Інструкція для медичного застосування препарату КАЛІЮ ПЕРМАНГАНАТ

міжнародна назва: potassium permanganate;

основні фізико-хімічні властивості:

• темні або червоно-фіолетові

кристали або дрібний кристалічний порошок з металічним блиском;

склад:

• калію перманганат

andnbsp;

Форма випуску.

• Порошок.

andnbsp;

Фармакотерапевтична група.

• Антисептичний,

антимікробний засіб. Антидоти.

Код АТС D08A X06 та V03A B18.

andnbsp;

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Калію перманганат сильний окислювач. У присутності органічних речовин, що легко окислюються (компоненти тканин, гнійні виділення), легко відщеплює кисень і перетворюється у діоксид марганцю, який в залежності від концентрації розчину виявляє в’яжучу, подразливу, припікальну дію. Кисень, що вивільнився, зумовлює протимікробний і дезодораційний вплив. Застосовується як антидот при отруєнні фосфором, опіоїдами, алкалоїдами, синільною кислотою, хініном.

Фармакокінетика. Не виявлена.

andnbsp;

Показання для застосування. Інфіковані рани, опіки, виразки, дерматомікози, вагініт, уретрит, цистит, баланопостит, фарингіт, ларингіт, тонзиліт; Отруєння опіоїдами, алкалоїдами, нікотином, синільною кислотою, хініном; при потраплянні аніліну на шкіру, при ураженнях очей отруйними комахами.

Окислення ціанідів у присутності Калію Перманганату спостерігається лише у лужному середовищі.

andnbsp;

Спосіб застосування та дози. Калію перманганат застосовують у вигляді водних розчинів зовнішньо, для полоскання, спринцювання і вводять у шлунок для промивання.

Для промивання шлунку, полоскання, спринцювання в хірургічній, гінекологічній, урологічній, оториноларингологічній, стоматологічній практиці застосовують 0,01%-0,02%-0,1% розчини, для промивання ран застосовують 0,1%-0,5% розчини, для змазування (зрошення) виразкових і опікових поверхонь застосовують 2-5% розчини.

При отруєннях – промивання шлунку 0,01-0,1% розчином.

andnbsp;

Побічна дія.

• Калію Перманганат у розчинах високої

концентрації може спричинити подразнення тканин, при підвищеній чутливості тканини – опік. При потраплянні внутрішньо у людей зі зниженою кислотністю шлункового соку спричиняє гемотоксичну дію (метгемоглобінемія).

andnbsp;

andnbsp;

2

Протипоказання.

Підвищена чутливість до Калію Перманганату.

andnbsp;

Передозування.

При потраплянні внутрішньо спричинює різкий біль у порожнині рота, по ходу стравоходу блювання, пронос; слизова оболонка рота і глотки – набрякла темно-коричневого, фіолетового кольору, можливий набряк гортані і розвиток механічної асфікції, опікового шоку, рухового збудження, судом. Часто виникають тяжкі пневмонії, геморагічниий коліт, нефропатія, гепатопатія, явища паркінсонізму. При зниженій кислотності шлункового соку можливий розвиток метгемоглобінемії з вираженим ціанозом і ядухою. Смертельна доза для дітей – близько 3 г, для дорослих – 0,3-0,5 г/кг. Як антидот застосовують метиленовий синій (50 мл 1% розчину), аскорбінову кислоту (внутрішньо-венно – 30 мл 5% розчину), вітаміни В12 – до 1000 мкг та В6 (3 мл 5% розчину) внутрішньомandacute;язово. Внутрішньо призначають молоко з яєчним білком, після чого викликають блювання.

andnbsp;

Особливості застосування.

• При використанні

у високій концентрації можливе подразнення шкіри.

andnbsp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При взаємодії препарату з деякими органіч-ними (танін, цукор, вугілля, спирт, гліцерин, органічні кислоти) або легко окислювальними речовинами (сірка, натрію тіосульфат, натрію нітраїт, залізо відновлене) може статися вибух.

При взаємодії з бромідами, йодидами, хлоридами, виділяються вільні галоїди.

andnbsp;

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, прохолодному (8-15 °С) захищеному від світла місці, у щільно закупореній тарі. Не тримати поруч з харчовими продуктами. Термін зберігання - не обмежений.

andnbsp;