Інструкція для медичного застосування препарату ГЛУТАРСОЛ

основні фізико-хімічні властивості:

• прозора стерильна, апірогена рідина, злегка

жовтуватого кольору; іонний склад, мг/мл: Na+ - 3,391; К+ - 0,467; СI- - 5,52. рН 6,0-6,6; осмолярність – 900 мосм/л;

склад:

• 100 мл розчину містять глутамінової кислоти – 2,29 г, аргініну

гідрохлориду (у перерахунку на аргінін) – 2,71 г, натрію гідроксиду – 0,59 г, калію гідроксиду – 0,067 г, D-сорбіту – 5,0 г;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група.

• Гепатотропні засоби. Код АТС: А05В А50**.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат виявляє дезінтоксикаційну дію при підвищенні рівня вільного аміаку в крові (гіперамоніємії). Гіпоамоніємічні властивості препарату зумовлені аміакзнешкоджувальною дією глутамінової кислоти і аргініну, завдяки активації знешкодження аміаку в циклі синтезу сечовини, зв'язуванню аміаку у нетоксичний глутамін, а також за рахунок посилення виведення аміаку із центральної нервової системи та його екскреції із організму.

Препарат чинить також гепатопротекторну дію завдяки аргініну та глутаміновій кислоті, які мають антиоксидантні, антигіпоксичні та мембраностабілізуючі ефекти, позитивно впливають на метаболізм та процеси енергозабезпечення у гепатоцитах.

Сорбіт витрачається на екстренні енергетичні потреби і частково депонується у печінці у вигляді глікогену. Сорбіт має також дезагрегантний ефект і, таким чином, поліпшує мікроциркуляцію та перфузію тканин.

Препарат містить суміш основних іонів (Na+, К+, Сl-) крові, завдяки чому сприяє відновленню електролітного балансу крові. Нормалізація рівня електролітів крові, головним чином, іонів К+, сприяє перетворенню токсичного вільного аміаку в його нетоксичну іонізовану форму, і, як наслідок цього, зменшує нейроцеребральну симптоматику аміачної інтоксикації.

Фармакокінетика. Не досліджена.

 

Показання для застосування.

• Гострий і хронічний гепатит різної

етіології, отруєння гепатотропними отрутами (отрутою блідої поганки, хімічними речовинами і лікарськими засобами), цироз печінки, ураження печінки при лептоспірозі, печінкова енцефалопатія, прекома і кома, викликані гіперамоніємією.

 

Спосіб застосування та дози.

• Препарат призначають внутрішньовенно.

Дорослим вводять краплинно 1-2 рази на добу по 500 мл зі швидкістю 60-120 крапель на хвилину. При терапії печінкової коми добова доза препарату у дорослих підвищується до 1000-1500 мл, і розподіляється на 2-3 введення. Після зниження церебральних явищ дозу зменшують до 500-1000 мл на добу. Для профілактики печінкової коми дорослим вводять по 500-1000 мл на добу.

 

Побічна дія.

• Не встановлена.

 

Протипоказання.

• Пропасниця, підвищена збудливість, гострий психоз,

тяжке порушення азотвидільної функції нирок, індивідуальна несприйнятливість сорбіту та фруктози, гіперкаліємія, гіпернатріємія, гіперхлоремія, стани, при яких обмежено введення рідини (інсульт, тромбоемболія, гіпертонічна хвороба III стадії).

Препарат протипоказаний у I та II триместрах вагітності (у зв’язку з відсутністю необхідної інформації).

 

Передозування.

Симптоми: біль у грудях, атріовентрикулярна блокада, артеріальна гіпотензія, гіпергідратація, гіперхлоремія, гіпернатріємія.

У цих випадках введення препарату припиняють та проводять відповідну симптоматичну терапію.

 

Особливості застосування.

• Глутарсол не слід змішувати з іншими інфузійними

розчинами. Препарат помірно стимулює секрецію інсуліну та гормону росту, на що слід зважати при призначенні пацієнтам з порушеннями функцій ендокринних залоз. Препарат активує зв'язування аміаку у сечовину, що закономірно призводить до короткочасного підвищення її рівня в крові і не повинно розглядатися як порушення азотвидільної функції нирок. З обережністю призначають пацієнтам з цирозом печінки з огляду на схильність цієї категорії хворих до асциту.

Призначення Глутарсолу дітям можливе лише за життєвими показаннями, що пов’язано з недостатністю клінічних спостережень.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами не встановлений.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Ефект Глутарсолу на секрецію інсуліну

зростає при одночасному призначенні амінофіліну. Препарат може потенціювати ефект антиагрегаційних засобів (діпиридамолу та ін.). Запобігає і послаблює нейротоксичні явища, які можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду. Ослабляє ефект вінбластину.

 

Умови та термін зберігання.

• Слід зберігати в захищеному від світла місці

при температурі від +15andordm;С до +25andordm;С. Термін придатності - 2 роки.