Інструкція для медичного застосування препарату МЮСТОФОРАН®

мiжнародна та хiмiчна назви: фотемустин; (RS) -діетил {1-[3-( 2-хлороетил) -3- нитрозоурейдо] етил}фосфат;

основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: порошок блідо-жовтого кольору;

склад:

• 1флакон містить фотемустину 0, 208 г

допоміжні речовини: розчинник в ампулі - спирт етиловий 95%, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.

• Порошок для приготування розчину для інфузій

у комплекті з розчинником.

Фармакотерапевтична група.

• Антинеопластичні засоби. Похідне

нітрозосечовини. Код АTC L01AD05.

Фармакологiчнi властивостi.

Фармакодинаміка. Фотемустин - це цитостатичний антимітотичний засіб, похідне нітрозосечовини з алкілуючою та карбамілуючою дією.

Хімічна формула фотемустину містить аланіну біоізостер (аміно-л-етілфосфорна кислота), що сприяє проникненню препарату у клітини та проходженню крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення фармакокінетика фотемустину має моно- чи біекспоненціальний характер з коротким періодом напіврозпаду.

Фотемустин майже цілком метаболізується. Зв’язування з білками плазми є низьким (25 - 30%). Фотемустин проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.

Показання для застосування.

Дисемінована злоякісна меланома, включаючи церебральні метастази.

Первинні злоякісні церебральні пухлини.

Спосіб застосування та дози.

Для внутрішньовенного застосування (див. розділ “

Особливості застосування.

• ).

Звичайна рекомендована доза становить 100 мг/м2.

У монотерапії

Індукційне лікування: 3 послідовні інфузії з інтервалом один тиждень з наступним періодом терапевтичного спокою 4-5 тижнів;

Підтримуюче лікування

1 інфузія кожні 3 тижні.

У комбінаційній хіміотерапії

3 – я інфузія індукційного лікування відміняється.

Дозування залишається на рівні 100 мг/м2.

Побiчна дiя.

Основні небажані ефекти мають гематологічний характер і виникають через 4-6 тижнів від початку лікування. Може виникнути тромбоцитопенія (40,3%) та лейкопенія (46,3%).

Гематологічні порушення можуть загострюватись внаслідок попередньої хіміотерапії та/або при комбінації з іншими препаратами, що можуть спричинювати гемопоетичну токсичність.

Також може спостерігатися

помірно виражена нудота та блювання протягом 2 годин після ін’єкції (46,7%);

помірно виражене транзиторне та зворотне збільшення рівня транзаміназ, лужних фосфатів і білірубіну (29, 5%).

Дуже рідко можливо виникнення:

пропасниці (3.3%);

подразнення вени у місці ін’єкції (2,9%);

діареї (2,6%);

болю у ділянці живота (1,3%);

транзиторного збільшення рівня сечовини в сироватці крові (0,8%);

свербежу (0,7%);

транзиторних і зворотних неврологічних розладів (розлади свідомості, парестезія, агевзія) (0,7%)

дистрес-синдром при комбінованому лікуванні з дакарбазином (див. “

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• quot;).

Протипоказання.

Періоди вагітності і годування груддю.

Підвищена чутливість до нітрозосечовини в анамнезі.

Передозування.

При передозуванні спостерігаються гематологічні порушення.

При передозуванні необхідно відмінити препарат, призначити підтримуючу терапію та

посилити контроль гематологічних показників.

Специфічного антидоту не існує.

Особливості застосування.

Розчин готується безпосередньо перед застосуванням.

Не допускати потрапляння промінів світла на розчин.

Порошок фотемустину, що знаходиться у флаконі, слід розчинити у 4 мл розчинника, який додається, та збовтувати протягом 2 хвилин до отримання розчину. Готовий розчин має об’єм 4,16 мл (200 мг фотемустину в 4 мл розчину).

Отриманий готовий розчин необхідно розбавити якнайменше у 250 мл 5% ізотонічного розчину глюкози для внутрішньовенного введення, беручи до уваги дозу, яка буде введена (для хворих на цукровий діабет можна використовувати 0,9% розчин натрію хлориду).

Розчин вводять внутрішньовенно краплинно протягом однієї години, захищаючи від світла. (Флакон з розчином необхідно відразу помістити у непрозорий чохол.)

