03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Особливості застосування.
- 12 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- Glutamic acid;
(S)-2-амінопентан-1,5-дикарбонова кислота;
основні фізико-хімічні властивості:
- таблетки, вкриті
оболонкою, блакитного кольору;
склад:
- одна таблетка містить кислоти
глутамiнової 0,25 г;
допоміжні речовини: полівінілпіролідон, кальцію стеарат, кислота стеаринова, крохмаль картопляний, цукор, борошно пшеничне, желатин, віск бджолиний, олія соняшникова, барвник індигокармін.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
- Амінокислоти. N07X X10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Замінна амінокислота. Бере участь у процесах переамінування амінокислот в організмі. Азот більшості амінокислот проходить через стадії включення в глутамінову, аспарагінову кислоти чи альфа-аланін. Глутамінова кислота бере участь у білковому і вуглеводному обмінах, стимулює окислювальні процеси, сприяє знешкодженню та виведенню з організму аміаку, підвищує стійкість організму до гіпоксії. Сприяє синтезу ацетилхоліну й АТФ, перенесенню іонів калію, відіграє важливу роль у діяльності скелетних м’язів.
Глутамінова кислота належить до нейромедiаторних амінокислот, які стимулюють передачу збудження в синапсах центральної нервової системи.
Фармакокінетика. Глутамінова кислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Швидко елімінується з крові, накопичуючись переважно в м’язовій і нервовій тканинах, печінці та нирках, проникає через гематоенцефалічний бар’єр і мембрани клітин. Частково глутамінова кислота під час всмоктування переамінується до аланіну. Під впливом ферменту глутаматдекарбоксилази перетворюється в мозку на медіатор - гамма-аміномасляну кислоту. Близько 4 -7 % її виводиться з сечею в незміненому вигляді, решта утилізується в процесі метаболічних перетворень.
Показання для застосування.
- Глутамінову кислоту
призначають при лікуванні епілепсії, в основному малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів з явищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку у дітей, хворобі Дауна, дитячих церебральних паралічах, поліомієліті (гострий і відновний періоди), при прогресуючій міопатії, для усунення і попередження нейротоксичних явищ, що можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду та інших препаратів групи гідразиду ізонікотинової кислоти.
Спосіб застосування та дози.
- Дорослим призначають у
разовій дозі 1 г 2-3 рази на день.
Дітям разові дози становлять: у віці 3-6 років – 0,25 г, 7-9 років - 0,5-1 г; у віці 10 років і більше – по 1 г. Кратність прийому - 2-3 рази на день.
При олігофренії призначають по 0,1-0,2 г на кг маси тіла хворого протягом декількох місяців.
Приймають за 15-30 хвилин до їди, при розвитку диспепсичних явищ - під час чи після їди. Курс лікування від 1-2 до 6-12 місяців.
Побічна дія.
- Звичайно Глутамінова
кислота добре переноситься.
Можливі блювання, рідкі випорожнення, збудження центральної нервової системи.
При тривалому застосуванні можливе зниження вмісту гемоглобіну, лейкопенія.
Протипоказання.
- Гарячкові стани, підвищена
збудливість, різко виражені психотичні реакції, захворювання органів кровотворення, печінки, нирок, травного тракту. Дитячий вік до 3 років.
Передозування.
- Можливе посилення проявів
описаних побічних дій.
Особливості застосування.
- Під час лікування необхідно
систематично досліджувати сечу і кров. При виникненні побічних ефектів рекомендується зменшення дози препарату. Глутамінову кислоту застосовують також для зняття нейротоксичних явищ, пов’язаних з прийомом інших препаратів.
Після прийому Глутамінової кислоти слід прополоскати рот слабким розчином натрію гідрокарбонату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У комбінації з тіаміном і піридоксином Глутамінову кислоту використовують для попередження та лікування нейротоксичних явищ, обумовлених препаратами гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид, фтивазид та ін.).
При міопатії і м’язовій дистрофії Глутамінова кислота ефективніша у поєднанні з пахiкарпiном чи глікоколом.
Умови та термін зберігання.
- У захищеному від світла
місці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 4 роки.