03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату МІКОМАКС СИР

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви: флуконазол; 1-[2,4-дифторофеніл]-1-(1Н-1,2.4-тріазол-1-іл-

метил) 1Н-1,2,4-тріазол-1 -етанол;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний сироп з ароматом черешні;


склад:

  • в 1 мл сиропу міститься 5 мгфлуконазолу;

допоміжні речовини: 70% некристалізуючийся сорбітол, сахарин натрію, 85% гліцерин, натрій- кармельоза, бензоат натрію, моногідрат лимонної кислоти, ароматизатор, очищена вода.


Форма випуску.

  • Сироп.

Фармакологічна група. Протигрибковий препарат системної дії. АТС: J02A СО1.


Фармакологічні властивості.

Флуконазол є триазольним протигрибковим препаратом, який специфічно гальмує синтез ергостеролу в мембранах мікросом грибів через блокаду грибкового цитохрому Р-450. Висока специфічність препарату обумовлює тільки незначну блокаду цього ферменту у людини. Найбільш чутливими до флуконазолу є види Candida, Cryptococcus, Microsporum та Trichophyton. Флуконазол ефективний також при ендемічних мікозах, наприклад, при інфекціях, викликаних Blastomyces dermatitidis, Coccidiodes immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції) та Hystoplasma capsulatum. Резистентними до препарату залишаються Candida krusei та Candida glabrata, крім того, флуконазол неефективний для лікування аспергільозних інфекцій та зигомікозів.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості флуконазолу однакові при внутрішньовенному та пероральному введенні. Флуконазол після приймання добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті, при цьому концентрація в плазмі (а також системна біологічна доступність) становить 90% від рівня, який спостерігається при внутрішньовенному введенні. Приймання препарату разом з їжею не впливає на його абсорбцію. Після приймання натще максимальна концентрація флуконазолу в плазмі розвивається через 30-90 хвилин, а період напіввиведення з плазми становить 30 годин. Концентрація флуконазолу в плазмі пропорційна прийнятій дозі. При прийомі флуконазолу 1 раз на добу концентрація препарату в плазмі стабілізується на рівні 90% від максимальної на 4-5 день лікування. Якщо в перший день лікування прийняти одразу подвійну добову дозу, то такий рівень концентрації досягається вже на другий день. Об'єм розподілу препарату наближається до загального об'єму води в організмі. Зв'язування білками незначне (11 - 12%). Флуконазол потрапляє у всі тканини та рідинні середовища організму. Виведення флуконазолу здійснюється переважно нирками майже повністю в незмінному стані. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Тривалий період напіввиведення дозволяє лікувати піхвовий кандидоз прийманням препарату одноразово, а інших інфекцій - навіть 1 раз на добу або 1 раз на тиждень.


Показання для застосування.

Флуконазол застосовують для лікування та профілактики грибкових інфекцій.

Криптококоз (криптококовий менінгіт та інші форми цієї інфекції, наприклад, легеневі, шкірні). Препарат застосовують для лікування хворих як з нормальним імунітетом, так і при його порушенні при СНІДі внаслідок трансплантації органів або інших станах. Флуконазол можна застосовувати для підтримуючого лікування криптококових інфекцій у хворих на СНІД.

- Системний кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивних кандидозних інфекцій, до яких належать перитонеальні інфекції, інфекційні ураження ендокарда, очей, легенів, сечовивідних шляхів, печінки, селезінки та інших органів. Цей препарат насамперед показаний для хворих із злоякісними захворюваннями, для лікування яких застосовують цитотоксичні або імунодепресивні ліки, а також для інших хворих, схильних до кандидозних інфекцій.

Кандидози слизових оболонок: орофарингеальні, стравохідні та неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий та хронічний оральний атрофічний кандидоз (запалення, що виникає під штучними зубами). Препарат використовується для лікування хворих як з нормальним імунітетом, так і при його порушенні.

Кандидоз статевих органів: вульвопіхвовий кандидоз, гострий та рецидивуючий кандидоз. При рецидивуючому кандидозі (3 випадки на рік та більше) препарат застосовують як профілактичний засіб для попередження рецидивів цього захворювання. Кандидозний баланіт.

Профілактика мікозів у хворих із злоякісними захворюваннями при підвищеному ризику інфікування через проведення цитотоксичної хіміотерапії або радіотерапії.

