Інструкція для медичного застосування препарату ВІТРУМ® ЦЕНТУРІ

основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: капсуловидні двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою сірого кольору, з рискою на одній стороні таблетки, з легким специфічним запахом рибофлавіну;

склад:

• 1 таблетка містить: вітамін А (ретинолу ацетат і бета-каротин) – 6000

МО; вітамін Е - 45 МО; вітамін D3 - 400 МО; вітамін С - 60 мг; вітамін В1 - 1,5 мг; вітамін В2 - 1,7 мг; пантотенова кислота - 10 мг; вітамін В6 - 3 мг; вітамін В12 - 25 мкг; фолієва кислота -200 мкг; нікотинамід - 20 мг; біотин - 30 мкг; вітамін К1 - 10 мкг; кальцій - 200 мг; магній - 100 мг; фосфор - 48 мг; калій - 80 мг; залізо - 9 мг; мідь - 2 мг; цинк - 15 мг; марганець -2,5 мг; йод - 150 мкг; молібден - 25 мкг; селен - 20 мкг; хром - 100 мкг; нікель - 5 мкг; кремній - 10 мкг; ванадій - 10 мкг; бор - 150 мкг;

допомiжнi речовини: магнiю стеарат, натрiю кроскармельоза, целюлоза мiкрокристалiчна, кислота стеаринова, кремнiй, гiдроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, триацетин, барвники чорний, жовтий, червоний.

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

• Полівітаміни та мінерали. Код АТС А11А А04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. ВІТРУМ® ЦЕНТУРІ містить у своєму складі всі необхідні для літніх людей вітаміни і мікроелементи. Збалансований склад допомагає корекції вікових змін, сприяє підвищенню опірності інфекціям і застудним захворюванням, протидіє наслідкам хронічної перевтоми або стресу, знижує ризик розвитку онкологічної патології, атеросклерозу, серцево-судинних та інших захворювань, регулює процеси імунітету.

Антиоксидантний комплекс, що складається з вітамінів А, С, Е, бета-каротину, цинку, селену, міді та марганцю, захищає організм на рівні клітин від ушкоджуючої дії вільних радикалів. Це не тільки збільшує здатність організму протидіяти шкідливим факторам навколишнього середовища, але й уповільнює процеси старіння.

Вітамін А у людей похилого віку головним чином забезпечує рівень імунітету, диференціацію і проліферацію клітин відповідно до імунних стимулів. Ретиноєва кислота забезпечує адекватний рівень клітин-кілерів з противірусною і протипухлинною активністю. Також він підвищує фагоцитарну активність макрофагів і продукцію інтерлейкіну 1 та інших цитокінів. Бета-каротин є джерелом для синтезу вітаміну А, захищає клітинні мембрани від продуктів окислення ліпідів.

Вітамін С – водорозчинний антиоксидант з потужною відновлювальною дією. Його низький рівень відмічається в госпіталізованих пацієнтів, особливо зазнавших хірургічного втручання. Підвищує неспецифічну резистентність організму. Потреба у вітаміні С значно підвищується при курінні.

Вітамін Е в першу чергу запобігає перекисному окисленню ліпідів. Він потрібен для біосинтезу гема та білків, процесів тканинного дихання, впливає на тонус та проникність судин.

Селен функціонує через селенопротеїни, основним з яких є глутатіонпероксидаза. Цей ензим захищає тканини від продуктів розпаду Н2О2 і органічних гідропероксидів. Вітамін Е і селен взаємодіють у захисних процесах. Якщо глутатіонпероксидаза не руйнує пероксиди, вітамін Е безпосередньо в ліпофільній частині клітинної мембрани являє собою пастку для вільних радикалів. Дефіцит селену найчастіше проявляється подібно до нестачі вітаміну Е, в ураженнях печінки, набряках, гіалінізації стінки артеріол, порушенні сперматогенезу і дегенерації скелетних і серцевого м’язів.

Вітаміни групи В є істотними компонентами складних ферментативних систем, що забезпечують нормальний обмін білків, жирів та вуглеводів. Біохімічні та фізіологічні процеси, у яких беруть участь ці вітаміни, тісно взаємопов’язані. Дефіцит або підвищена потреба в одному з вітамінів групи В звичайно супроводжується нестачею решти вітамінів цієї групи, отже, їх необхідно приймати в комплексі.

Вітамін В1 – кофермент ензимів метаболізму вуглеводів та амінокислот з розгалуженими ланцюгами. Забезпечує нормальне функціонування нервової системи, серцевої діяльності та ендокринних залоз.

Вітамін В2 входить до складу флавінових ферментів, що беруть участь у транспорті водню (тканинному диханні) і утворенні АТФ в мітохондріях, численних окислювально-відновних процесах. Вітамін B6 - як коензим бере участь в обміні амінокислот, глікогену, сфінгоїдних основ та синтезі нейромедіаторів. Пантотенова кислота входить до складу коензиму А та фосфопантотеїну, відіграє значну роль у процесах регенерації ендотелію і метаболізму жирних кислот. Нікотинамід функціонує в якості косубстрату або коензиму дегідрогеназ для переносу іону водню.

Вітамін В12 необхідний для синтезу нуклеотидів і метаболізму жирних кислот, процесів метилювання. Його називають “вітаміном для літніх людей”, тому що в комплексі з фолієвою кислотою він забезпечує нормальний гематологічний і неврологічний статус.

