Інструкція для медичного застосування препарату ПК-МЕРЦ

міжнародна назва: амантадину сульфат;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки оранжевого кольору, двоопуклі, круглі, вкриті плівковою

оболонкою, з борозенкою на одному боці;

склад:

1 таблетка містить 100 мг амантадину сульфату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, желатин, повідон, тальк, силікону діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, Еудражит E, барвники Е 110 та 171.

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

• Протипаркінсонічні препарати. Допамінергічні

засоби, похідні адамантану. Код АТС N04 BB01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Амантадин нейтралізує прояви симптомів хвороби Паркінсона.

Механізм протипаркінсонічної дії складний і до цього часу повністю не пояснений. Недавні дослідження механізму дії підтвердили антагоністичну дію NMDA-іонного каналу в базальному ганглії. Дія антагоністів NMDA функціонально аналогічна дії допаміну, що може пояснити допамінподібні ефекти, визначені в ході поведінкових досліджень препарату. Незначна антихолінергічна дія амантадину також має значення.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Амантадин всмоктується швидко та повністю із шлунково-кишкового тракту після перорального прийому.

Концентрація в плазмі, виведення. Максимальної концентрації в плазмі досягає через 2 - 8 годин (tmax) після введення однієї дози. Легкорозчинний амантадину гідрохлорид досягає більш високої концентрації амантадину в плазмі, ніж менш розчинний амантадину сульфат, який досягає найвищої концентрації в плазмі (Сmax) пізніше, ніж амантадину гідрохлорид. Після перорального прийому однієї дози в 250 мг амантадину гідрохлориду Сmax досягає 0,5 мкг/мл.

При дозі 200 мг на день стан рівноважних концентрацій досягається через 4 - 7 днів при концентрації в плазмі 400 - 900 нг/мл. Після введення 100 мг амантадину сульфату Сmax становить 0,15 мкг/мл.

Загальна кількість поглинутої активної речовини є однаковою для обох солей амантадину. Кліренс плазми ідентичний нирковому кліренсу і становить 17,7± 10 л/год у здорових літніх добровольців. Видимий об'єм розподілення (4,2 ±1,9 л/кг) залежить від віку; у літніх людей він становить 6 л/кг.

Період напіввиведення становить 10 - 30 годин, у середньому 15 годин і значною мірою залежить від віку пацієнтів. У літніх чоловіків (62 - 72 роки) період напіввиведення становить 30 годин. У пацієнтів з нирковою недостатністю остаточний період напіввиведення плазми значно подовжений, до 68 ± 10 годин.

Амантадин зв'язується білками плазми приблизно на 67 % (in vitro); приблизно 33 % знаходиться в плазмі у незв'язаній формі. Він долає гематоенцефалічний бар'єр за допомогою насичуваних транспортних систем.

Амантадин виводиться із сечею, в практично незміненому вигляді (90 % однієї дози), невелика кількість виводиться з фекаліями.

Здатність до діалізу в амантадину гідрохлориді низька, близько 5 % за 1 діаліз.

Метаболізм.

Амантадин у людей не метаболізується.

Показання для застосування.

• Синдром Паркінсона: лікування симптомів хвороби

Паркінсона, таких як ригідність, тремор, гіпокінезія та акінезія.

Екстрапірамідна побічна дія нейролептиків та інших ліків подібної дії, наприклад рання дискінезія, акатизія та симптоми хвороби Паркінсона.

Спосіб застосування та дози.

• Для перорального застосування.

Перед початком лікування та через 1 і 3 тижні від початку прийому слід зробити ЕКГ (50 мм/сек) та Bazett частотне коригування QT часу (QTс), яке визначається вручну. Таку ЕКГ також треба робити кожного разу за 2 тижні та через 2 тижні при збільшенні дози. В подальшому ЕКГ треба робити щонайменше 1 раз на рік. Лікування не можна призначати або треба перервати у пацієнтів, вихідне значення QTс яких більше 420 мс; у тих, у кого спостерігається збільшення QTс більше, ніж на 60 мс під час лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг, або у кого QTс перевищує 480 мс під час лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг; а також у пацієнтів з помітними U хвилями.