Дерматомікози стоп, шкіри, паховий дерматомікоз, висівкоподібний лишай, епідермофітія нігтів (оніхомікоз) та шкірні кандидозні інфекції.

Системні ендемічні мікози у хворих з нормальним імунітетом, наприклад, кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоїдомікоз, споротрихоз та гістоплазмоз.

Профілактика: рецидив орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД;

первинна та вторинна профілактика мікозів у хворих із злоякісними захворюваннями при підвищеному ризику Інфікування через проведення цитотоксичної хіміотерапії або радіотерапії.

Лікування можна розпочинати ще перед отриманням результатів посіву культури чи іншого

лабораторного дослідження. Проте після ідентифікації інфекції необхідно скоректувати протиінфекційну терапію.

Препарат застосовують для лікування дітей, підлітків та дорослих.

В 10 мл сиропу міститься максимум 0,24 г цукру. За умов дотримання рекомендованої дози

препарат може застосовуватись при цукровому діабеті.


Спосіб застосування та дози.

  • Добову дозу флуконазолу

розраховують залежно від типу та тяжкості грибкової інфекції. Якщо характер інфекції вимагає повторного застосування препарату, то лікування слід продовжувати до повного зникнення клінічних та лабораторних ознак захворювання. Передчасне припинення лікування може призвести до рецидиву інфекції. Хворим на СНІД, криптококовий менінгіт або рецидивуючий орофарингеальний чи стравохідний кандидоз, як правило, необхідно провести підтримуючу терапію для попередження рецидиву інфекції.

Дорослі Лікування:

- При криптококовому менінгіті у перший день, як правило, призначають ударну дозу 800 мг (приблизно 10 мг/кг); після цього застосовують підтримуючі дози по 400 мг (приблизно 5 мг/кг) 1 раз на день. При іншій локалізації криптококової інфекції здебільшого в першу добу лікування призначають 400 мг, а потім по 200 - 400 мг 1 раз на день. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від клінічної відповіді та мікологічного дослідження, а при криптококовому менінгіті продовжується не менше 6-8 тижнів. Для попередження рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД доцільно після ударної дози приймати щодня по 200 мг.

- При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших кандидозних інфекціях лікування здебільшого починають з високої дози - 800 мг на добу, а потім продовжують приймати по 400 мг 1 раз на день. Хворим із злоякісними захворюваннями після інтенсивної хіміотерапії або трансплантації кісткового мозку, після хірургічних операцій на шлунково-кишковому тракті або серці здебільшого призначають максимальні ударні (10 мг/кг/добу) та підтримуючі (приблизно 5 мг/кг/добу) дози. Тривалість, лікування залежить від клінічної реакції у відповідь і становить, як правило, 10-14 днів, при тяжких станах лікування триває довше.

- При орофарингеальному кандидозі здебільшого призначають по 50 - 100 мг 1 раз на добу протягом 7-14 днів. Хворі із значним порушенням імунітету, як правило, приймають більшу дозу (100 мг/добу) і протягом довшого періоду. При атрофічному оральному кандидозі під штучними зубами здебільшого призначають по 50 мг 1 раз на добу протягом 14 днів з одночасною дезінфекцією зубного протеза місцевими антисептиками.

При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком кандидозу статевих органів, див. нижче) - езофагітах, неінвазивних бронхолегеневих інфекціях, кандидурії, шкірно- слизовому кандидозі тощо - ефективною добовою дозою є 50 - 100 мг з прийманням протягом 14 - 30 днів.

Для попередження рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД рекомендується після ударної дози приймати 1 раз на тиждень по 150 мг.

- При кандидозі статевих органів приймають 150 мг флуконазолу одноразово. Для профілактики проявів рецидивуючого піхвового кандидозу можна приймати по 150 мг 1 раз на місяць після менструації. Тривалість лікування індивідуальна і становить 4-12 місяців. Іноді призначають частіше препарат, наприклад, двічі по 150 мг через тиждень. Одноразову дозу 150 мг застосовують також і для лікування кандидозного баланіту.

- При шкірних інфекціях, включаючи дерматомікоз стоп, шкіри, паховий дерматомікоз та інші кандидозні інфекції, застосовують 150 мг 1 раз на тиждень або по 50 мг щодня. Як правило, лікування триває 2-4 тижні, проте при епідермофітії стоп може знадобитись приймання препарату навіть протягом 6 тижнів.

