03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • Glutamic acid;

(S)-2-амінопентан-1,5-дикарбонова кислота;


основні фізико-хімічні властивості:

  • таблетки, вкриті

оболонкою, блакитного кольору;


склад:

  • одна таблетка містить кислоти

глутамiнової 0,25 г;

допоміжні речовини: полівінілпіролідон, кальцію стеарат, кислота стеаринова, крохмаль картопляний, цукор, борошно пшеничне, желатин, віск бджолиний, олія соняшникова, барвник індигокармін.


Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.



Фармакотерапевтична група.

  • Амінокислоти. N07X X10.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Замінна амінокислота. Бере участь у процесах переамінування амінокислот в організмі. Азот більшості амінокислот проходить через стадії включення в глутамінову, аспарагінову кислоти чи альфа-аланін. Глутамінова кислота бере участь у білковому і вуглеводному обмінах, стимулює окислювальні процеси, сприяє знешкодженню та виведенню з організму аміаку, підвищує стійкість організму до гіпоксії. Сприяє синтезу ацетилхоліну й АТФ, перенесенню іонів калію, відіграє важливу роль у діяльності скелетних м’язів.

Глутамінова кислота належить до нейромедiаторних амінокислот, які стимулюють передачу збудження в синапсах центральної нервової системи.

Фармакокінетика. Глутамінова кислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Швидко елімінується з крові, накопичуючись переважно в м’язовій і нервовій тканинах, печінці та нирках, проникає через гематоенцефалічний бар’єр і мембрани клітин. Частково глутамінова кислота під час всмоктування переамінується до аланіну. Під впливом ферменту глутаматдекарбоксилази перетворюється в мозку на медіатор - гамма-аміномасляну кислоту. Близько 4 -7 % її виводиться з сечею в незміненому вигляді, решта утилізується в процесі метаболічних перетворень.



Показання для застосування.

  • Глутамінову кислоту

призначають при лікуванні епілепсії, в основному малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів з явищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку у дітей, хворобі Дауна, дитячих церебральних паралічах, поліомієліті (гострий і відновний періоди), при прогресуючій міопатії, для усунення і попередження нейротоксичних явищ, що можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду та інших препаратів групи гідразиду ізонікотинової кислоти.




Спосіб застосування та дози.

  • Дорослим призначають у

разовій дозі 1 г 2-3 рази на день.

Дітям разові дози становлять: у віці 3-6 років – 0,25 г, 7-9 років - 0,5-1 г; у віці 10 років і більше – по 1 г. Кратність прийому - 2-3 рази на день.

При олігофренії призначають по 0,1-0,2 г на кг маси тіла хворого протягом декількох місяців.

Приймають за 15-30 хвилин до їди, при розвитку диспепсичних явищ - під час чи після їди. Курс лікування від 1-2 до 6-12 місяців.



Побічна дія.

  • Звичайно Глутамінова

кислота добре переноситься.

Можливі блювання, рідкі випорожнення, збудження центральної нервової системи.

При тривалому застосуванні можливе зниження вмісту гемоглобіну, лейкопенія.



Протипоказання.

  • Гарячкові стани, підвищена

збудливість, різко виражені психотичні реакції, захворювання органів кровотворення, печінки, нирок, травного тракту. Дитячий вік до 3 років.



Передозування.

  • Можливе посилення проявів

описаних побічних дій.



Особливості застосування.

  • Під час лікування необхідно

систематично досліджувати сечу і кров. При виникненні побічних ефектів рекомендується зменшення дози препарату. Глутамінову кислоту застосовують також для зняття нейротоксичних явищ, пов’язаних з прийомом інших препаратів.

Після прийому Глутамінової кислоти слід прополоскати рот слабким розчином натрію гідрокарбонату.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У комбінації з тіаміном і піридоксином Глутамінову кислоту використовують для попередження та лікування нейротоксичних явищ, обумовлених препаратами гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид, фтивазид та ін.).

При міопатії і м’язовій дистрофії Глутамінова кислота ефективніша у поєднанні з пахiкарпiном чи глікоколом.



Умови та термін зберігання.

  • У захищеному від світла

місці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 4 роки.