 нг/мл, відповідно. При такому режимі дозування фармакокінетика рисперидону носить лінійний характер. У довготривалому (12-місячному) дослідженні у пацієнтів, яким один раз на два тижні вводили препарат Рисполепт констатм в дозах 25-50 мг, акумуляції рисперидону не спостерігалося.

Показання для застосування.

• Рисполепт констатм показаний

для:

лікування різноманітних форм шизофренії (включаючи перший епізод психозу, гострі напади шизофренії, хронічну шизофренію) та інших психотичних станів з вираженою продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) і/або негативною (притуплений афект, емоційна і соціальна відчуженість, убогість мовлення) симптоматикою. Рисполепт констатм також зменшує афективну симптоматику (тривога, страх, депресія) у пацієнтів із шизоафективними розладами та шизофренією. Рисполепт констатм також показаний як засіб довготривалої підтримуючої терапії для запобігання рецидивам (гострим психотичним станам) при хронічному перебігу шизофренії.

Спосіб застосування та дози.

• Препарат Рисполепт констатм

вводять один раз на два тижні шляхом глибокої ін’єкції в сідничний м’яз, використивуючи для цього додану до шприца стерильну голку. Ін’єкції необхідно робити почергово в праву і ліву сідниці. Не можна вводити препарат внутрішньовенно.

Дорослі.

Рекомендована доза становить 25 мг внутрішньом’язово один раз на два тижні. Для деяких пацієнтів потрібні вищі дози – 37,5 або 50 мг. Максимальна доза не повинна перевищувати 50 мг один раз на два тижні. Протягом 3-тижневого періоду після першої ін’єкції препарату Рисполепт констатм (тобто до початку дії цього препарату) пацієнт повинен приймати ефективний антипсихотичний лікарський засіб.

Дозу препарату можна підвищувати не частіше ніж 1 раз у 4 тижні. Ефект такого підвищення дози слід очікувати не раніше ніж через 3 тижні після першої ін’єкції збільшеної дози.

Літні пацієнти.

Рекомендована доза становить 25 мг один раз на два тижні.

Протягом 3-тижневого періоду після першої ін’єкції препарату Рисполепт констатм (тобто до початку дії цього препарату) пацієнт повинен приймати ефективний антипсихотичний лікарський засіб.

Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок.

Дотепер немає даних про застосування препарату Рисполепт констатм у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок. Але якщо пацієнта з порушенням функції печінки або нирок необхідно лікувати препаратом Рисполепт констатм, то першого тижня рекомендується приймати внутрішньо 0,5 мг два рази на добу пероральну лікарську форму рисперидону. Протягом другого тижня пацієнт може приймати 1 мг два рази на добу або 2 мг один раз на добу. Якщо пацієнт добре переносить пероральну дозу не менше 2 мг, то йому можна вводити внутрішньом’язово 25 мг препарату Рисполепт констатм один раз на два тижні.

Діти

Препарат Рисполепт констатм не слід застосовували у дітей молодше 18 років.

ІНСТРУКЦІЯ щодо застосування

 Мікрогранули пролонгованого виділення Рисполепт
 конста™ можна суспендувати лише розчинником, який знаходиться у шприцу; для
 внутрішньом’язового введення суспензії необхідно використовувати голку, що
 додається. 
 

1. Дістають упаковку з препаратом Рисполепт конста™ із холодильника і чекають, поки вона досягне кімнатної температури.

2. Знімають кольорову пластикову кришку з флакона, в якому знаходяться мікрогранули

Рисполепт конста™.

3. Струшують шприц, відламують сполучення білого ковпачка, потім знімають білий ковпачок разом з каучуковим наконечником, який знаходиться всередині.

4.Приєднують до луєровського наконечника шприца одну із голок Hypointtm, повільно повертаючи її за годинниковою стрілкою.

5. Знімають захисний ковпачок з голки, не повертаючи його.

6. Проколюють голкою каучукову пробку і вводять весь вміст шприца у флакон з мікрогранулами.

7. Виймають шприц разом з голкою із каучукової пробки, що закриває флакон.

8. Від’єднують голку від шприца і викидають.

9. Перед струшуванням вмісту флакона приєднують до шприца іншу голку Hypointtm. На цій стадії не знімають з голки захисний ковпачок.

10. Енергійно струшують флакон не менш ніж 10 секунд. Перемішування вважають закінченим, коли суспензія стає однорідною, густою і набуває молочного кольору, весь порошок повністю суспендується.

