Інструкція для медичного застосування препарату МІЛТЕКС

міжнародна та хімічна назви: мілтефозин; 2-{[(Гексадецилокси)гідроксифосфеніл]окси}-N,N,N-триметилетиламоній внутрішнього комплексу сіль;

основні фізико-хімічні властивості:

• безбарвна або майже

безбарвна, прозора рідина, густина 1,005-1,010 г/мл, показник заломлення 1,4155-1,4195, рН 4,0-6,0;

склад:

• 100 мл розчину містять

мілтефозину 6 г;

допоміжні речовини: 3-пропілоксипропіленгліколь, 3-гексилоксипропіленгліколь, 3-ноніл-оксипропіленгліколь, кислота лимонна, натрію гідроксид, вода очищена.

Форма випуску.

• Розчин для зовнішнього

застосування.

Фармакотерапевтична група.

• Інші антинеопластичні

засоби. Код АТС L01X X09.

Фармакологічні властивості.

Мілтефозин виявляє помітну цитотоксичну дію на контури ракової клітини, в той час як нормальні клітини типу макрофагів і стовбурових клітин кісткового мозку нечуттєві до мілтефозину. Через його подобу з компонентами фізіологічної мембрани передбачається, що мілтефозин виявляє свою цитотоксичну дію на мембрани ракової клітини шляхом взаємодії з життєвими функціями мембрани. У декількох дослідженнях продемонстровано, що одним з головних його впливів є інгібування протеїнкінази С, фосфоліпази С та біосинтезу фосфатидилхоліну. Таким чином, мілтефозин докорінно відрізняється від інших цитостатиків.

Після нашкірного застосування Мілтексу в людей жоден з досліджених зразків сироватки або плазми не містив концентрацій мілтефозину, що виявлялися (діапазон доз: до 8 мл на добу = 480 мг мілтефозину на добу; тривалість лікування – до 146 днів; межа виявлення – 1 нмоль/мл = прибл. 0,4 мкг/мл).

При оральних дозах 150 мг мілтефозину на добу середній рівень у сироватці становив 67 нмоль/мл. Таким чином, системна доступність мілтефозину після місцевого застосування набагато нижче, ніж після перорального введення.

Показання для застосування.

Лікування метастазів раку молочної залози у шкіру та їх рецидивів за відсутності органних поразок і/або у поєднанні з необхідним системним лікуванням.

Спосіб застосування та дози.

Якщо не призначено інше, Мілтекс слід наносити на уражені ділянки шкіри 1 раз на добу, протягом 1-го тижня лікування, а потім – двічі на добу (вранці та ввечері, після купання). Потрібний об'єм розчину залежить від площі ділянки, яка обробляється: 2 краплі/10 см2, мінімум 1 крапля на невелике вузликове стовщення (40 крапель = 1 мл). Також повинна

оброблятися і поверхня приблизно в 3 см за межами видимої зони інфільтрації. Загальна добова доза без медичного контролю звичайно не повинна перевищувати 5 мл (= 1/2 флакона). За рекомендованим дозуванням це відповідає 500 см2 площі, що обробляється, і загальній дозі мілтефозину 300 мг на добу.

Для нанесення лікарського препарату слід використовувати одноразові латексні рукавички. Після нанесення крапель розчину на уражену ділянку його слід втирати у шкіру з легким натисканням. Після поглинення розчину оброблену поверхню треба накрити марлею або аналогічним матеріалом. Слід уникати використання пластикових або інших непроникних для повітря матеріалів.

Оброблену ділянку шкіри не слід промивати протягом кількох годин після нанесення Мілтексу.

Для наступної обробки треба зняти покривний матеріал і знову нанести Мілтекс, використовуючи одноразові рукавички, що додаються. Після обробки використаний покривний матеріал беруть у руку в рукавичці, знімають рукавичку, розгортаючи її навиворіт так, щоб використаний покривний матеріал опинився всередині, і утилізують відповідно до національних провідних вказівок.

Перед початком лікування амбулаторних хворих лікар або медсестра повинні надати пацієнту всі необхідні інструкції щодо лікування Мілтексом.

Тривалість лікування

Тривалість лікування визначає лікар. Для визначення реакції на лікування Мілтекс слід застосовувати принаймні протягом 8 тижнів підряд. При адекватній переносимості лікування треба продовжити ще протягом 4 тижнів після повного зникнення уражень шкіри.

У разі часткової регресії або відсутності динаміки лікування треба продовжувати до появи рецидиву новоутворення у зоні обробки або до виникнення тяжких побічних ефектів.

