Інструкція для медичного застосування препарату РІНГЕРА РОЗЧИН

основні фізико-хімічні властивості:

• прозорий безбарвний

розчин;

теоретична осмолярність 309 мосм/л;

Na+ - 147,0 ммоль/л, К+ - 4,0 ммоль/л, Са2+ - 2,25 ммоль/л, Cl - - 155,6 ммоль/л;

склад:

• 100 мл розчину містить:

натрію хлориду – 0,86 г; калію хлориду – 0,03 г; кальцію хлориду дигідрату – 0,033 г;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску.

• Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

• Розчини для

внутрішньовенного введення. Електроліти. Код АТС В05В В01.

Фармакологічні властивості.

• Фармакодинаміка. Препарат

містить важливі неорганічні компоненти, які здатні підтримувати осмотичний тиск плазми крові і позаклітинної рідини. При дегідратації розчин Рінгера поповнює дефіцит рідини в організмі.

Фармакокінетика. Після введення швидко розподіляється у тканинах організму. Практично не метаболізується, виводиться із судинної системи з сечею, незначна частина з калом та жовчю.

Показання для застосування.

• Застосовується при

гіповолемії та переважно екстрацелюлярній дегідратації внаслідок тривалого блювання, проносу, значних опіків, обморожування, перитоніту, тяжких інфекційних захворювань, шокових станів, колапсу; під час операційного втручання та у післяопераційному періоді.

Спосіб застосування та дози.

• Розчин Рінгера вводиться

внутрішньовенно краплинно дорослим до 1000 мл на добу і більше з середньою швидкістю 70 крапель на хвилину (звичайно, 3,0 мл/кг маси тіла на годину). Максимальна добова доза становить 40 мл/кг маси тіла. Середня добова доза для дітей становить 10 мл/кг.

Дози визначаються залежно від клінічного стану хворого, віку і результатів лабораторних аналізів насамперед концентрації електролітів у крові.

Побічна дія.

• Звичайно не

спостерігається. Введення великих кількостей розчину може призвести до хлоридного ацидозу, гіпергідратації.

Протипоказання.

Гіпернатріємія;

декомпенсована серцева недостатність;

гіперкаліємія;

олігурія та анурія;

набряк легенів;

набряк мозку;

гіперкоагуляція;

гіпергідратація;

тромбофлебіт (при введенні великих кількостей розчину);

метаболічний алкалоз.

Передозування.

• Введення надто великої

кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів (гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, гіперхлоремія ) та кислотно-лужної рівноваги.

Особливості застосування.

• З обережністю застосовують

для лікування хворих з порушенням видільної функції нирок. При тривалому застосуванні великих доз необхідний контроль концентрації електролітів у крові, сечі і добового діурезу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному вживанні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболітичних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.

При вживанні з калієзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ і препаратами калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.

У комбінації з серцевими глікозидами збільшується ймовірність їх токсичних ефектів.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати при температурі

від 15 до 25°С. Термін придатності - 3 роки.