Інструкція для медичного застосування препарату ДИМЕДРОЛ

міжнародна та хімічна назви:

• Diphenhydramine, 2-дифенілметокси-N,

N-диметилетиламін гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки білого кольору, правильної

циліндричної форми з плоскою поверхнею, рискою і фаскою;

склад:

• 1 таблетка містить дифенгідраміну

гідрохлориду (димедролу) 0,05 г або 0,1 г;

допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний, тальк, кислота стеаринова або кальцію стеарат.

 

Форма випуску.

Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06А А02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Виявляє антигістамінну, протиалергічну, протиблювотну, снодійну, місцевознеболюючу дію. Блокує гістамінові Н1-рецептори й усуває ефекти гістаміну, опосередковувані через цей тип рецепторів. Зменшує або попереджає викликані гістаміном спазми гладкої мускулатури, підвищення проникності капілярів, набряк тканин, свербіж і гіперемію. Антагонізм із гістаміном виявляється більшою мірою стосовно місцевих судинних реакцій при запаленні й алергії порівняно із системними, тобто зниженням АТ. Викликає місцеву анестезію (при прийомі всередину виникає короткочасне відчуття оніміння слизової оболонки порожнини рота), виявляє спазмолітичну дію, блокує холінорецептори вегетативних гангліїв (знижує АТ). Блокує Н3-гістамінові рецептори мозку і пригнічує центральні холінергічні структури. Виявляє седативну, снодійну і протиблювотну дію. Більшою мірою ефективний при бронхоспазмі, викликаному лібераторами гістаміну (тубокурарин, морфін, сомбревін), меншою мірою — при алергійному спазмі. При бронхіальній астмі малоактивний і застосовується в сполученні з теофіліном, ефедрином та іншими бронхолітиками.

Фармакокінетика. При прийомі всередину швидко і добре всмоктується. Зв’язується з білками плазми на 98-99%. Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі досягається через 1-4 години після прийому всередину. Більша частина прийнятого димедролу метаболізується в печінці. Період напіввиведення (Тandfrac12;) становить 1-4 години. Широко розподіляється в організмі, проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і плаценту. Екскретується з молоком і може викликати седативний ефект у дітей грудного віку. Протягом доби цілком виводиться з організму переважно у вигляді бензгидролу, кон’югованого з глюкуроновою кислотою, і тільки в незначній кількості — у незміненому вигляді. Максимальний ефект розвивається через 1–2 години після прийому всередину, тривалість дії — від 4 до 6 годин.

Показання для застосування.

Лікування алергічних реакцій у вигляді кропив’янки, сінної пропасниці, ангіоневротичного набряку, сироваткової хвороби; контактного дерматиту, мультиформної ексудативної еритеми, екземи, шкірного свербежу, геморагічного васкуліту (капіляротоксикозу), вазомоторного риніту, респіраторного алергозу, гострого іридоцикліту, алергічних захворювань очей (кон’юнктивіту); для профілактики і лікування алергічних ускладнень, з метою ослаблення побічних ефектів від прийому лікарських засобів (антибіотиків, ферментів), при переливанні крові або кровозамінної рідини.

Димедрол також застосовують при хореї, морській і повітряній хворобі, хворобі Меньєра; як заспокійливий і снодійний засіб при неврозі, неврастенії, безсонні.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 0,05 г дифенгідраміну гідрохлориду, 1-3 рази на добу. Курс лікування – 10-15 днів.

Як заспокійливий і снодійний засіб препарат застосовують по 0,05 г дифенгідраміну гідрохлориду, за 30 хвилин до сну.

Вищі дози для дорослих: разова –0,1 г; добова – 0,25 г.

Дітям віком від 6 до 12 років препарат призначають по 1/2 таблетки, що містить 0,05 г дифенгідраміну гідрохлориду, 1-3 рази на добу. Курс лікування – 5-7 днів.

 

Побічна дія.

З боку нервової системи та органів чуття: можливі загальна слабкість, сонливість, запаморочення, головний біль, глибокий сон, порушення процесів мислення і координації рухів, судоми, підвищена збудливість (особливо у дітей), безсоння, дратівливість, розширення зіниць і порушення зору, шум у вухах;

з боку органів шлунково-кишкового тракту: можливо короткочасне оніміння слизових оболонок порожнини рота, сухість у роті, анорексія, нудота, блювання, діарея, запор;

з боку системи крові: рідко – гемолітична жовтяниця, агранулоцитоз, тромбоцитопенія;

з боку сечостатевої системи: часте, утруднене сечовипускання, затримка сечовиділення, ранні менструації;

з боку органів дихання: можливо згущення бронхіального секрету та утруднення відділення мокротиння;

алергійні реакції: рідко – шкірний висип, кропив’янка, анафілактичний шок.

Інші: пітливість, озноб, фотосенсибілізація.

 

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до препарату, годування груддю, дитячий вік до 6 років.

Обмеження до застосування: закритокутова глаукома, гіпертрофія передміхурової залози, стеноз шийки сечового міхура, вагітність.

 

Передозування.

Симптоми: сухість у роті, утруднення дихання, стійкий мідріаз, почервоніння обличчя, пригнічення або збудження ЦНС, сплутаність свідомості; у дітей — розвиток судом.

Лікування: індукція блювання, промивання шлунка, призначення активованого вугілля; симптоматична і підтримуюча терапія на фоні ретельного контролю за диханням і рівнем АТ.

 

Особливості застосування.

З обережністю застосовують для лікування хворих на гіпертиреоз, підвищений внутріочний тиск, захворювання серцево-судинної системи, у літньому віці. Не слід застосовувати під час роботи водіям транспортних засобів і людям, професія яких пов’язана з підвищеною концентрацією уваги. У період лікування варто уникати вживання алкогольних напоїв.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Снодійні, седативні засоби, транквілізатори й алкоголь підсилюють (взаємно) пригнічення ЦНС. Інгібітори МАО підсилюють і пролонгують холінолітичні ефекти.

 

Умови та термін зберігання.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25 andordm;С.

Термін придатності– 4 роки.