Нагляд за станом пацієнта

Для оцінки ефективності лікування і його переносимості до початку терапії і під час лікування, особливо після зміни дози, повинен здійснюватися регулярний контроль за станом пацієнта. Провадити таку оцінку рекомендується також через тиждень після початку лікування і після будь-якої зміни дози. Лабораторні аналізи повинні включати визначення рівня креатиніну в сироватці, рівня трансаміназ, кількості лейкоцитів і тромбоцитів.

Зміна дози

У випадку місцевої непереносимості можлива адаптація дози (наприклад, зменшення дози на 50 %: 1 крапля/10 см2 двічі на добу). Залежно від інтенсивності реакції можливо тимчасове припинення лікування.

Побічна дія.

Після нанесення Мілтексу звичайно спостерігаються місцеві реакції шкіри, такі як почервоніння, свербіж, сухість, лущення, напруження та печіння (особливо при виразкових ураженнях). При розвитку свербежу, сухості або лущення шкіри рекомендується додаткове застосування інертного жирного крему. У рідких випадках повідомлялося про шлунково-кишкові симптоми, такі як нудота, блювання та відсутність апетиту.

У виняткових випадках більш тяжкі місцеві реакції (такі як дерматит, атрофія, утворення виразок та ураження, що спричиняють некроз), а також нудота і блювання можуть призвести до необхідності переривання або припинення лікування.

Утворення виразок може бути також наслідком локального розвитку пухлини.

В окремих випадках спостерігались зміни лабораторних показників (підвищення креатиніну в сироватці крові, трансаміназ, лейкоцитів і тромбоцитів). Зумовленість виникнення таких змін до кінця не з'ясована, і зв’язок із Мілтексом не може бути виключеним. У цих випадках не слід припиняти лікування або зменшувати дозу.

Протипоказання.

Мілтекс не слід застосовувати при відомій непереносимості компонентів препарату, а також у разі допустимості оперативного втручання або радіотерапії з очікуваним значним успіхом.

Передозування.

При гострому передозуванні можна очікувати появу симптомів розладу шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, втрата апетиту). Проте у випадку значного передозування не можна виключити й послаблення функціонування печінки, нирок і сітківки. Через те що здатність шкіри щодо всмоктування Мілтексу є обмеженою, ризик випадкового гострого передозування при нанесенні на шкіру є дуже малим.

Після багаторазового передозування Мілтексу найбільш імовірними наслідками є локальні ураження шкіри (наприклад, сухість, лущення, атрофія, свербіж, парестезія, напруження шкіри), які можуть призвести до утворення виразок або до некрозу.

Після ненавмисного прийому Мілтексу внутрішньо повинно бути забезпечено медичне обстеження та симптоматичне лікування.

Специфічні антидоти досі не відомі.

Особливості застосування.

Застосування при вагітності і під час лактації

Мілтекс не можна застосовувати під час вагітності й годування груддю, тому що немає достатнього досвіду його застосування у ці періоди, а також через те що результати досліджень на тваринах при пероральному введенні мілтефозину свідчать про можливі ембріотоксичні/тератогенні ефекти.

Рекомендація

Пацієнтам у статевозрілому віці слід застосовувати протизаплідні засоби як під час лікування, так і протягом принаймні 6 місяців після його завершення. Потенційний вплив на здатність пацієнтів-чоловіків відтворювати потомство повністю не виключений.

Оскільки Мілтекс не чинить терапевтичного впливу на системні пухлинні ураження, треба забезпечити, за необхідності, відповідне системне лікування для контролю за метастазами.

У пацієнтів з великими або виразковими ділянками, що обробляються, частота виникнення системних побічних ефектів може зростати.

Слід запобігати контакту з очима та слизовими оболонками. У разі випадкового контакту рекомендується негайне і ретельне промивання ураженого місця водою. Інші ділянки шкіри, які випадково уражені мілтефозином, включаючи незахищені рукавичками руки, слід ретельно промити водою з милом.

Флакон із препаратом додатково поміщений у захисний поліпропіленовий контейнер. Виймати флакон потрібно в такий спосіб:

Вказівним пальцем потягніть важілець у центрі кришки до краю контейнера.

Великим пальцем підштовхніть витягнутий важілець вгору і відкрийте контейнер.

Флакон можна вийняти з контейнера. Для безпечного зберігання закритий флакон треба покласти назад до захисного контейнера.

Щоб закрити контейнер. потрібно вставити кришку і повернути важілець у вихідне положення. Зберігати у вертикальному положенні!

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Ніякої взаємодії Мілтексу з іншими препаратами не спостерігалося.

Немає також даних про можливу взаємодію з цитостатичними препаратами, які демонструють токсичність для шкіри.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі (15 °С – 30 °С ).

Після відкупорювання флакон повинен знаходитись у вертикальному положенні.

Термін зберігання - 3 роки.

Після відкупорювання флакон можна зберігати протягом 10 тижнів.

Не застосовувати препарат після закінчення зазначеного на упаковці терміну придатності.