03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату МЕЛОКСАМ
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- meloxicam, 1,1 діоксид
4-гідрокси-2-метил-N-(5-метил-1,3-тіазол-2-іл)- 2-H -1,2 бензотіазин-3-карбоксіаміду;
основні фізико-хімічні властивості:
- таблетки світло-жовтого кольору; круглі,
плоскі з обох сторін, з фаскою; на одній стороні є насічка для поділу таблетки;
склад:
- 1 таблетка містить 7,5 мг або 15 мг мелоксикаму;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, натрію цитрат, мальтодекстрин, кросповідон мікронізований, магнію стеарат.
Форма випуску.
- Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
- Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Код АТС M01A C 06.
Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка. Мелоксикам - нестероїдний
протизапальний лікарський засіб з вираженим знеболювальним та жарознижувальним ефектом. Терапевтичний ефект пояснюється селективним інгібуванням ферменту циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), який бере участь у біосинтезі простагландинів (медіаторів запалення) у місці локалізації запального процесу.
Фармакокінетика. Мелоксикам добре всмоктується в травному тракті. Абсолютна біодоступність препарату становить 89%. Постійна концентрація діючої речовини у сироватці крові досягається на 3 – 5-ту добу після початку застосування. Концентрація діючої речовини у сироватці крові пропорційна прийнятій дозі. Довготривале застосування препарату не впливає на величину його концентрації у сироватці крові.
Мелоксикам легко проникає у суглобову рідину, досягаючи концентрації, яка дорівнює половині його концентрації у плазмі крові. Приблизно 99% зв’язується з білками плазми крові. В організмі препарат піддається метаболізму, і тільки біля 5% дози виділяється у незміненому вигляді з калом, слідова кількість – у незміненому вигляді з сечею. Період напіввиведення становить 20 годин. Метаболіти виводяться в рівних частинах разом із сечею і калом. Помірна печінкова і ниркова недостатність істотно не впливають на кінетику діючої речовини; у пацієнтів похилого віку швидкість виведення препарату з організму дещо знижена.
Показання для застосування.
Остеоартрит, артроз.
Дегенеративні захворювання суглобів.
Ревматоїдний артрит.
Анкілозуючий спондиліт.
Спосіб застосування та дози.
- Мелоксам призначений для дорослих та дітей,
старше 15 років. Препарат приймається внутрішньо, під час їжі - 1 раз на добу; максимальна добова доза - 15 мг (в тому числі при комбінованому застосуванні препарату у формі таблеток і супозиторіїв);
- при остеоартриті застосовують 7,5 мг на добу, за необхідності дозу можна підвищити до 15 мг на добу;
- при ревматоїдному артриті та анкілозуючому спондиліті – 15 мг на добу, залежно від ефекта дозу можна зменшити до 7,5 мг на добу.
У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних дій застосовування препарату слід починати з дози 7,5 мг на добу.
Тривалість курсу лікування визначається індивідуально.
Побічна дія.
- Як правило, препарат
переноситься добре, але інколи можуть виникати такі небажані ефекти:
з боку травного тракту – можливі диспепсія, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор, езофагіт, ульцерогенний ефект, шлунково-кишкова кровотеча, гастрит;
з боку серцево-судинної системи – набряки, зрідка - тахікардія, підвищення артеріального тиску крові;
з боку дихальної системи – гострий напад бронхіальної астми;
з боку центральної нервової системи - головний біль та запаморочення, шум у вухах і сонливість, дезорієнтація, сплутаність свідомості;
з боку сечовидільної системи – підвищення рівня креатиніну та/або сечовини в сироватці крові;
з боку органів зору – кон’юнктивіт, порушення зору;
дерматологічні - свербіж, шкірні висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація, спорадичне запалення слизової оболонки ротової порожнини; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
гематологічні - анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Протипоказання.
- Мелоксам протипоказаний при:
- підвищеній чутливості до мелоксикаму та інших компонентів препарату, а також до інших нестероїдних протизапальних засобів;
- активній виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, а також в період протягом 6 місяців після загострення, при рецидивах виразкової хвороби та шлунково-кишковій кровотечі;
- мозковому крововиливі та інших кровотечах;
- тяжкій нирковій недостатності у пацієнтів, яким не проводять діаліз;
- тяжкій печінковій недостатності;
- дітям до 15 років;
- жінкам в періоди вагітності і годування груддю.
Передозування.