Виконуючи вищезазначені застереження та беручи до уваги протипоказання, можна попередити дуже рідку, але таку, що загрожує життю, побічну дію – миготливу шлуночкову тахікардію.

Лікування пацієнтів із синдромом Паркінсона та порушеннями руху, пов'язаними з ліками, в нормі повинно проводитися поступово, з дотриманням дозування, згідно з терапевтичним ефектом.

Передбачена ефективна доза - від однієї до трьох 100 мг таблеток, двічі на день (що є еквівалентним 200-600 мг амантадину сульфату на день). Щоденну дозу можна розділити на три індивідуальні прийоми на день.

Лікування літніх пацієнтів, особливо зі станами ажитації та сплутаності або із синдромами делірію, треба проводити із застосуванням знижених доз.

Якщо препарат призначається у поєднанні з іншими протипаркінсонічними ліками, дозування повинно бути індивідуальним.

Для пацієнтів, які раніше лікувалися ін’єкційними формами амантадину сульфату, треба обрати більш високу початкову дозу.

У випадку гострого погіршання паркінсонічних симптомів при акінетичній кризі слід призначати інфузійне вливання розчину амантадину сульфату.

Дозування для пацієнтів з ураженнями нирок.

Дозування для пацієнтів з ураженнями нирок повинно визначатися відповідно до ступеня зниження очищення нирок (виміряного як рівень клубочкової фільтрації: РКФ), як показано в таблиці:

 РКФ (мл/хв)
 
 
 Дозування амантадину сульфату (мг)
 
 
 Інтервал між прийомами
 


 
 80 - 60
 
 
 100
 
 
 Кожні 12 годин
 


 
 60 - 50
 
 
 200 та 100* або
 150**
 
 
 
 Кожного наступного дня* або
 1 раз на день**
 


 
 50 - 30
 
 
 100
 
 
 1 раз на день
 


 
 30 - 20
 
 
 200
 
 
 Двічі на тиждень
 


 
 20 - 10
 
 
 100
 
 
 Тричі на тиждень
 


 
 andlt; 10 та пацієнти на гемодіалізі
 
 
 200 та 100
 
 
 1 раз на тиждень або
 1 раз кожні 2 тижні
 

• досягається прийомом по черзі 1 табл. 100 мг х 1 раз і 2 табл. 100 мг

х 1 раз;

• • досягається прийомом 1andfrac12; табл. 100 мг (еквівалент 150 мг

амантадину сульфату).

Рівень клубочкової фільтрації (РКФ) можна приблизно вирахувати за таким рівнянням:

Clcr = __(140 – вік) х масу

72 х креатинін

де:

Clcr = кліренс креатиніну в мл/хв. і

креатинін = креатинін сироватки в мг/100 мл.

Кліренс креатиніну, який вираховують відповідно до цього виразу, застосовують виключно до чоловіків (відповідне значення для жінок становить 85 % цього значення) та може бути прирівняне до кліренсу інуліну для визначення РКФ (120 мл/хв для дорослих).

Амантадин діалізується слабко (прибл. 5 %).

ПК-Мерц таблетки по 100 мг мають насічку і можуть бути розділеними.

Таблетки треба приймати з невеликою кількістю рідини, бажано вранці та вдень. Останній раз приймати таблетки треба не пізніше 16 годин.

Тривалість лікування залежить від природи та тяжкості хвороби і визначається лікарем, який призначає лікування. Пацієнти не повинні самостійно переривати лікування.

Лікування повинно призначатися в дозі 1 таблетка по 100 мг (еквівалент 100 мг амантадину сульфату на день) 1 раз на день у перші 4 - 7 днів, потім можливо збільшення добової дози на 100 мг щотижня, поки не буде досягнуто потрібної дози.

Треба уникати різкого переривання лікування, оскільки у цьому випадку у пацієнтів з хворобою Паркінсона може спостерігатися значне посилення екстрапірамідних симптомів, аж до акінетичної кризи.

