Інструкція для медичного застосування препарату ГЕНТАМІЦИНУ СУЛЬФАТ

міжнародна назва: gentamycin;

основні фізико-хімічні властивості:

• прозорий безбарвний або злегка забарвлений

розчин;

склад:

• 1 мл розчину для ін’єкцій містять гентаміцину 40 мг;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, динатрію едетат, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Код АТС J01GB03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гентаміцину сульфат є антибіотиком групи аміноглікозидів з широким спектром дії. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням рибосомальних субодиниць 30S. Тести in vitro підтверджують його активність відносно різних видів грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Escherichia coli, Proteus spр. (індолпозитивний та індолнегативний), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spр., Enterobacter spр., Serratia spр., Citrobacter spр., Salmonella spр., Shigella spр. і Staphylococcus spр. (включаючи пеніцилін- та метицилінстійкі штами). Нижчезазначені мікроорганізми, як правило, стійкі до гентаміцину сульфату: Streptococcus pneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Neisseria meningitidis, Treponema pallidum та анаеробні мікроорганізми, такі як Bacteroides spр. або Clostridium spр.

Фармакокінетика. Гентаміцину сульфат легко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 30 – 60 хв після внутрішньом’язового введення.

Терапевтичні концентрації у крові зберігаються протягом 6 – 8 год.

При внутрішньовенному краплинному введенні концентрація антибіотика у плазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію, яка досягається після внутрішньом’язового застосування препарату. Зв’язок з білками становить 0 – 10%.

У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок, легенів, у плевральному та перитонеальному ексудатах. У нормі гентаміцину сульфат при парентеральному введенні погано проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, але при менінгіті концентрація в спинномозковій рідині підвищується. Препарат виділяється з грудним молоком.

Приблизно 70 % гентаміцину сульфату протягом доби екскретується за допомогою клубочкової фільтрації у незміненому стані із сечею. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 2 год. При порушенні видільної функції нирок істотно підвищується концентрація і збільшується період напіввиведення гентаміцину сульфату.

 

Показання для застосування.

• Гентаміцину сульфат призначають для

лікування інфекцій, що спричинені чутливими до нього збудниками, таких як:

септицемія (включаючи неонатальний сепсис);

хронічні інфекції сечовивідних шляхів;

інфекції нижніх дихальних шляхів;

інфекції шкіри, кісток, м’яких тканин; інфіковані опікові рани;

інфекції ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації з andszlig;-лактамними антибіотиками;

інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт);

інфекції, що супроводжуються захворюваннями, які порушують опірність організму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами). У цих випадках гентаміцину сульфат, як правило, застосовується у комбінації з b-лактамними антибіотиками;

бактеріальні інфекції очей (кон’юнктивіт, блефарит, вторинна інфекція при герпетичному ураженні рогівки, профілактично – при ураженнях рогівки та кон’юнктиви, при інтра- або екстрабульбарних операціях);

профілактика інфекційних ускладнень у перед- та післяопераційний період.

 

Спосіб застосування та дози.

• Гентаміцину сульфат застосовують

внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Доза, спосіб введення та інтервали між введеннями залежать від тяжкості захворювання і стану пацієнта. Дозовий режим розраховується виходячи з маси тіла пацієнта.

Дорослі. Звичайна добова доза гентаміцину сульфату становить 3 мг/кг маси тіла внутрішньом’язово, розділена на 2 – 3 введення. Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг маси тіла, розділена на 3 – 4 введення.

Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів – 7 – 10 діб.

При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії за необхідності може бути продовжений . У таких випадках рекомендується здійснювати контроль функції нирок, стану слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату, як правило, виявляється після його застосування більше 10 діб.

Розрахунок маси тіла, на яку необхідно призначати гентаміцину сульфат.

Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо у пацієнта немає надлишкової маси (тобто додатково не більше 20% до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Якщо пацієнт має надлишок маси, доза розраховується на таку масу тіла (ДМТ) за формулою:

ДМТ= ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).

