03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ЛОМФЛОКС
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Особливості застосування.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- lomefloxacin,
1-етил-6,8-дифтор-1,4-дигідро-7-(3-метил-1-піперазинал)-4-оксо-хінолінкарбонова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, капсуловидні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою на одному боці і монограмою LOMFLOX 400 на іншому боці;
склад:
- 1
таблетка містить ломефлоксацину гідрохлориду еквівалентно ломефлоксацину 400 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, повідон, натрію крохмальгліколят, кросповідон, тальк очищений, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, пропіленгліколь, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид.
Форма випуску.
- Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
- Антибактеріальні
засоби групи хінолінів.
Код АТС J01M A07.
Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка. Ломфлокс
(ломефлоксацин) – дифторований хінолін, синтетичний антибактеріальний засіб з широким спектром бактерицидної дії. Активний відносно багатьох грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі Escherichia coli, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Staphylococcus spp., Neisseria gonorrhoeae, Streptococcus pneumoniae. Механізм дії обумовлений пригніченням активності ДНК-гірази бактерій, яка необхідна для транскрипції і реплікації ДНК. Стійкий до дії бактеріальних and#946;-лактамаз. До ломефлоксацину стійкі Streptococcus spp., Pseudomonas cepacia, Ureaplasma urealyticum Mycoplasma hominis і анаеробні бактерії. Ломефлоксацин має протитуберкульозну активність, діє на зовнішні і внутрішні Mycobacterium tuberculosis.
Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому ломефлоксацин швидко і майже повністю (95 - 98 %) всмоктується з травного тракту. Приблизно 65 % прийнятої дози виводиться з сечею у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 7 - 9 год. У хворих на виражені порушення функцій нирок період напіввиведення значно подовжується.
Показання для застосування.
- Інфекційно-запальні захворювання, спричинені
чутливими до Ломфлоксу мікроорганізмами, у тому числі інфекції дихальних і сечових шляхів, простатит, профілактика інфекцій сечовивідної системи до операції і в ранній післяопераційний період, інфекції шкіри і м’яких тканин, остеомієліт, туберкульоз легень, інфекції травного тракту, холера, гонорея, хламідіоз.
Спосіб застосування та дози.
- Дозу ломефлоксацину необхідно регулювати
залежно від ступеня ниркової недостатності у хворих з кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв. Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їди. Рекомендована початкова доза 400 мг, 1 раз на добу, а потім 200 мг, 1 раз на добу, протягом всього курсу лікування. Іноді дозу підвищують до 800 мг на добу. Тривалість і частота прийому препарату визначається індивідуально. Немає необхідності регулювати дозу для хворих на цироз печінки при нормальному функціонуванні нирок.
Побічна дія.
- Запаморочення, головний біль, діарея, біль в
епігастральній ділянці, фотосенсибілізація.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату,
вагітність, період лактації, дитячий вік до 15 років.
Передозування.
- Втрата свідомості, нудота, блювання. Лікування:
промивання шлунка, симптоматична терапія.
Особливості застосування.
- Хворим на виражені порушення функцій нирок треба
корегувати режим дозування залежно від кліренса креатиніну. З обережністю слід приймати препарат хворим на церебральний атеросклероз, епілепсію та інші захворювання центральної нервової системи. У період лікування слід уникати тривалої дії сонячного світла і використання штучного ультрафіолетового освітлення. Під час лікування Ломфлоксом потрібно відмовитись від керування автомобільним транспортом, якщо препарат спричиняє побічні дії з боку центральної нервової системи.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- При одночасному застосуванні Ломфлоксу з
антацидними засобами утворюються хелатні комплекси, що знижує біодоступність Ломфлоксацину. Антацидні засоби не можна приймати протягом 4 год. до і 2 год. після прийому Ломфлоксу.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати в недоступному для дітей, сухому,
захищеному від світла місці, при температурі до 25 0С.
Термін придатності – 3 роки.