При висівкоподібному лишаю рекомендується приймати по 50 мг 1 раз на день протягом 2 - 4 тижнів або по 300 мг 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів. При епідермофітії нігтів застосовують 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування має тривати, доки замість ураженого інфекцією нігтя не відросте новий. Здебільшого це відбувається через 3-6 місяців, а для нігтя на великому пальці - б - 12 місяців. Швидкість росту нігтів індивідуальна і залежить від віку хворого. Навіть після успішного лікування хронічної інфекції нігтів іноді вони залишаються деформованими.

- При системних ендемічних мікозах застосовують щодня по 200 - 400 мг протягом до 2 років. Тривалість лікування індивідуальна і приблизно становить при кокцидіоїдомікозі 11 - 24 місяці, при паракокцидіоїдомікозі 2-17 місяців, при споротрихозі 1-16 місяців і при гістоплазмозі 3-17 місяців.

Профілактика:

Рецидив орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД можна після застосування ударної

дози попередити прийманням по 150 мг 1 раз на тиждень протягом тривалого часу.

Для попередження рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД доцільно після

ударної дози приймати постійно по 200 - 400 мг щодня.

Для попередження кандидозу доза індивідуальна залежно від ступеня ризику мікотичної

інфекції і може становити від 50 до 400 мг 1 раз на день.

При підвищеному ризику системної інфекції, наприклад у хворих з підозрою на виразну та

тривалу гранулоцитопенію, рекомендується застосовувати по 400 мг щодня. Флуконазол

доцільно розпочати приймати ще перед очікуваною гранулоцитопенією і продовжувати

лікування протягом додаткових 7 днів після моменту досягнення кількості нейтрофілів

1000/мм3.

Діти

Лікування:

Тривалість лікування довгострокових інфекцій у дітей, як і у дорослих, залежить від клінічної

та мікологічної реакції у відповідь. При лікуванні дітей не можна перебільшувати максимальні

добові дози для дорослих. Флуконазол приймають 1 раз на день.

Для лікування кандидозу слизових оболонок рекомендується застосовувати по 3 мг/кг/добу. У

перший день лікування доцільно прийняти подвійну дозу, тобто 6 мг/кг/добу, завдяки чому

стабілізація концентрації флуконазолу в плазмі досягається вже на другий день.

Лікування системного кандидозу та криптококових інфекцій потребує застосування доз від 6 до

12 мг/кг/добу і залежить від ступеня серйозності захворювання.



Профілактика:

Дітям з ослабленим імунітетом та з підвищеним ризиком гранулоцитопенії після хіміотерапії або променевої терапії рекомендується для попередження грибкових інфекцій приймати по 3-12 мг/кг щодня залежно від виразності та тривалості викликаної гранулоцитопенії (див. дозування у дорослих).

При порушенні функції нирок необхідно коректувати добову дозу залежно від норм, дієвих для дорослих, з урахуванням ступеня дисфункції нирок (див. «Хворі з порушенням функції нирок»).

Діти віком до 4 тижнів

Виділення флуконазолу з організму новонароджених дітей уповільнене. В перші два тижні життя дитини дозу призначають таку ж, як і для старших дітей, проте введення препарату здійснюється не частіше, ніж 1 раз через кожні 3 дні. У віці від 2 до 4 тижнів препарат приймають через кожні 2 дні.

Люди похилого віку

При відсутності ознак дисфункції нирок застосовують звичайне дозування для дорослих. У хворих з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну andlt; 50 мл/хв., приблизно 0,8 мл/с) дозування регулюється за схемою, наведеною нижче.

Хворі з порушенням функції нирок

При лікуванні флуконазолом хворих з нирковою недостатністю спочатку вводять насичуючу дозу в 50 - 400 мг, а потім (залежно від показань) дозу зменшують вдвічі, якщо кліренс креатиніну становить менше 0,8 мл/с. Хворим, яким проводять тривалий діаліз, необхідно після кожного сеансу приймати повторну дозу флуконазолу.




 Кліренс
 креатиніну мл/с
 
 
 Доза флуконазолу
 


 
 andgt;0,8
 
 
 100%
 


 
 0,8 - 0,2
 
 
 50%
 


Спосіб введення:

Кількість сиропу відміряється у мірній склянці, що додається (у повній склянці міститься 35 мл

сиропу). Мітки на склянці дозволяють відміряти 5, 10, 15, 20, 25 та 30 мл.