Діти. Дітям до 3 років гентаміцину сульфат призначають виключно за життєвими показаннями. Добові дози становлять: для новонароджених і дітей грудного віку – 2 – 5 мг/кг, для дітей від 1 до 5 років – 1,5 – 3 мг/кг, 6 – 14 років – 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить 5 мг/кг. Препарат вводять 2 – 3 рази на добу.

При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості слід контролювати концентрацію гентаміцину сульфату у сироватці крові. Через 30–60 хв. після внутрішньом’язового введення сироваткові концентрації повинні становити 5 – 10 мкг/мл.

Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною ХНН становить 1 - 1,5 мг/кг маси тіла, в подальшому дозу та інтервал між введеннями визначають залежно від кліренсу креатиніну.

 

 Кліренс
 креатиніну,
 мл/хв
 
 
 Всі наступні дози
 ( % від початкової дози)
 
 
 Інтервал між введеннями, год.
 


 
 70
 
 
 100
 
 
 8
 


 
 40 – 69
 
 
 100
 
 
 12
 


 
 30 – 39
 
 
 50
 
 
 8
 


 
 20 – 29
 
 
 50
 
 
 12
 


 
 15 – 19
 
 
 50
 
 
 16
 


 
 10 – 14
 
 
 50
 
 
 24
 


 
 5 – 9
 
 
 50
 
 
 36
 

 

Дорослим пацієнтам з бактеріальною інфекцією, які перебувають на діалізі, призначають 1 – 1,5 мг гентаміцину сульфату на 1 кг маси тіла наприкінці кожного діалізу.

При перитонеальному діалізі дорослим додають 1 мг гентаміцину сульфату до 2 л діалізного розчину.

Для внутрішньовенного введення дозу препарату розводять розчинником. Звичайний об’єм розчинника (стерильний фізіологічний розчин або 5% глюкоза) для дорослих становить 50 – 300 мл, для дітей об’єм розчинника треба відповідно зменшити. Тривалість внутрішньовенної інфузії становить 1–2 год. Концентрація гентаміцину сульфату у розчині не повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1%).

 

Побічна дія.

• Ототоксичність (ушкодження восьмої пари

черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти слуху і ураження вестибулярного апарату (при симетричному ураженні вестибулярного апарату ці порушення у деяких випадках на перших етапах можуть бути навіть непоміченими). Особливий ризик може спричинити подовжений курс лікування гентаміцину сульфатом – 2 – 3 тижні.

Нефротоксичність: частота та ступінь тяжкості ушкоджень нирок залежать від величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта, якості контролю над терапією та одночасного прийому інших нефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок виявляється протеїнурією, азотемією, рідше – олігурією і, як правило, носить оборотний характер.

Інші побічні ефекти, які відмічаються рідко: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, ретикулоцитів, а також тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія, зниження рівня кальцію у сироватці, шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, пропасниця, головний біль, блювання, м’язовий біль.

Дуже рідко виникають такі побічні ефекти: нудота, підвищене слиновиділення, втрата апетиту, зменшення маси тіла, пурпура, набряк гортані, біль у суглобах, гіпотензія та сонливість, можливі блокада нервово-м’язової провідності та пригнічення дихання.

У місці внутрішньом’язового введення гентаміцину сульфату можлива болючість, при внутрішньовенному введенні – розвиток флебітів і перифлебітів.

 

Протипоказання.

• Виражені порушення функції нирок (гостра та хронічна

ниркова недостатність), підвищена чутливість організму до гентаміцину сульфату та інших антибіотиків аміноглікозидного ряду. Дітям до 3 років призначають виключно за життєвими показаннями.

Препарат не призначають також при захворюваннях слухового нерва та вестибулярного апарата, при азотемії, міастенії.

Період вагітності (особливо І триместр) та період лактації. Попереднє лікування ототоксичними лікарськими засобами.

 

Передозування.

