Інструкція для медичного застосування препарату ЛЕВОМІЦЕТИН-ДАРНИЦЯ

міжнародна та хімічна назви:

• chloramphenicol;

2,2-дихлоро-N-[(1R,2R)-2-гідрокси-1-гідроксиметил-2-(4-нітрофеніл)етил]ацетамід;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки білого або білого зі злегка

жовтуватим відтінком кольору;

склад:

• 1 таблетка містить 250 мг або 500 мг хлорамфеніколу (у перерахуванні

на 100 % суху речовину);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, гідроксипропілцелюлоза, кальцію стеарат або кислота стеаринова.

 

Форма випуску.

• Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

• Антибактеріальні засоби для системного

застосування. Код АТС J01B A01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Хлорамфенікол – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії. Дія пов’язана з порушенням процесу синтезу білка в мікробній клітині на стадії переносу амінокислот т-рнк на рибосоми. Ефективний відносно штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій, збудників гнійних, кишкових інфекцій, менінгококовій інфекції: Escherichia coli, Shigella dysenteria, Shigella flexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei, Salmonella spp. (у т. ч. Salmonella typhi, Salmonella paratyphi), Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (у т. ч. Streptococcus pneumoniae), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, ряду штамів Proteus spp., Burkholderia pseudomallei, Rickettsia spp., Treponema spp., Leptospira spp., Chlamydia spp. (у т. ч. Chlamydia trachomatis), Coxiella burnetii, Ehrlichia canis, Bacteroides fragilis, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus influenzae. Не діє на кислотостійкі бактерії (у т. ч. Mycobacterium tuberculosis), анаероби, стійкі до метициліну штами стафілококів, Acinetobacter, Enterobacter, Serratia marcescens, індолпозитивні штами Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa spp., найпростіші та гриби. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно.

Фармакокінетика. Абсорбція – 90 % (швидка та майже повна). Біодоступність – 80 % після прийому внутрішньо. Зв’язок з білками плазми – 50-60 %, час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (TСmax) після перорального прийому – 1-3 год. Об’єм розподілу – 0,6-1,0 л/кг. Терапевтична концентрація в крові зберігається протягом 4-5 год після прийому. Добре проникає в рідини та тканини організму. Найбільші концентрації його створюються в печінці та нирках. У жовчі виявляється до 30 % від прийнятої дози. Максимальна концентрація в спинномозковій рідині визначається через 4-5 год після разового прийому внутрішньо та може досягати при незапалених мозкових оболонках 21-50 % від Cmax у плазмі та 45-89 % – при запалених мозкових оболонках. Проникає крізь плацентарний бар’єр, концентрації в сироватці крові плода можуть становити 30-80 % від концентрації в крові матері. Проникає в грудне молоко. Основна кількість (90 %) метаболізується в печінці. У кишечнику під дією кишкових бактерій гідролізується з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться протягом 24 год нирками – 90 % (шляхом клубочкової фільтрації – 5-10 % у незміненому вигляді, шляхом канальцевої секреції у вигляді неактивних метаболітів – 80 %), кишечником – 1-3 %. Період напіввиведення (T1/2) у дорослих – 1,5-3,5 год, при порушенні функції нирок – 3-11 год, T1/2 у дітей – від 1 міс до 16 років – 3-6,5 год, у новонароджених – 24 год і більше (варіює особливо в дітей з малою масою тіла при народженні). Слабко піддається гемодіалізу.

 

Показання для застосування.

• Абсцес мозку, черевний тиф, паратиф, сальмонельоз,

шигельоз, бруцельоз, туляремія, менінгококова інфекція, рикетсіози (у т. ч. висипний тиф, трахома, плямиста пропасниця Скелястих гір), пахова лімфогранульома, хламідіози, іерсиніози, ерліхіоз, інфекції сечовивідних шляхів, гнійна ранова інфекція, пневмонія, гнійний перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів, гнійний отит.

 

Спосіб застосування та дози.

• Левоміцетин-Дарниця застосовують внутрішньо

за 30 хвилин до їди.

Дорослі препарат приймають по 0,25-0,5 г 3-4 рази на день. Добова доза – 2 г. В особливо тяжких випадках Левоміцетин-Дарниця можна застосовувати перорально в дозі до 4 г (максимальна добова доза для дорослих) на добу під суворим контролем стану крові та функції печінки та нирок. Добову дозу в таблетках призначають у 3-4 прийоми.