Дозування для дітей.

Для використання у лікуванні дітей досвіду недостатньо.

Побічна дія.

• Інколи можуть спостерігатися порушення сну, занепокоєння

та ажітація, затримка сечі у пацієнтів з гіпертрофією простати.

Можуть розпочатися екзогенні психози, що супроводжуються зоровими галюцинаціями, особливо у літніх пацієнтів, які мають до того схильність. Несприятливі реакції цього типу можуть спостерігатися частіше, якщо таблетки ПК-Мерц по 100 мг приймають разом з іншими протипаркінсонічними ліками (напр. З леводопою, бромокриптином) або з мемантином.

Рідко повідомлялося про розвиток “мармурової шкіри” (характеризується плямистою шкірою), що інколи супроводжувався набряком нижньої частини ноги та щиколотки.

Нудота, запаморочення, сухість у роті та ортостатичні порушення спостерігаються в рідких, а нечітке бачення – у поодиноких випадках.

Конче рідко повідомляється про серцеві аритмії, такі як шлуночкова тахікардія, шлуночкова фібриляція, миготлива аритмія та подовження QT інтервалу. Більшість цих випадків спостерігалася після передозування або у зв'язку з прийомом певних ліків або з іншими факторами ризику щодо серцевих аритмій (див. розділи “

Протипоказання.

• і “Взаємодія”).

У поодиноких випадках повідомляється про тимчасову втрату зору, підвищену чутливість до світла та розлади ритму серця з тахікардією. У рідких випадках можуть бути ініційовані епілептичні напади, звичайно після лікування з перевищенням рекомендованої дози.

Протипоказання.

Надчутливість до амантадину або будь-яких інших компонентів лікарського засобу;

тяжка некомпенсована серцева недостатність (стадія NYНA IV);

кардіоміопатія та міокардити;

AV блокада II – III ступенів;

наявна брадикардія (менше 55 ударів/сек);

відомий прологнований інтервал QT (Bazett QTс andgt; 420 мс) або помітні U хвилі, або вроджений QT синдром у сімейному анамнезі;

тяжка шлуночкова аритмія, включаючи двоскеровану веретеноподібну шлуночкову тахікардію (“torsades de pointes”);

одночасне лікуванням будипіном або іншими препаратами, які подовжують QT інтервал.

Таблетки ПК-Мерц 100 мг слід використовувати з особливою обережністю пацієнтам:

з гіпертрофією простати;

глаукомою з вузьким кутом;

нирковою недостатністю (різної тяжкості; існує ризик накопичення через погіршання ниркової фільтрації);

зі станами ажитації або сплутаності;

деліріозним синдромом або екзогенним психозом в анамнезі;

одночасним лікуванням мемантином.

Передозування.

а) Симптоми інтоксикації.

Гостра інтоксикація характеризується нудотою, блюванням, надмірним збудженням, тремором, атаксією, нечітким баченням, летаргією, депресією, дизартрією та конвульсіями; в одному випадку повідомлялося про злоякісну серцеву аритмію.

Гострий токсичний психоз у формі стану сплутаності та зоровими галюцинаціями, до та включаючи кому і міоклонус, спостерігався після одночасного прийому амантадину та інших протипаркінсонічних ліків.

б) Заходи у разі інтоксикації.

Спеціальне медикаментозне лікування або антидот не відомі. У випадку інтоксикації таблетками ПК-Мерц 100 мг слід викликати блювання та/або зробити промивання шлунка.

У разі інтоксикації, що загрожує життю, необхідно інтенсивне лікування. Слід вжити терапевтичних заходів, включаючи введення рідини та підкислення сечі для скорішого виведення речовини, можливу седацію, заходи проти конвульсій та аритмій (лідокаїн у вену).

Для лікування нейротоксичних симптомів (таких, як описані вище) можна спробувати внутрішньовенне введення психостигмінів: для дорослих у дозі 1 - 2 мг, кожні 2 години і для дітей - 2 х 0,5 мг, з інтервалом 5 - 10 хвилин, до максимальної дози 2 мг.

