03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату МІРИН 50
міжнародна назва: thalidomіde;
Содержание
- 1 основні фізико-хімічні властивості:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Передозування.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
основні фізико-хімічні властивості:
- таблетки по 50 мг: круглі, жовтого кольору
таблетки, вкриті оболонкою;
таблетки по 100 мг: ; круглі, білого кольору таблетки, вкриті оболонкою;
склад:
- 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить талідоміду 50 мг або 100 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, кополівідон, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, каолін важкий, сахароза, акація, кальцію карбонат, титану діоксид, полівідон 25, кремнію оксид колоїдний безводний, натрію карбоксиметилцелюлоза, лак алюмінієвий хінолін жовтий Е 104, гліцерин 85% (таблетки по 50 мг);
лактози моногідрат, кополівідон, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, каолін важкий, сахароза, акація, кальцію карбонат, титану діоксид (таблетки по 100 мг).
Форма випуску.
- Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
- Імуносупресанти. Код АТС L04A X02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Механізм дії талідоміду у пацієнтів з мієломою пов’язаний з пригніченням ангіогенезу та утворенням фактора некрозу пухлин (TNF-a), інгібуванням міграції лейкоцитів, зміною у співвідношенні CD4+лімфоцитів (Т-хелпери) у CD8+лімфоцитів (Т-кілерів), також дія препарату пов’язана з підвищенням рівнів інтерлейкінів та інтерферону-g.
Фармакокінетика. В діапазоні доз від 100 мг до 300 мг фармакокінетика має лінійний характер. Застосування препарату протягом 3 тижнів поспіль призводить до кумуляції талідоміду. Фармакокінетика препарату в окремих осіб відрізняється, це може бути пов’язано із захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту.
Абсорбція.
Препарат повільно всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація талідоміду в плазмі крові виникає між 2,5 - 4,4 годинами і становить від 1,15 до 3, 47 мг/мл.
Розподіл.
Об’єм розподілу становить 65 л після застосування талідоміду в дозі 200 мг. Високі концентрації талідоміду виявляються в шлунково-кишковому тракті, печінці, нирках. Невідомо, чи потрапляє препарат в еякулят. Зв’язок з білками плазми для R-ізомеру становить 55%, а для S-ізомеру – 66%.
Метаболізм.
Талідомід не піддається біотрансформації за рахунок цитохрому Р450. Препарат, крім метаболізму в печінці, піддається неферментативному гідролізу в плазмі крові.
Елімінація.
Середній період напіввиведення талідоміду становить 4,6 - 18,9 год залежно від застосованої дози. Тільки незначна кількість метаболітів виводиться з сечею.
Показання для застосування.
- Множинна мієлома у випадку неефективної
попередньої стандартної терапії.
Спосіб застосування та дози.
- Таблетки призначають внутрішьно.
Рекомендовано приймати перед сном, враховуючи седативний ефект лікарського засобу. При множинній мієломі у дорослих початкова доза становить 200 мг на добу з підвищенням дози на 100 мг кожний тиждень до максимальної добової дози 800 мг з урахуванням переносимості препарату пацієнтом та токсичності. Залежно від переносимості та токсичності можуть бути застосовані нижчі підтримуючі дози (25 - 100 мг на добу).
Побічна дія.
З боку системи крові: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, анемія.
З боку ендокринної системи: гіпотироїдизм.
З боку нервової системи: зниження лібідо, парестезія, головний біль, тремор, зміни настрою, знервованість, сонливість, запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, тахікардія, аритмії, венозний тромбоз, ортостатична гіпотензія, тромбоемболічні ускладнення.
З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, запор, нудота, блювання, кишкова непрохідність.
З боку шкіри: гіперемія, уртикарії, бульозні висипання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та епідермальний некроліз, сухість шкіри, набряк обличчя, фотосенсибілізація.
З боку репродуктивної системи: порушення менструального циклу.
Інші: астенія, перинефральний набряк, летаргія, нездужання, слабкість, втомлюваність.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Пацієнти до 18 років. Вагітність і лактація. Жінки дітородного віку, які не застосовують або нездатні застосовувати адекватні протизаплідні засоби. Жінки дітородного віку, у яких можливо лікування менш токсичними препаратами. Чоловіки, які не застосовують адекватні протизаплідні засоби (латексний презерватив). Виражена нейтропенія (вміст нейтрофілів andlt; 0,75 x 109/л).
Передозування.
Передозування.
- не описано.
Особливості застосування. Слід застосовувати контрацептиви протягом як мінімум 4 тижнів до початку застосування препарату, протягом всього періоду застосування, а також, як мінімум, протягом 12 тижнів після завершення лікування. Необхідно враховувати, що інгібітори ВІЛ-протеази, гризеофульвін, рифампіцин, рифабутин, фенітоїн, карбамазепін при одночасному застосуванні з контрацептивами зменшують ефективність гормональних контрацептивів, тому в цих випадках при лікуванні талідомідом необхідно застосовувати надійніші методи контрацепції. Чоловіки, які приймають Мірин, повинні завжди користуватися латексними презервативами.
При застосуванні Мірину забороняється донорство крові та сперми.
Особливості дозового режиму у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю невідомі.
Протягом лікування Мірином не можна вживати алкогольні напої.
Пацієнти, які приймають талідомід, повинні утримуватися від керування транспортними засобами та робіт з потенційно небезпечними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Талідомід підсилює седативну дію
барбітуратів, алкоголю, хлорпромазину, резерпіну, також підсилює ефекти опіатних аналгетиків, бензодіазепінів та інших анксіолітиків, снодійних, антидепресантів з седативним ефектом, нейролептиків, антигістамінних препаратів з седативним ефектом, антигіпертензивних препаратів центральної дії, баклофену.
Підсилюється ризик периферичної нейропатії при одночасному застосуванні талідоміду із зальцитабіном, вінкристином, диданозином.
Підвищується ризик тромбозу та тромбоемболічних ускладнень при одночасному застосуванні талідоміду з доксорубіцином.
Одночасне затосування талідоміду з пероральними контрацептивами, що містять етинілестрадіол або норетиндрон, не призводить до зміни концентрації талідоміду в крові.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати у недоступному для дітей, сухому,
захищеному від світла місці при температурі 15 - 30°С. Термін придатності – 3 роки.