Разова доза препарату для дітей віком від 3 до 8 років становить 10-15 мг/кг маси тіла, старше 8 років – по 0,2-0,3 г. Кратність прийому – 3-4 рази на добу. Курс лікування Левоміцетином-Дарниця становить 7-10 днів. За показаннями за умови доброї переносимості та відсутності змін у кровотворній системі можливе подовження курсу лікування до 2-х тижнів.

 

Побічна дія.

• З боку системи травлення: диспепсія, нудота,

блювання (імовірність розвитку знижується при прийманні через 1 год після їди), діарея, подразнення слизової оболонки порожнини рота та зіва, дерматит (у т. ч. періанальний дерматит), дисбактеріоз.

З боку органів кровотворення: ретикулоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еритроцитопенія; рідко – апластична анемія, агранулоцитоз.

З боку нервової системи: психомоторні розлади, депресія, сплутаність свідомості, периферичний неврит, неврит зорового нерва, зорові та слухові галюцинації, зниження гостроти зору та слуху, головний біль.

Алергічні реакції: шкірний висип, ангіоневротичний набряк.

Інші: вторинна грибкова інфекція, колапс (у дітей до 1 року).

 

Протипоказання.

• Гіперчутливість до компонентів препарату,

пригнічення кровотворення, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження), вагітність та годування груддю, гострі респіраторні захворювання, ангіна.

Недопустиме безконтрольне застосування Левоміцетину-Дарниця та застосування його з профілактичною метою при легких формах інфекційних процесів, особливо в дитячій практиці.

 

Передозування.

• Симптомами передозування є “сірий синдром”

(кардіоваскулярний синдром у дітей раннього віку), при відносному передозуванні (причиною розвитку є накопичення левоміцетину, обумовлене незрілістю ферментів печінки, і його пряма токсична дія на міокард) – блакитно-сірий колір шкіри, знижена температура тіла, неритмічне дихання, зниження нервових реакцій, серцево-судинна недостатність.

Лікування. Промивання шлунка, прийом сольового проносного, активованого вугілля, висока очисна клізма. У тяжких випадках симптоматична терапія, гемосорбція.

 

Особливості застосування.

• З обережністю застосовувати при серцево-судинних

захворюваннях та схильності до алергічних реакцій. Застосування левоміцетину призводить до збільшення частоти мікробних інфекцій порожнини рота, уповільнення процесів загоєння та кровоточивості ясен, що може бути проявом мієлотоксичності. Стоматологічні втручання треба по змозі завершити до початку лікування левоміцетином.

Для підвищення безпеки лікування препаратом треба по змозі проводити моніторинг його концентрації в сироватці крові. Терапевтичний діапазон становить 10-25 мкг/мл. Моніторинг особливо необхідний у пацієнтів із захворюваннями печінки.

Попереднє лікування цитостатиками або променева терапія можуть призводити до накопичення левоміцетину в організмі та розвитку токсичних реакцій у вигляді пригнічення кісткового мозку, порушення функції печінки.

При застосуванні необхідно проводити контроль картини крові.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Одночасне застосування препарату з

лікарськими засобами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламідами, цитостатиками), що впливають на обмін речовин у печінці, збільшує ризик розвитку побічної дії. При застосуванні Левоміцетину-Дарниця з пероральними гіпоглікемічними препаратами відзначається посилення їхньої дії (за рахунок пригнічення метаболізму в печінці та підвищення їхньої концентрації в плазмі). При одночасному застосуванні препарату з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що левоміцетин може витісняти ці препарати зі зв’язаного стану або перешкоджати їхньому зв’язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. Левоміцетин знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів і цефалоспоринів, пригнічує ферментну систему цитохрому Р450, тому при одночасному його застосуванні з фенобарбіталом, фенітоіном, непрямими антикоагулянтами відзначається ослаблення метаболізму цих препаратів, уповільнення виведення та підвищення їхньої концентрації в плазмі.

Циклосерин підсилює нейро-, ристоміцин – гематотоксичність препарату. Левоміцетин пригнічує метаболізм толбутаміду, хлорпропаміду, похідних оксикумарину (збільшує гіпоглікемічні та антикоагуляційні властивості). Еритроміцин, олеандоміцин, ністатин, леворин підвищують антибактеріальну активність препарату, солі бензилпеніциліну її знижують. Левоміцетин-Дарниця несумісний із похідними піразолону, діфеніном, барбітуратами, алкоголем.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей місці, в

оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності – 5 років.