03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату НАПРОКСЕН
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- Naproxen;
2-(6-метокси-2-нафтил)-пропіонова кислота або
(S)-6-метокси-альфа-метил-2-нафталіноцтова кислота;
основні фізико-хімічні властивості:
- таблетки білого чи білого з кремовим
відтінком кольору, плоско-циліндричної форми, з фаскою і рискою;
склад:
- 1 таблетка містить напроксену 0,25 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, кальцію стеарат.
Форма випуску.
- Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
- Нестероїдні протизапальні і протиревматичні
засоби. Похідні пропіонової кислоти.Код. АТС: М01АЕ02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Напроксен належить до групи нестероїдних протизапальних засобів. Має протизапальні, болезаспокійливі і жарознижувальні властивості, пов'язані з пригніченням ЦОГ і блокадою синтезу простагландинів. Перешкоджає агрегації тромбоцитів. У порівнянні з ортофеном має більш виражену аналгезуючу активність і більш тривалу дію, ніж інші протизапальні препарати, що зумовлює його добові дози і кратність прийому.
Аналгезуюча дія виявляється через 15-30 хвилин після прийому препарату внутрішньо.
Фармакокінетика. Препарат швидко і повністю всмоктується в травному тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1 годину після прийому. Близько 99 % напроксену зв'язується з білками плазми. Препарат виводиться з організму, в основному нирками, у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів. Період напіввиведення – близько 13 годин.
При застосуванні Напроксену хворими з порушенням функції печінки, пацієнтами літнього віку у них спостерігається підвищення вмісту вільної фракції препарату в плазмі крові.
Показання для застосування.
- Напроксен призначають для лікування гострого
ревматизму, ревматоїдного артриту, анкілозивного спондилоартриту (хвороби Бехтерева), артрозів, спондилоартрозів, подагри, травм і запальних захворювань опорно-рухового апарату і м'яких тканин, первинної дисменореї, пропасниці при інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування та дози.
- Дорослим Напроксен призначають внутрішньо, у
вигляді таблеток, по 0,5-0,75 г на добу, в 2 прийоми (вранці і ввечері). При гострому нападі подагри початкова доза препарату - 0,75 г, потім кожні 8 годин призначають по 0,25 г, до зникнення симптомів захворювання.
При дисменореї – у початковій дозі 0,5 г, потім по 0,25 г кожні 6-8 годин, протягом 3-4 днів.
Побічна дія.
- Препарат звичайно добре переноситься. Іноді можливі
печія, нудота, біль в епігастральній ділянці, запор, блювання, діарея, головний біль, дезорієнтація, порушення концентрації уваги, депресія, порушення зору, геморагії, шкірно-алергійні реакції.
Протипоказання.
- Напроксен не слід призначати вагітним, дітям у віці
до 16 років, жінкам у період лактації, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, хворим, що перенесли у минулому шлунково-кишкові кровотечі, що страждають серцевою недостатність, захворювання печінки або схильні до алергійних реакцій і підвищеної чутливості до препарату.
Передозування.
- Симптоми: запаморочення, печія, порушення травлення,
нудота, блювання, діарея, судоми. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія.
Особливості застосування.
- З обережністю призначають Напроксен при
ерозивно-виразкових ураженнях травного тракту в анамнезі.
При призначенні Напроксену пацієнтам з порушеннями функції нирок, нефротичним синдромом, із синдромом портальної гіпертензії і пацієнтам, які приймають діуретики, слід контролювати діурез і функцію нирок - як на початку, так і під час лікування.
Хворих, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, слід попередити про можливість нападів запаморочення.
Напроксен може впливати на результат визначення 5-оксиіндолоцтової кислоти в сечі і визначення концентрації 17-кетостероїдів у сечі, у зв'язку з чим необхідно припинити прийом препарату за 48 годин до початку дослідження.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Напроксен
знижує натрійуретичний ефект фуросеміду і послаблює гіпотензивну дію пропранололу та інших бета-адреноблокаторів.
Абсорбція Напроксену збільшується під дією натрію бікарбонату і зменшується під дією окису магнію. Одночасне призначення Напроксену і метотрексату призводить до зниження швидкості виведення та збільшення токсичності метотрексату.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати в захищеному від світла і
недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 andordm;С. Термін зберігання – 2 роки.