Фолієва кислота є коензимом одновуглецевих переносників у метаболізмі нуклеїнових і амінокислот. Прийом достатньої кількості фолатів вважається одним з факторів профілактики виникнення онкологічної патології, особливо раку колоректальної зони та інших (стравоходу, шлунка та легень).

Недостатність фолієвої кислоти, вітамінів B6 і В12, нікотинаміду викликає підвищення рівня гомоцистеїну і, як наслідок, виникнення серцево-судинних захворювань і тромбозів. Вважається доведеною роль дефіциту фолатів, вітамінів B6 і В12 у порушеннях ментальних функцій у людей похилого віку, у підвищенні ризику нервово-психічних розладів.

Дефіцит вітаміну К1 (фітоменадіону) виникає найчастіше як наслідок лікування антибіотиками або антикоагулянтами, а також через недостатність функції печінки, дисбактеріоз. За даними останніх досліджень, адекватне надходження вітаміну К1 є необхідним для профілактики остеопорозу, має антисклеротичний та протизапальний ефекти, сприяє нормалізації рівня цукру в крові, полегшує симптоми хвороби Альцгеймера.

Вітамін D, кальцій, магній, цинк, мідь, марганець та бор запобігають розвитку та ускладненням остеопорозу (переломам кісток).

Без достатнього споживання йоду порушується синтез тиреоїдних гормонів і регуляція ними багатьох метаболічних процесів, а надто синтезу протеїнів і ензиматичної активності. Органами - мішенями для них є мозок, м’язи, серце, гіпофіз і нирки. Дослідження показують участь йоду в процесах інактивації бактерій лейкоцитами. Нестача йоду розглядається як фактор порушення імунної відповіді і збільшення ризику раку шлунка.

Залізо входить до складу численних ферментів, відповідальних за транспорт кисню до тканин: гемопротеїнів (гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів), залізо-сіркових ензимів (флавопротеїнів, гемофлавопротеїнів), протеїнів для зберігання та транспорту заліза (трансферину, лактоферину, феритину, гемосидерину) та інших. Біологічними лігандами заліза в цих зв’язках є атоми кисню, азоту і сірки. Достатнє надходження заліза забезпечує доставку кисню до тканин і функціонування дихального ланцюга, підвищує неспецифічну резистентність, покращує аппетит, сприяє більш швидкому одужанню.

Молібден виконує роль кофактора для ферментів сульфітоксидази, ксантиноксидази і альдегідоксидази, що відповідають за катаболізм сірковмісних амінокислот і гетероциклічних залишків – пуринів і піримідинів. Порушення цього процесу викликає серйозні неврологічні наслідки.

Хром потенціює дію інсуліну, служить фактором толерантності глюкози. За даними останніх досліджень, здатність низькомолекулярної хромзв’язуючої субстанції активувати інсулінові рецептори тирозинкинази залежить від рівню хрому в крові.

Нікель служить кофактором всмоктування заліза. Дієта з його відсутністю викликає в дослідних тварин затримку росту, зниження гемоглобіну і порушення метаболізму глюкози. Нікель взаємодіє з вітаміном В12 і фолієвою кислотою в синтезі метіонину з гомоцистеїну.

Кремній бере участь у формуванні кісток і колагену, припустимо відіграє профілактичну роль у атерогенезі.

Показання для застосування.

профілактика та лікування гіповітамінозів і дефіциту мінеральних речовин для людей віком старше 50 років;

підвищення опірності до інфекційних та застудних захворювань;

поповнення недостатнього або незбалансованого харчування, порушень травлення і засвоєння вітамінів (втрата апетиту, нудота, діарея тощо);

покращення загального стану при хронічних захворюваннях, у період реконвалесценції;

корекція станів літніх людей, пов’язаних з підвищеною потребою у вітамінах (під час інтенсивної розумової та фізичної діяльності, при слабкості, втомлюваності, зловживанні алкоголем і нікотином);

корекція розладів обміну речовин, як допоміжний засіб при цукровому діабеті, атеросклерозі, невритах, артритах;

корекція порушень метаболізму вітамінів внаслідок інтенсивної терапії антибіотиками і хіміотерапевтичними препаратами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймають по 1 таблетці на день під час або після їди протягом 1-3 місяців, або за призначенням лікаря.

Побічна дія.

При застосуванні в рекомендованих дозах побічні реакції не зареєстровані. Внаслідок надчутливості до компонентів препарату можливі прояви алергічних реакцій (шкірний висип тощо). Можливе забарвлення сечі в жовтогарячий колір через наявність у складі рибофлавіну.

При виникненні будь-якого побічного ефекту необхідно тимчасово припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.

Протипоказання.

Індивідуальна непереносимість будь-якого з компонентів препарату.

Передозування.

При випадковому гострому передозуванні необхідно викликати блювання, промити шлунок. Подальше лікування симптоматичне.

Всi випадки передозування вимагають лiкарського нагляду.

Особливості застосування.

Не перевищувати рекомендовану дозу. Не застосовувати одночасно з іншими препаратами, що мiстять такі ж вiтаміни та мінерали.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Через наявність у препараті заліза та кальцію при одночасному прийомі затримується всмоктування в травному тракті антибiотикiв групи тетрациклiнiв і фторхiнолонiв.

Вiтамін С пiдсилює дiю та побiчнi явища протимiкробних препаратiв iз групи сульфанiламiдiв. Антациднi препарати, що мiстять алюмiнiй, магнiй, кальцiй, а також холестирамін, зменшують всмоктування залiза.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в місці, недоступному для дітей, при температурі до 30° C у щільно закритій упаковці.

Термін зберігання 3 роки.