11. Після приготування суспензії її слід одразу ж використати, бо вона може розшаруватися.

12. Знімають захисний ковпачок з приєднаної до шприца голки Hypointtm, не повертаючи його.

13. Проколюють голкою пробку флакона.

14. Повільно набирають у шприц суспензію із флакона, який знаходиться у вертикальному положенні (пробкою до гори), як показано на малюнку, для забезпечення повного вилучення суспензії.

15. Виймають голку із пробки флакона.

16. Від’єднують голку Hypointtm від шприца і викидають.

17. Відкривають блістерну упаковку з голкою Needle-Pro наполовину. Виймають голку,

утримуючи її за захисний ковпачок.

18. З’єднують канюлю голки з наконечником шприца, повільно повертаючи голку за годинниковою стрілкою.

19. Готують пацієнта до ін’єкції.

20. Перед ін’єкцією препарат Рисполепт конста необхідно ресуспендувати, оскільки після

приготування суспензії у флаконі частина мікрогранул може осісти. Для цього енергійно

струшують шприц до повного ресуспендування мікрогранул.

21. Знімають захистний ковпачок з голки, не повертаючи його.

22. Злегка постукують пальцем по шприцу для того, щоб повітряні бульбашки піднялися вгору.

23. Видаляють повітряні бульбашки із циліндра шприца шляхом проштовхування поршня вперед; голка при цьому повинна бути направлена вертикально вгору.

24. Застереження : для запобігання ушкодженню голкою не можна:

розбирати пристрій Needle-Pro;

намагатися вирівняти голку, якщо вона зігнулась.

25. Після закінчення ін’єкції голку вміщують у захисний кожух, як показано на малюнку. Для цього кожух легенько притискають до плоскої поверхні , при цьому голка щільно входить у кожух.

26. Впевніться у тому, що голка знаходиться у захисному кожусі.

27. Одразу відповідним чином утилізують голку.

Побічна дія.

• Рисполепт констатм в терапевтичних дозах

може викликати такі небажані явища:

Часто (andgt;1/100):

Збільшення маси тіла (на 2.7 кг за 1 рік), диспепсія, втомлюваність та екстрапірамідні симптоми. На фоні застосування Рисполепту конста™ (в дозах до 50 мг) частота екстрапірамідних симптомів подібна до частоти, яка спостерігалася у пацієнтів, що отримували плацебо.

Рідко (andgt;0,1/100):

Збільшення маси тіла, підвищення роздратованості, порушення сну, апатія, зниження концентрації уваги, пізня дискінезія, судомні напади, нейролептичний злоякісний синдром, порушення зору, гіпотензія, тахікардія, непритомність, висип на шкірі, свербіж, периферичні набряки, реакція у місці ін’єкції.

Симптоми гіперпролактинемії, такі як лактація, не пов’язана з пологами, аменорея, порушення сексуальної функції, порушення еякуляції, зниження лібідо та імпотенція.

Гематологічні порушення: збільшення або зменшення кількості лейкоцитів або тромбоцитів, підвищення активності “печінкових”ферментів.

Під час лікування Рисполептом констатм інколи виникають порушення мозкового кровообігу. При лікуванні препаратом дуже рідко спостерігались гіперглікемія або погіршення перебігу цукрового діабету.

Протипоказання.

• Рисполепт констатм протипоказаний пацієнтам

із вираженою гіперчутливістю до рисперидону або будь-якого іншого компонента препарату.

Період лактації.

Передозування.

• При застосуванні парентеральних лікарських форм

Рисполепту конста™ передозування малоймовірніше, ніж при застосуванні пероральних форм, тому тут наводиться інформація, яка стосується пероральних форм.

Виражена сонливість, тахікардія та артеріальна гіпотензія, а також екстрапірамідні симптоми, рідко спостерігалось подовження інтервалу QT.

Лікування.

Слід забезпечити та підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для адекватної вентиляції та оксигенації. Необхідно моніторувати функції серцево-судинної діяльності, включаючи постійний контроль ЕКГ для виявлення можливих аритмій.

Рисполепт констатм не має специфічного антидоту, тому лікування повинно бути спрямоване на підтримку функції ЦНС, серцево-судинної системи, а також дезінтоксикаційна терапія.

У разі розвитку тяжких екстрапірамідних симптомів слід призначати антихолінергічні препарати. Слід продовжувати постійне медичне спостереження та моніторинг до моменту зникнення ознак передозування.

Особливості застосування.

