03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату РАНІТИДИН
Содержание
міжнародна та хімічна назви:
- Ranitidine; N-[2-[[[5-(диметиламіно)метил]фурфурил]-тіо]-етил]-N’метил-2-нітро-1,1-етилендіамін;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або жовтуватий розчин;
склад:
- 1 мл розчину містить ранітидину гідрохлориду, еквівалентного
ранітидину, 25 мг;
допоміжні речовини: фенол, динатрій гідрофосфат дигідрат, калію гідрофосфат, вода для ін’єкцій.
andnbsp;
Форма випуску.
- Розчин для ін’єкцій.
andnbsp;
Фармакотерапевтична група.
- Засоби для лікування пептичної виразки. Код АТС A02B
A02.
andnbsp;
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Блокатор гістамінових Н2-рецепторів. Пригнічує базальну і стимулюючу гістаміном, гастрином і ацетилхоліном секрецію соляної кислоти. Сприяє збільшенню рН шлункового вмісту і знижує активність пепсину.
Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового введення швидко і практично повністю всмоктується з місця ін’єкції. Максимальна концентрація досягається через 15 хв. З білками плазми крові зв’язується 15 % активної речовини. Об’єм розподілу – 1,4 л/кг. Період напіввиведення становить 2-3 год. Майже 30 % прийнятої дози виводиться із сечею в незміненому вигляді. Швидкість виведення знижується при порушенні функції нирок або печінки. Ранітидин виділяється з грудним молоком.
andnbsp;
Показання для застосування. Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення; профілактика загострення виразкової хвороби; симптоматичні виразки; ерозивний та рефлюкс-езофагіт; синдром Золлінгера-Еллісона; профілактика “стресових” виразок шлунково-кишкового тракту, післяопераційних виразок, рецидивів крововиливів з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту; профілактика аспірації шлункового соку при оперативних втручаннях під наркозом.
andnbsp;
Спосіб застосування та дози.
- Внутрішньом’язова ін’єкція: 50 мг (2 мл)
кожні 6-8 год.
andnbsp;Внутрішньовенні ін’єкції призначають по 50 мг (2 мл) кожні 6-8 год. Для внутрішньовенних ін’єкцій 50 мг (2 мл розчину) Ранітидину розчиняють у 0,9 % розчині натрію хлориду або в іншому сумісному розчині для внутрішньовенного введення до концентрації не більше 2,5 мг/мл (до 20 мл). Вводять зі швидкістю не більше 4 мл за хвилину (5 хв).
andnbsp;Внутрішньовенні інфузії призначають по 50 мг (2 мл) кожні 6-8 год. Для внутрішньовенних інфузій 50 мг (2 мл розчину) Ранітидину розчиняють у 5 % розчині глюкози або в іншому сумісному розчині для внутрішньовенного введення до концентрації не більше 0,5 мг/мл (до 100 мл). Вводять зі швидкістю не більше 5-7 мл за хвилину (від 15 до 20 хв).
Якщо виникає потреба збільшити дозування, то кількість введеного препарату потрібно збільшити за рахунок більш частого введення дози, але в цілому добова доза не повинна перевищувати 400 мг.
За наявності Helicobacter pylori необхідно застосовувати Ранітидин у поєднанні з амоксициліном у дозі 1 г, 2 рази на добу та кларитроміцином 500 мг, 2 рази на добу. Але ця схема можлива тільки при виразках на фоні нормальних або занижених показниках рН шлункового вмісту.
andnbsp;
Побічна дія.
- З боку
серцево-судинної системи: в одиничних випадках при внутрішньовенному введенні - атріовентрикулярна блокада.
З боку травного тракту: рідко – діарея, запор; в одиничних випадках – гепатити.
З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, відчуття втоми, нечіткість зору; в одиничних випадках (у тяжкохворих - втрата свідомості, галюцинації.
З боку кровотворення: рідко – тромбоцитопенія; при довготривалому застосуванні у високих дозах – лейкопенія.
З боку обміну речовин: рідко – незначне підвищення креатиніну в сироватці крові на початку лікування.
З боку ендокринної системи: при довготривалому застосуванні у високих дозах можливі збільшення вмісту пролактину, гінекомастія, аменорея, імпотенція, зниження лібідо.
З боку кістково-м’язової системи: дуже рідко – астралгія, міалгія.
Алергічні реакції: рідко – шкірні висипи, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія.
Інші: рідко – рецедивуючий паротит, в одиничних випадках – випадання волосся.
andnbsp;
Протипоказання.
- Підвищена
чутливість до ранітидину, вагітність, період лактації, дитячий вік до 14 років.
andnbsp;
Передозування.
- Специфічні симптоми передозування не описані. При
передозуванні можливе підсилення побічної дії. При необхідності проводять симптоматичну терапію.
andnbsp;
Особливості застосування.
- З обережністю призначають пацієнтам з порушенням
функції нирок. Перед початком лікування необхідно виключити наявність злоякісного захворювання стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки. При довготривалому лікуванні ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактеріальні ураження шлунка з подальшим поширенням інфекції. Рекомендується призначати Ранітидин разом з антибіотиками (амоксицилін, кларитроміцин, тетрациклін), ефективних відносно Helicobacter pylori, мікроорганізму, який вважається одним з важливих факторів патогенезу виразкової хвороби. Небажано різке припинення прийому Ранітидину через небезпеку рецидиву виразкової хвороби. Швидке введення внутрішньовенної ін’єкції Ранітидину в рідких випадках спричинює брадикардію, особливо у хворих, які схильні до порушень серцевого ритму.
Не рекомендується призначати Ранітидин пацієнтам з гострою порфірією в анамнезі. На фоні застосування Ранітидину можливі необ’єктивні дані лабораторних досліджень: підвищення рівня креатиніну, активність гама-глутамілтранспептидази і трансамінази печінки.
andnbsp;
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- При одночасному застосуванні Ранітидину з
прокаїнамідом можливо зниження виведення останнього нирками, що призводить до підвищення концентрації прокаїнаміду в плазмі крові.
У зв’язку з тим, що Ранітидин є слабким інгібітором мікросомальних ферментів печінки, можлива взаємодія Ранітидину з гліпізидом, глібуридом, метопрололом, теофіліном, варфарином.
При одночасному застосуванні Ранітидину може посилюватися дія непрямих антикоагулянтів. Збільшується ризик розвитку анатаксії при одночасному застосуванні Ранітидину з фенітоїном.
andnbsp;
Умови та термін зберігання.
- Зберігати
в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 8 до 25 0С.
Термін придатності – 2 роки.
andnbsp;