- Антидот мелоксикаму не відомий. У випадку
передозування препарату Мелоксам необхідно промити шлунок та провести симптоматичну терапію. Колестирамін прискорює виведення препарату з організму.
Особливості застосування.
Рекомендовані застережні заходи. Пацієнти, сенсибілізовані до ацетилсаліцилової кислоти, також можуть бути сенсибілізовані до інших нестероїдних протизапальних засобів. Тому Мелоксам не слід застосовувати у пацієнтів з бронхіальною астмою, полінозним ринітом, набряком Квінке і кропив’янкою, виявлених після застосування ацетилсаліцилової кислоти чи інших нестероїдних протизапальних препаратів.
- Якщо з анамнезу відомо, що пацієнт хворів на виразкову хворобу травного тракту, а також якщо застосовує протитромбозні препарати то можливо: кровотеча з верхнього відділу травного тракту, укривання виразками або перфорація (прорив стінки шлунка або дванадцятипалої кишки), які можуть мати місце у будь-який момент лікування. У пацієнтів похилого віку наслідки кровотечі можуть бути дуже серйозними;
- якщо у пацієнтів спостерігається порушення ниркового кровотоку, застосування препарату може спричинити розвиток оборотної ниркової недостатності, особливо у пацієнтів із симптомами зневоднення. Небезпека порушення функції нирок стосується всіх пацієнтів похилого віку, пацієнтів із серцевою недостатністю і застійними явищами, цирозом печінки, а також у стані гіповолемії (зменшення об’єму крові у системі кровообігу) після серйозних хірургічних втручань. У таких випадках необхідно контролювати діурез і біохімічні параметри, що стосуються функції нирок, особливо у початковій фазі терапії;
у випадку помірної ниркової недостатності, якщо кліренс креатиніну більше 25 мл/хв, немає необхідності зменшувати дозу препарату;
- якщо пацієнту проводять діаліз, не слід застосовувати дозу більшу, ніж 7,5 мг на добу;
- якщо під час застосування мелоксикаму виникають зміни на слизовій оболонці або на шкірі (свербіж, шкірні висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація) - необхідно припинити застосування препарату;
- з обережністю застосовують ослабленим пацієнтам та особам похилого віку. Препарат може спричинити затримку натрію, калію та води в організмі і, таким чином, погіршити перебіг застійної серцевої недостатності та артеріальної гіпертензії.
У випадку помірної печінкової недостатності немає необхідності у зменшенні дози препарату Мелоксам.
Застосування препарату в періоди вагітності і годування груддю. Препарат протипоказаний в періоди вагітності і годування груддю.
Керування транспортними засобами, обслуговування рухомих механізмів. При застосуванні препарату Мелоксам інколи можуть виникати побічні дії: головний біль і запаморочення, сонливість, а також порушення гостроти зору. Якщо з’являються вищезазначені явища, необхідно відмовитися від керування транспортними засобами і обслуговування рухомих механізмів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Мелоксикам при застосуванні одночасно:
- з іншими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами (а також з ацетилсаліциловою кислотою) - збільшує ризик виникнення виразок і шлунково-кишкових кровотеч;
- з препаратами, які знижують артеріальний тиск крові - може знижувати ефективність цих препаратів;
- з препаратами літію - може спричинити кумуляцію літію і збільшити його токсичну дію (рекомендується контроль концентрації літію у сироватці крові);
- з метотрексатом - збільшує його негативний вплив на кровотворну систему (небезпечність виникнення анемії і лейкопенії, показаний періодичний контроль показників крові);
- з сечогінними препаратами - може призводити до ниркової недостатності;
- з протитромбозними препаратами (гепарином, тиклопідином), а також з тромболітичними препаратами, наприклад, стрептокіназою, фібринолізином - може підвищити ризик виникнення кровотеч (необхідний періодичний контроль показників згортання крові).
Нестероїдні протизапальні препарати можуть знижувати ефективність протизаплідних засобів. Не можна виключити взаємодії з пероральними протидіабетичними засобами.
Колестирамін прискорює виведення мелоксикаму. Нестероїдні протизапальні препарати можуть підсилювати нефротоксичну дію циклоспорину. Можлива фармакокінетична взаємодія з іншими засобами на етапі їх метаболізму за рахунок впливу на CYP 2C9 та/або CYP 3A4.
Пацієнти, які одночасно приймають сечогінні засоби і мелоксикам, повинні вживати відповідну кількість рідини.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати при температурі від 15 до 25° С у
сухому, захищеному від світла місці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 2 роки.