В 1 мл сиропу міститься 5 мг флуконазолу. Сироп перед ковтанням необхідно потримати в роті

приблизно протягом 2 хвилин.


Побічна дія.

  • Здебільшого препарат

переноситься хворими добре. Проте іноді можуть виникати розлади з боку шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, біль в животі, пронос; можуть з'явитись головний біль або шкірний висип. У разі появи пухирців на шкірі, незвичних плям або почервоніння шкіри, лікування необхідно припинити і звернутись до лікаря. Протягом тривалого лікування необхідно регулярно перевіряти функцію нирок та печінки за допомогою аналізу сечі та крові. Про всі побічні дії або незвичні явища, які виникли під час лікування, слід одразу ж повідомити лікаря.


Протипоказання.

  • Флуконазол не можна

застосовувати хворим з підвищеною чутливістю до

цього препарату, а також жінкам у період годування груддю. Лікування флуконазолом вагітних

можливо тільки при наявності загрозливих для життя грибкових інфекціях.

Застосування препарату хворими з печінковою недостатністю може відбуватись тільки за

життєвими показаннями.

Мікомакс не можна приймати разом з препаратами, що містять астемізол або терфенадин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Флуконазол може впливати на дію інших препаратів. Приймання флуконазолу у поєднанні з протидіабетичними засобами (хлорпропамід, глібенкламід, гліпізид, толбутамід) може призводити до посилення ефективності цих препаратів (приблизно на 20%) із зменшенням рівня цукру в крові, яке супроводжується нудотою, підвищеним потовиділенням, сонливістю, слабкістю аж до втрати свідомості. Мікомакс може посилювати дію антикоагулянтів (приблизно на 8%), наприклад, варфарину або пелентану. В



одиничних випадках може дещо погіршитись зсідання крові, яке проявляється ціанозом або тривалою кровотечею при пораненнях. Одночасне застосування Мікомаксу з протиепілептичними засобами, що містять теофілін, протиалергічними препаратами (астемізол, терфенадин), заспокійливими засобами (бензодіазепінові похідні нетривалої дії - мідазолам, триазолам), деякими антибіотиками (рифабутин) та ліками, в яких міститься цисаприд, може призводити до посилення дії цих препаратів. Ефект флуконазолу може посилюватись при його введенні у поєднанні з препаратами, що містять гідрохлортіазид, і зменшуватись при застосуванні рифампіцину.

У хворих на СНІД можливе посилитись дія зидовудину із погіршанням картини крові. Підвищення під дією флуконазолу ефективності циклоспорину (на 21%) і такроліму (на 16%) - препаратів, які пригнічують імунітет, клінічно майже не проявляється; це ж стосується і незначного зменшення рівня гормонів в крові при введенні у поєднанні з Мікомаксом пероральних протизаплідних засобів.


Передозування.

  • При передозуванні

флуконазолу догляд за хворим не має особливостей. Лікування симптоматичне, загальнозміцнювальне, спрямоване на стабілізацію життєво важливих функцій.

Флуконазол здебільшого виділяється з сечею. Тому його виділення можна прискорити за допомогою форсованого об'ємного діурезу. Гемодіаліз протягом трьох годин зменшує рівень препарату в плазмі приблизно на 50 %.


Особливості застосування.

  • Лікування флуконазолом у

виключно рідких випадках може

проявляти токсичну дію на печінку. Виразність такого ефекту залежить від добової дози,

тривалості лікування, статі та віку, а також виразності основного захворювання (СНІДу,

злоякісних хвороб). Після припинення приймання флуконазолу, як привило, відбувається

відновлення функції печінки.

Іноді в період лікування флуконазолом виникають алергічні шкірні реакції. У такому разі

застосування флуконазолу необхідно припинити.

При застосуванні флуконазолу у поєднанні з цисапридом необхідно бути особливо

обережними.

У період лікування не рекомендується приймати алкогольні напої або заспокійливі засоби

(транквілізатори, барбітурати).


ІНСТРУКЦІЯ щодо відкривання флакона:

Для того, щоб відкрити флакон з сиропом, необхідно сильно натиснути на кришку і провернути

її проти годинникової стрілки. Після застосування сиропу флакон ретельно закрити.


Умови та термін зберігання.

  • Препарат необхідно

зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від дії світла місці при температурі 10 - 25°С. Термін зберігання - З роки.