Інструкція для медичного застосування препарату ЛЕВОМІЦЕТИН З БОРНОЮ КИСЛОТОЮ

основні фізико-хімічні властивості:

• прозора, безбарвна або злегка жовтувата

рідина зі спиртовим запахом;

склад:

• 1 мл розчину містить левоміцетину 0,025 мг,

борної кислоти 0,01 мг, спирт 70% до 1 мл.

Форма випуску.

• Розчин для зовнішнього застосування спиртовий.

Фармакотерапевтична група.

• Антибіотик для місцевого застосування в

комбінації з антисептичними засобами. Код АТС D06A X52**.

Фармакологічні властивості.

• Фармакодинаміка. Спиртовий розчин

левоміцетину та борної кислоти належить до комплексних препаратів. Левоміцетин - антибіотик широкого спектра дії, ефективний відносно більшості грампозитивних (стафілококів і стрептококів) та грамнегативних коків (гонококів, менінгококів), бактерій (кишечної і гемофільної паличок, сальмонел, шигел, клебсієл, серацій, іерсиній, протея), рикетсій, спірохет і деяких великих вірусів, зокрема збудників трахоми, пситакозу. Стійкість до левоміцетину розвивається повільно. Борна кислота та спирт етиловий поліпшують проникнення антибіотика в мікробні клітини, підсилюють антимікробний ефект. Механізм дії левоміцетину зумовлений здатністю порушувати процеси синтезу білка. Дія антибіотика в основному бактеріостатична, борної кислоти і спирту етилового залежно від концентрації може бути бактерицидною.

Фармакокінетика. При зовнішньому затосуванні препарат погано проникає крізь неушкоджену шкіру та слизові оболонки, тому резорбтивна дія слабка. Бактеріостатична дія при нанесенні на поверхню залежить від величини ураженої ділянки, кількості гною, механічних перешкод. У середньому протимікробний ефект зберігається протягом 6-12 годин.

Показання для застосування.

• Гнійні ураження шкіри, фурункули, тріщини,

післяопікові інфекції, гнійні трофічні виразки, що довго не загоюються, отити.

Спосіб застосування та дози.

• Розчином змазують уражені місця або розчин

наносять на серветку (ватний тампон) і легкими рухами протирають уражені ділянки. Бажано перед тим очистити рану, якщо є велика кількість гнійних скупчень. На рану накладають серветку, просякнуту препаратом. При гнійних отитах без перфорації барабанної перетинки препарат закапують у вушний прохід по 2-3 краплі. Процедуру повторюють 1-2 рази на добу. При великих виділеннях, що змивають нанесений розчин, процедуру повторюють до 3-4 разів на добу. Перев’язки роблять до повного очищення рани від гнійно-некротичних мас.

Побічна дія.

• Алергічні реації на препарат (шкірні висипання,

свербіж). При тривалому застосуванні, особливо закладанні серветок у глибокі рани і можливості резорбції левоміцетиму, ймовірні порушення з боку крові, функцій печінки та/або нирок, розвиток дисбактеріозу.

Протипоказання.

• Алергія на препарат, пригнічення кровотворення,

дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гостра інтермітуюча порфірія, шкірні захворювання (псоріаз, екзема, грибкові ураження), порушення функції нирок, дитячий вік до 1 року, період вагітності. Жінкам, які годують груддю, не можна застосовувати для оброблення молочних залоз.

Передозування.

• Випадки передозування не відомі.

Особливості застосування.

• Не слід наносити препарат на великі поверхні тіла, а

також використовувати для промивання порожнин, закапувати препарат в ушний прохід при наявності перфорації барабанної перетинки.

Взаємодія з іншими лікарськимим засобами. Сульфаніламіди, похідні піразолону, цитостатики, променева терапія підсилюють токсичні прояви левоміцетину відносно кровотворення.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в захищеному від світла та

недоступному для дітей місці при температурі від 8 до 15 °С. Термін придатності - 1 рік.