Уникайте будь-якого контакту зі шкірою та слизовою оболонкою та будь-якої можливості абсорбції препарату готового розчину. Під час підготовки розчину рекомендується користуватися рукавичками та маскою. У випадку потрапляння розчину на шкіру та слизові оболонки необхідно промити їх великою кількістю води.

При використанні МЮСТОФОРАНУ® необхідно дотримуватися вимог безпеки використання та утилізації цитотоксичних препаратів.

МЮСТОФОРАН ® не рекомендовано пацієнтам, які отримували хіміотерапію протягом попередніх 4 тижнів (або 6 тижнів у випадку попереднього лікування препаратами нітрозосечовини).

Лікування МЮСТОФОРАНОМ® можна починати, якщо кількість тромбоцитів and#8805;100,000/мм3 і гранулоцитів and#8805;2,000/мм3.

Перед кожним застосуванням необхідно проводити аналіз крові, а дозування повинно підбиратися відповідно до гематологічного стану пацієнта (див. таблицю):

 Тромбоцити (/мм3)
 
 
 Гранулоцити (/мм3)
 
 
 Відсоток дози, що застосовується
 


 
 andgt;100 000
 
 
 andgt;2 000
 
 
 100%
 


 
 100 000 andsup3; N andgt; 80 000
 
 
 2 000 andsup3; N andgt; 1 500
 
 
 75%
 


 
 
 
 
 1 500 andsup3; N andgt; 1 000
 
 
 50%
 


 
 N andpound; 80 000
 
 
 andpound; 1 000
 
 
 Лікування відкладається
 

Між початком індукційного лікування та початком підтримуючого лікування рекомендується витримати інтервал 8 тижнів. Між двома циклами підтримуючого лікування рекомендується витримати інтервал 3 тижні.

Підтримуюче лікування можна проводити лише тоді, коли кількість тромбоцитів and#8805;100,000/мм3 і гранулоцитів and#8805;2,000/мм3 .

Під час та після індукційного лікування рекомендується проводити моніторинг функції печінки.

Діти. Жодних досліджень на дітях не проводилось.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Взаємодія, що притаманна всім цитотоксичним засобам

У хворих на пухлинні захворювання збільшується тромботичний ризик, тому таким пацієнтам часто призначається антикоагулятивна терапія. Індивідуальна варіабельність коагуляції у таких пацієнтів і можливість взаємодії між пероральними антикоагулянтами та протипухлинною хіміотерапією вимагає збільшення частоти тестів INR у випадку прийняття рішення про призначення пацієнту пероральних антикоагулянтів.

Комбінації, що вимагають використання з обережністю

Фенітоїн. При одночасному застосуванні МЮСТОФОРАНУ® з фенітоїном може спостерігатися зменшення концентрація останнього у плазмі крові, тому може виникнути ризик розвитку конвульсій. За необхідності одночасного застосування рекомендується відрегулювати дозування фенітоїну за показникам його концентрації у крові.

Живі послаблені вакцини не повинні призначатися під час хіміотерапії імунодепресивним пацієнтам через ризик інфекції. За необхідності вакцинація проводиться щонайменше через 3 місяці після останнього циклу хіміотерапії.

• Взаємодія, що притаманна МЮСТОФОРАНУ®

Спостерігалось декілька випадків розвитку дистрес-синдрому, коли фотемустин застосовувався одночасно (в один і той самий день) з великими дозами дакарбазину. Такого застосування треба уникати.

Така комбінація повинна призначатись відповідно до нижченаведеного графіка:

Індукційне лікування:

фотемустин 100 мг/м2/день у 1-й та 8-й день;

дакарбазин 250 мг/м2/день у 15, 16, 17 та 18-й день.

5 (п’яти) - тижневий період терапевтичного спокою, після чого-

підтримуюче лікування з інтервалом 3 тижні між двома циклами:

фотемустин 100 мг/м2/день у 1-й день,

дакарбазин 250 мг/м2/день у 2, 3, 4 та 5-й день.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у холодильнику при температурі +2 - 8 and#9702;С, у захищеному від світла місці.

Зберігати у місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності – 2 роки.

Готовий розчин повинен бути негайно застосованим.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.