Через низьку здатність амантадину до діалізу (прибл. 5 %) гемодіаліз не показаний.

Рекомендується спостерігати за пацієнтами особливо схильними до можливого подовження QT інтервалу та факторів, які сприяють появі миготливої аритмії, наприклад електролітного дисбалансу (зокрема гіпокаліємії та гіпомагнезіємії) і брадикардії.

Особливості застосування.

Застереження.

Перед початком лікування та через 1 і 3 тижні від початку прийому слід зробити ЕКГ (50 мм/сек) та Bazett частотне коригування QT часу (QTс), яке визначається вручну. Таку ЕКГ також треба робити кожного разу за 2 тижні та через 2 тижні при збільшенні дози. В подальшому ЕКГ треба робити щонайменше 1 раз на рік. Лікування не можна призначати або треба перервати у пацієнтів, вихідне значення QTс яких більше 420 мс; у тих, у кого спостерігається збільшення QTс більше, ніж на 60 мс під час лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг, або у кого QTс перевищує 480 мс під час лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг; а також у пацієнтів з помітними U хвилями.

Пацієнти з ризиком електролітного дисбалансу, який виникає, наприклад, при лікуванні діуретиками, хворі з частим блюванням та/або діареєю, пацієнти, які приймають інсулін у невідкладних ситуаціях, і хворі з нирковими або аноректичними розладами повинні проходити відповідне обстеження та спостереження лабораторних параметрів і проводити відповідне поповнення електролітів, особливо калію та магнію.

Для пацієнтів з електрокардіостимуляторами точне визначення часу QT неможливо, тому рішення про призначення таблеток ПК-Мерц 100 мг повинно прийматися індивідуально, після консультації з кардіологом пацієнта.

Додаткове введення амантадину для профілактики та лікування грипу, спричиненого вірусом А, не рекомендується, і його треба уникати з огляду на небезпеку передозування.

Цей препарат містить барвник Е 110 (жовто-оранжевий S), який може спричинювати у надчутливих осіб алергічні реакції, включаючи астму. Цей вид алергії найбільш поширений в осіб, схильних до алергії на ацетилсаліцилову кислоту.

Спеціальні запобіжні заходи при використанні.

Пацієнти, які приймають одночасно нейролептики і таблетки ПК-Мерц 100 мг, наражаються на ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому у випадку раптового припинення лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг.

У пацієнтів з ураженням нирок може спостерігатися інтоксикація.

Рекомендовано вживати запобіжних заходів, якщо таблетки ПК-Мерц 100 мг призначають пацієнтам з органічними синдромами мозку або пацієнтам, схильним до нападів, якщо спостерігається посилення нападів або індивідуальних симптомів.

Хворі з відомими кардіоваскулярними порушеннями повинні залишатися під постійним медичним наглядом протягом часу лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг.

У разі появи таких симптомів, як часте серцебиття, запаморочення або непритомність, лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг треба негайно припинити і спостерігати за пацієнтом протягом 24 годин щодо подовження QT інтервалу. Якщо немає подовження інтервалу QT, можна продовжувати лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг, беручи до уваги протипоказання та взаємодію з іншими лікам.

У пацієнтів з хворобою Паркінсона часто спостерігаються такі симптоми, як низький тиск крові, слинотеча, потіння, підвищена температура тіла, накопичення тепла, набряки та депресія. При лікуванні цих пацієнтів треба звертати належну увагу на побічну дію та взаємодію таблеток ПК-Мерц 100 мг з іншими ліками.

Пацієнти повинні повідомити свого лікаря, якщо у них виникають труднощі з сечовиділенням.

Вагітність. Після проведення дослідів на щурах з високими дозами амантадину з'ясовано, що амантадин є ембріотоксичним і тератогенним препаратом. Спостерігалося збільшення випадків набряків, неправильного положення кісток і порушень будови скелета. Зниження фертильності. Дослідження пери- та постнатального періоду не проводилися.