• У разі

передозування або при виникненні токсичних реакцій з ознаками або симптомами нефротоксичності чи ототоксичності та нервово-м’язової блокади з дихальною недостатністю виведенню гентаміцину сульфату з плазми крові може сприяти гемодіаліз, при перитонеальному діалізі швидкість виведення препарату значно нижча. У новонароджених можливо проведення обмінного переливання крові.

 

Особливості застосування.

• Враховуючи обмежену терапевтичну широту гентаміцину

сульфату, його слід застосовувати у тих випадках, коли мікроорганізми резистентні до більш безпечних антибіотиків.

У пацієнтів із захворюваннями нирок необхідно регулярно контролювати сироваткові концентрації гентаміцину сульфату та функцію нирок, а також слуху.

Симптоми порушення функції нирок або ушкодження слухового чи вестибулярного апарату потребують припинення терапії гентаміцину сульфатом або, у виняткових випадках, тільки корекції його дози.

Гентаміцину сульфат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з дегідратацією, ботулізмом, паркінсонізмом або гіпокальціємією, а також хворих похилого віку.

Особи, що мають захворювання нирок, втрату слуху, запаморочення чи шум у вухах, особливо чутливі до гентаміцину сульфату.

У зв’язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується вводити всю добову дозу гентаміцину сульфату при таких станах:

опіки площею більше 20%;

цистофіброз;

асцит;

ендокардит;

сепсис.

При тривалому застосуванні доза препарату повинна бути такою, яка б забезпечувала рівень концентрації гентаміцину сульфату у крові, що не перевищує максимально допустимий. Для цього у хворих, віднесених до групи ризику, у період лікування необхідно контролювати рівень концентрації гентаміцину сульфату в крові.

Періоди вагітності та лактації. При застосуванні вагітним гентаміцину сульфат може чинити шкідливий вплив на плід (ототоксичність), у зв’язку з чим гентаміцину сульфат призначають вагітним виключно за життєвими показаннями.

У період вагітності препарат проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і в амніотичну рідину.

У разі годування дитини грудним молоком і за необхідності призначення за показаннями гентаміцину сульфату матері слід або припинити годування груддю або відмінити цей антибіотик.

Вплив на здатність керувати автомобілем. У деяких пацієнтів гентаміцину сульфат у високих дозах може спричинити порушення рівноваги, що супроводжується нудотою та запамороченням, навіть після відміни лікування, тому необхідно утримуватись від керування автомобілем.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Слід уникати одночасного призначення з

сильнодіючими діуретиками ( з фуросемідом, етакриновою кислотою), оскільки останні можуть підсилити ототоксичний та нефротоксичний ефект. Можливе виникнення порушень функції дихання внаслідок нейром’язової блокади у хворих, які одночасно з гентаміцину сульфатом приймають міорелаксанти (сукцинілхолін, тубокурарин, декаметоній), анестетики або яким було проведено попереднє масивне переливання крові з цитратним антикоагулянтом. Застосування солей кальцію та антихолінестеразних засобів може усунути явища нейром’язової блокади.

Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування інших нейротоксичних та/або нефротоксичних засобів, таких як цисплатин, цефалоридин, аміноглікозидні антибіотики, поліміксин В, колістин, ванкоміцин.

Ризик порушення функції нирок збільшується при одночасному застосуванні разом з гентаміцину сульфатом індометацину та інших нестероїдних протизапальних лікарських засобів, а також хінідину, циклофосфану, гангліоблокаторів, верапамілу, поліглюкіну. Гентаміцину сульфат збільшує токсичність дигоксину.

При одночасному введенні аміноглікозидів і пеніцилінів зменшується період напіввиведення і знижується їх вміст у сироватці крові.

Зменшення періоду напіввиведення відбувається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну з гентаміцину сульфатом.

При змішуванні в одному об’ємі аміноглікозидів з антибіотиками b-лактамної групи (пеніцилінами, цефалоспоринами) можлива взаємна інактивація. Також фармацевтично несумісний з алефотерицином, гепарином.

 

 

 

 

Умови та термін зберігання Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від

8 до 25 and#730;С.

Зберігати у недоступному для дітей місці

Термін придатності – 2 роки .

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.