• У зв’язку з тим, що Рисполепт констатм

є a-блокатором, може виникати ортостатична гіпотензія, особливо в початковий період підбору дози. Рисполепт констатм слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад: серцева недостатність, інфаркт міокарда, порушення провідності серцевого м’яза (наприклад, атріовентрикулярна блокада), а також при зневодненні організму, гіповолемії або цереброваскулярних порушеннях. У таких пацієнтів дозу слід збільшувати поступово.

При продовженні клінічно значущої гіпотензії слід оцінити показники ризик/користь подальшого лікування препаратом Рисполепт констатм.

Необхідно з обережністю ставитись до лікування Рисполептом конста™ пацієнтів з хворобою Паркінсона, оскільки, теоретично, він може викликати загострення цієї хвороби, а також хворих на епілепсію.

У пацієнтів, які не отримували Рисполепт констатм, рекомендується визначити переносимість пероральних лікарських форм препарату перед тим, як приступити до лікування препаратом в іншій лікарській формі.

Пізня дискінезія/екстрапірамідні симптоми.

При застосуванні препаратів із властивостями антагоністів дофамінових рецепторів відмічалось виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/чи обличчя). Є повідомлення про те, що виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. Оскільки Рисполепт констатм значно меншою мірою провокує розвиток екстрапірамідної симптоматики, порівняно з класичними нейролептиками, ризик розвитку пізньої дискінезії у порівнянні з іншими нейролептиками значно менший. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання щодо відміни всіх антипсихотичних препаратів.

При використанні класичних нейролептиків відмічаються випадки виникнення нейролептичного злоякісного синдрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м’язів, нестабільністю автономної нервової системи, порушенням свідомості та підвищенням рівня креатинфосфокінази в сироватці. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисполепт констатм. Після останньої ін’єкції препарату рисперидон залишається в плазмі не менше 6 тижнів.

Вагітність і лактація.

Даних про безпеку застосування Рисполепту констатм у вагітних жінок немає.

Незважаючи на те, що у піддослідних тварин рисперидон не мав прямої репродуктивної токсичності, спостерігались деякі поодинокі непрямі, пролактино- та ЦНС опосередковані ефекти.

Застосування препарату Рисполепт констатм у дітей молодше 18 років детально не вивчено.

У жодному з досліджень не відзначалось тератогенного впливу рисперидону. Отже, Рисполепт констатм можна застосовувати при вагітності лише в тому випадку, якщо позитивний ефект виправдовує ризик.

Вплив на керування автомобілем.

Рисперидон може знижувати швидкість психічних і фізичних реакцій, і тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від керування автомобілем і роботи з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Препарат Рисполепт констатм не можна змішувати або розводити ніякими іншими ліками або розчинами окрім спеціального розчинника, який міститься в упаковці.

Рисполепт констатм підвищує вираженість пригнічення впливу на ЦНС опіоїдних

аналгетиків, снодійних препаратів, анксиолітиків, трицициклічних антидепресантів,

засобів для загальної анастезії, алкоголю.

Рисполепт констатм може виявляти антагоністичні ефекти до леводопи та інших антагоністів допаміну.

При використанні карбамазепіну відмічалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції Рисполепту констатм в плазмі крові. Аналогічні ефекти можуть спостерігатись при використанні інших індукторів печінкових ферментів. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів дозу Рисполепту констатм необхідно переглянути і, за необхідності, знизити.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі b-блокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі, але не концентрацію антипсихотичних фракцій. Флуоксетин може збільшити концентрацію рисперидону в плазмі. Це менш стосується антипсихотичної фракції. Коли Рисполепт констатм застосовується разом з іншими лікарськими засобами, які значною мірою зв’язуються з білками плазми, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.

Умови та термін зберігання.

• Всю упаковку необхідно зберігати в

холодильнику (2-8°С) і захищати від дії світла. Не дозволяється піддавати впливу температури вище 25°С. За відсутності холодильника

препарат Рисполепт констатм перед використанням можна зберігати при температурі не вище 25°С не більше 7 днів. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності – 3 роки.

Після приготування суспензії вона є фізично і хімічно стабільною протягом 24 годин,

при температурі 25°С. З точки зору мікробіології, суспензію необхідно використовувати одразу після приготування. Якщо суспензію не використовують одразу після приготування, то її можна зберігати не більше 6 годин при температурі 25°С, окрім тих випадків, коли суспензія була приготовлена в контрольованих асептичних умовах.