Є судові звіти щодо використання амантадину під час вагітності у людей, де вказувалося на порушення здоров'я жінки та порушення розвитку дитини, на ускладнення перебігу вагітності (дефекти серцево-судинної системи, вкорочені кінцівки).

Під час вагітності амантадин повинен використовуватися тільки після дуже ретельної оцінки ризику та виграшу і тільки за абсолютної необхідності.

Лактація. Амантадин проникає в грудне молоко. Якщо використання препарату під час годування груддю є необхідним, треба запобігати виникнення у немовлят побічних реакцій (висипання на шкірі, затримка сечі, блювання) і, за необхідності, годування груддю припинити.

Вплив на здатність управляти транспортними засобами та механізмами. Не можна виключати впливу препарату на пильність та узгодженість дій, особливо у взаємозв’язку з ефектами інших ліків, які використовуються для лікування синдрому Паркінсона. На початку лікування може спостерігатися зниження здатності керувати автомобілем і механізмами, яке перевищує погіршання, спричинене самою хворобою.

Це погіршання посилюється ще більше при вживанні алкоголю під час лікування препаратом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Протипоказаний одночасний прийом амантадину та ліків, які подовжують QT інтервал, таких як:

певні антиаритмічні засоби класу І А (напр., хвінідин, дизопірамід, прокаїнамід) та класу ІІІ (напр. аміодарон, соталол);

певні антипсихотичні ліки (напр. тіоридазин, хлорпромазин, галоперидол, пімозид);

певні трициклічні та тетрациклічні антидепресанти (напр. амітриптилін);

певні антигістамінні препарати (напр. астемізол, терфенадин);

певні макролідні антибіотики (напр. еритроміцин, ковритроміцин);

певні інгібітори гірази (напр. спарфлоксацин);

азолові протигрибкові препарати та інші ліки, такі як будипін, галофантрин, котримоксазол, пентамідин, цизаприд і бепридил.

Цей перелік може бути невичерпним. Перед початком прийому інших ліків одночасно з амантадином слід ретельно вивчити короткий виклад характеристики продукту відносно можливої взаємодії між цими ліками та амантадином, яка спричинює подовження QT інтервалу.

Можливе використання таблеток ПК-Мерц 100 мг з іншими протипаркінсонічними ліками. Для уникнення побічної дії (такої, як психотичні реакції) може бути необхідним зменшення дози інших ліків або комбінації.

Спеціальні дослідження взаємодії після одночасного прийому таблеток ПК-Мерц 100 мг та інших протипаркінсонічних ліків (напр. леводопи, бромокриптину, тригексилфенідилу і т.п.) або мемантину (звернути увагу на побічну дію) не проводилися.

Одночасне лікування таблетками ПК-Мерц 100 мг і будь-яким типом ліків або активних речовин, поданих нижче, можуть призвести до таких видів взаємодії:

Антихолінергічні засоби.

Побічна дія.

• (сплутаність і галюцинації)

антихолінергічних засобів (напр. тригексилфенідилу, бензтропіну, скополаміну, біперидену, орфенадрину і т.п.) може підсилитися у разі одночасного прийому з таблетками ПК-Мерц 100 мг.

Непрямо ЦНС-активуючі симпатоміметики.Підсилення основної дії амантадину.

Алкоголь.Зниження переносимості алкоголю.

Леводопа (протипаркінсонічний препарат). Взаємне підсилення терапевтичної дії. Леводопа може призначатися одночасно з таблетками ПК-Мерц 100 мг.

Мемантин. Мемантин може підсилювати дію та побічну дію таблеток ПК-Мерц 100 мг.

Інші ліки. Одночасне використання діуретиків типу триамтерен/гідрохлоротіазид може спричинити зниження виведення амантадину з плазми, що призведе до токсичних концентрацій останнього в плазмі. Отже, одночасного прийому слід уникати.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі до 25°С, у недоступному для дітей місці.

Термін зберігання - 5 років.