03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ЛОМФЛОКС

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • lomefloxacin,

1-етил-6,8-дифтор-1,4-дигідро-7-(3-метил-1-піперазинал)-4-оксо-хінолінкарбонова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, капсуловидні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою на одному боці і монограмою LOMFLOX 400 на іншому боці;


склад:

  • 1

таблетка містить ломефлоксацину гідрохлориду еквівалентно ломефлоксацину 400 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, повідон, натрію крохмальгліколят, кросповідон, тальк очищений, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, пропіленгліколь, кремнію діоксид колоїдний, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид.



Форма випуску.

  • Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.



Фармакотерапевтична група.

  • Антибактеріальні

засоби групи хінолінів.

Код АТС J01M A07.



Фармакологічні властивості.

  • Фармакодинаміка. Ломфлокс

(ломефлоксацин) – дифторований хінолін, синтетичний антибактеріальний засіб з широким спектром бактерицидної дії. Активний відносно багатьох грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі Escherichia coli, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Staphylococcus spp., Neisseria gonorrhoeae, Streptococcus pneumoniae. Механізм дії обумовлений пригніченням активності ДНК-гірази бактерій, яка необхідна для транскрипції і реплікації ДНК. Стійкий до дії бактеріальних and#946;-лактамаз. До ломефлоксацину стійкі Streptococcus spp., Pseudomonas cepacia, Ureaplasma urealyticum Mycoplasma hominis і анаеробні бактерії. Ломефлоксацин має протитуберкульозну активність, діє на зовнішні і внутрішні Mycobacterium tuberculosis.

Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому ломефлоксацин швидко і майже повністю (95 - 98 %) всмоктується з травного тракту. Приблизно 65 % прийнятої дози виводиться з сечею у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 7 - 9 год. У хворих на виражені порушення функцій нирок період напіввиведення значно подовжується.



Показання для застосування.

  • Інфекційно-запальні захворювання, спричинені

чутливими до Ломфлоксу мікроорганізмами, у тому числі інфекції дихальних і сечових шляхів, простатит, профілактика інфекцій сечовивідної системи до операції і в ранній післяопераційний період, інфекції шкіри і м’яких тканин, остеомієліт, туберкульоз легень, інфекції травного тракту, холера, гонорея, хламідіоз.



Спосіб застосування та дози.

  • Дозу ломефлоксацину необхідно регулювати

залежно від ступеня ниркової недостатності у хворих з кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв. Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їди. Рекомендована початкова доза 400 мг, 1 раз на добу, а потім 200 мг, 1 раз на добу, протягом всього курсу лікування. Іноді дозу підвищують до 800 мг на добу. Тривалість і частота прийому препарату визначається індивідуально. Немає необхідності регулювати дозу для хворих на цироз печінки при нормальному функціонуванні нирок.



Побічна дія.

  • Запаморочення, головний біль, діарея, біль в

епігастральній ділянці, фотосенсибілізація.



Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до компонентів препарату,

вагітність, період лактації, дитячий вік до 15 років.



Передозування.

  • Втрата свідомості, нудота, блювання. Лікування:

промивання шлунка, симптоматична терапія.



Особливості застосування.

  • Хворим на виражені порушення функцій нирок треба

корегувати режим дозування залежно від кліренса креатиніну. З обережністю слід приймати препарат хворим на церебральний атеросклероз, епілепсію та інші захворювання центральної нервової системи. У період лікування слід уникати тривалої дії сонячного світла і використання штучного ультрафіолетового освітлення. Під час лікування Ломфлоксом потрібно відмовитись від керування автомобільним транспортом, якщо препарат спричиняє побічні дії з боку центральної нервової системи.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

  • При одночасному застосуванні Ломфлоксу з

антацидними засобами утворюються хелатні комплекси, що знижує біодоступність Ломфлоксацину. Антацидні засоби не можна приймати протягом 4 год. до і 2 год. після прийому Ломфлоксу.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати в недоступному для дітей, сухому,

захищеному від світла місці, при температурі до 25 0С.

Термін придатності – 3 роки.