Інструкція для медичного застосування препарату ПІПЕМІДИН

міжнародна та хімічна назви:

• acidum pipemidicum;

8-етил-5,8-дигідро-5-оксо-2-(1-піперазиніл)-піридо-[2,3-d]-піримідин-6-карбонова кислота;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки білого з

кремуватим відтінком кольору, верхня і нижня поверхні яких опуклі; на одну з поверхонь нанесена риска для поділу;

склад:

• кожна таблетка містить

кислоти піпемідової тригідрату у перерахунку на кислоту піпемідову – 0,2 г;

допоміжні речовини: лактоза (цукор молочний), крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.

 

Форма випуску.

• Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

• Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Код АТС

J01М B04.

 

Фармакологічні властивості.

• Фармакодинаміка. Піпемідова кислота виявляє

бактерицидну дію. Активна відносно як більшості грамнегативних, так і грампозитивних мікроорганизмів, у тому числі Staphyllococus aureus і представників родин Enterococcaceae і Streptococcaceae. Перехресна стійкість до піпемідової кислоти і антибіотиків не відмічена, навпаки, мікроорганізми, резистентні до антибіотиків, можуть бути чутливими до піпемідинової кислоти.

Фармакокінетика. Після прийому всередину піпемідова кислота швидко і повністю всмоктується. Із організму виводиться з сечею протягом 12 годин. В активній формі виводиться більше 70 % від прийнятої дози, що дає змогу створювати в сечі концентрації препарату, які в багато разів перевищують мінімально пригнічуючі концентрації для основних збудників інфекційно-запальних захворювань сечовивідної системи.

 

Показання для застосування.

• Гострі та хронічні інфекції сечостатевого тракту,

викликані чутливими до нього мікроорганізмами; у тому числі: уретрит, простатит, пієлонефрит.

 

Спосіб застосування та дози.

• Піпемідин призначають усередину дорослим по

400 мг двічі на добу протягом 10 діб, у випадку необхідності курс лікування може бути продовжений. В окремих випадках разова доза може бути збільшена до 600 мг. Активність препарату підсилюється при залуженні сечі.

 

Побічна дія.

• Можливий розвиток порушень з боку

шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея), алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, фотосенсибілізація.

 

Протипоказання.

• Протипоказаний у випадку індивідуальної підвищеної

чутливості до піпемідової кислоти, при виражених порушеннях функції печінки або нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв.). Не рекомендується призначати дітям до 14 років, а також вагітним у 1–3 триместрах вагітності та при лактації.

 

Передозування.

• При передозуванні (нудота, блювання, діарея)

необхідно припинити прийом препарату.

Лікування: специфічного антидоту не існує. Виведення піпемідової кислоти із організму можна прискорити за допомогою форсованого діурезу. Із плазми крові піпемідова кислота добре виводиться в процесі гемодіалізу.

 

Особливості застосування.

• Під час лікування необхідно забезпечити нормальний

діурез, слід уникати ультрафіолетового опромінення у зв’язку з високим ризиком виникнення фотосенсибілізації. Піпемідин не впливає на здатність керувати транспортними засобами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Піпемідова кислота викликає інгібіювання

печінкового ферменту Р450. При одночасному застосуванні з Піпемідином сповільнюється метаболізм кофеїну і теофіліну, що призводить до збільшення їх концентрації в плазмі крові.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при

температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 5 років.