03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату МАКСИГАН®

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

основні фізико-хімічні властивості:

  • круглі, плоскі таблетки білого кольору, зі

скошеним краєм та розподільчою рискою;


склад:

  • 1 таблетка містить: метамізолу натрію - 500 мг, пітофенону гідрохлориду

- 5 мг, фенпіверинію броміду - 0,1 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк.

 


Форма випуску.

  • Таблетки.

 


Фармакотерапевтична група.

  • Анальгетики та антипіретики. Метамізол

натрію, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B В52.

 


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

 Максиган® - комбінований препарат, який належить до групи аналгетичних та спазмолітичних засобів. До складу препарату входять три діючі інгредієнти: ненаркотичний аналгетик – метамізол натрію, міотропний спазмолітичний засіб – пітофенону гідрохлорид та холіноблокуючий засіб – фенпіверинію бромід. Метамізол є похідним піразолону. Чинить знеболювальну, жарознижувальну та помірну протизапальну дію. Пітофенону гідрохлорид, подібно до папаверину, має пряму міотропну дію на гладкі м’язи внутрішніх органів і спричиняє їх розслаблення. Фенпіверинію бромід за рахунок холіноблокуючої дії чинить додатковий розслаблюючий вплив на гладкі м’язи. Поєднання трьох компонентів препарату призводить до взаємного посилення їх фармакодинамічної дії, яка виражається у полегшенні болю, розслабленні гладких м’язів, зниженні температури тіла.

Фармакокінетика. Метамізол натрію, який входить до складу препарату, швидко і повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту після прийому внутрішньо. Дія препарату починається через 40-50 хв. Більша його частина метаболізується у печінці до 4-аміноантипірину, що переходить у неактивний метаболіт. З організму виводиться з сечею. Метамізол проходить крізь плаценту та потрапляє в грудне молоко.

 


Показання для застосування.

  • Симптоматичне лікування слабко та помірно

вираженого больового синдрому при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів:

сечокам’яна хвороба та запальні захворювання сечовивідних шляхів, перебіг яких супроводжується болем та дизурійними розладами;

шлункові та кишкові коліки, жовчнокам’яна хвороба, дискінезії жовчних шляхів;

дисменорея.

 


Спосіб застосування та дози.

  • Таблетки Максигану застосовують внутрішньо після

їди, запиваючи водою. Рекомендовані добові дози:

для дітей 9 - 12 років – по andfrac12; таблетки 2 - 3 рази на добу; максимальна добова доза – 2 таблетки;

для дітей 13 - 15 років – по 1 таблетці 2 - 3 рази на добу; максимальна добова доза – 3 таблетки;

для дорослих і дітей старше 15 років – по 1 - 2 таблетки 2 - 3 рази на добу; максимальна добова доза – 6 таблеток.

Тривалість застосування Максигану – не більше 3 днів.

 


Побічна дія.

  • У терапевтичних дозах препарат зазвичай добре

переноситься. Іноді можливі алергічні реакції (шкірні висипи, свербіж, у поодиноких випадках - анафілактичний шок). Зрідка спостерігалися відчуття печії в епігастральній ділянці, сухість у роті, головний біль. Можливі запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія, ціаноз. При тривалому прийомі можуть спостерігатися зміни картини крові (тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз). При схильності до бронхоспазмів можливе провокування нападів.

 


Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до похідних піразолону та інших

компонентів препарату. Виражені порушення функцій печінки та нирок. Генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Тахіаритмія. Закритокутова форма глаукоми. Гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечі. Шлунково-кишкова непрохідність та мегаколон. Захворювання системи крові. Колаптоїдні стани. І та ІІ триместри вагітності. Період лактації, дитячий вік до 9 років.

 


Передозування.

  • При передозуванні можливі: блювання, відчуття

сухості у роті, зменшення потовиділення, порушення акомодації, артеріальна гіпотензія, сонливість, сплутаність свідомості, порушення функції печінки, нирок, судоми. Лікування симптоматичне. Промивання шлунка, активоване вугілля, сольове проносне. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз, форсований діурез. За показаннями - серцево-судинні засоби.

 


Особливості застосування.

  • З обережністю та під контролем лікаря слід

застосовувати препарат хворим з порушеною функцією печінки та нирок, при схильності до гіпотензії та бронхоспазмів, а також при підвищеній індивідуальній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів або ненаркотичних аналгетиків. Метаболіти метамізолу можуть забарвлювати сечу в червоний колір.

При тривалому (більше одного тижня) застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.

З підвищеною обережністю необхідно застосовувати водіям та особам, які працюють з механізмами. При тривалому застосуванні препарату його холінолітичний ефект може призвести до запаморочення або порушення акомодації.

 


Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

  • Одночасне застосування Максигану® з іншими

ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичної дії. Трициклічні антидепресанти, пероральні протизаплідні засоби та алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці і підвищують його токсичність. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу. Одночасне застосування Максигану з циклоспорином знижує рівень останнього в крові. Снодійні засоби і транквілізатори посилюють знеболювальну дію Максигану. При необхідності одночасного застосування зазначених та інших лікарських засобів необхідно проконсультуватися з лікарем.

 


Умови та термін зберігання.

  • Зберігати в сухому, темному та

недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25andordm;С . Термін придатності - 3 роки.