Інструкція для медичного застосування препарату БРОМОКРИПТИН-РІХТЕР

міжнародна назва: бромокриптин;

основні фізико-хімічні властивості:

• білі або майже білі, плоскі таблетки,

форми диска з фаскою, з рискою на одному боці і з гравіруванням “2.5” на іншому;

склад:

• 1 таблетка містить 2,5 мг бромокриптину (у вигляді 2,87 мг

бромокриптину мезилату);

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, повідон, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат.

 

Форма випуску.

• Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

• Допамінергічні засоби. Засоби, що застосовуються в гінекології.

Код АТС G02C B01, N04B C01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Бромокриптин пригнічує секрецію пролактину і стимулює дофамінові рецептори.

Препарат блокує секрецію пролактину не впливаючи на нормальний рівень інших гормонів передньої долі гіпофіза. У хворих на акромегалію препарат знижує рівень гормону росту в плазмі крові. Позитивно впливає на толерантність до глюкози.

Препарат запобігає виділенню материнського молока або пригнічує виділення материнського молока, що вже розпочалося.

Препарат відновлює залежний від пролактину менструальний цикл і овуляцію. Таким чином, препарат ефективний при лікуванні аменореї та ановуляції (з галактореєю або без неї). Препарат не збільшує ризик появи тромбоемболічних захворювань.

Бромокриптин зменшує секрецію пролактину при аденомі гіпофіза. Препарат поліпшує перебіг синдрому полікістозного яєчника. При доброякісних захворюваннях молочних залоз, препарат знижує кількість кіст у молочних залозах, зменшує біль і нормалізує рівновагу прогестерону та естрогену.

Бромокриптин у зв’язку з дофамінергічою активністю застосовується в лікуванні хвороби Паркінсона, як правило в дозах, які перевищують дози, що застосовуються в ендокринології. Захворювання Паркінсона характеризується специфічним нігростриальним дефіцитом дофаміна. Препарат, шляхом стимуляції рецепторів дофаміну, відновлює нейрохімічну рівновагу, і на всіх стадіях захворювання поліпшує клінічну картину (зменшує тремор, ригідність м’язів, брадикінезію) і депресивний стан хворих.

Фармакокінетика. Після перорального введення, бромокриптин добре і швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Бромокриптин метаболізуються в печінці і виділяється з калом, тільки 6 % уведеного бромокриптину виділяється із сечею. 96 % бромокриптину зв’язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація бромокриптина визначається через 1-3 години, а вплив на рівень пролактину, визначається через 1-2 години після прийому препарату. Через 5 годин після прийому виявляється максимальна ефективність препарату, а тривалість ефекту зберігається протягом 8-12 годин. Елімінація материнської сполуки двохфазна, період напіввиведення близько 15 годин.

Літній вік не впливає безпосередньо на фармакокінетичні параметри. Патологічні зміни у печінці уповільнює виділення бромокриптину, тому може з’являтися необхідність у корекції дози препарату.

 

Показання для застосування.

Попередження виділення жіночого молока або для пригнічення виділення молока виключно по медичним показанням.

Лікування гіперпролактинемії жінок і чоловіків (з виділенням молока або без).

Лікування жіночої безплідності, пов’язаної з гіперпролактинемією.

Лікування безпліддя у жінок, при якому не виявлено гіперпролактинемія.

Препарат є первинним засобом для лікування макроаденом гіпофіза, а також для лікування мікроаденом, як альтернатива хірургічного втручання (транссфеноїдальна гіпофізектомія).

Доброякісні циклічні захворювання молочних залоз: пов’язані з менструальним циклом напруженість і біль молочних залоз (масталгія), а також для поліпшення інших ознак, що з’являються перед менструацією (наприклад зміна настрою, метеоризм).

Акромегалія - для зниження рівня гормону росту в крові, як доповнення до оперативного втручання та/або променевої терапії.

Лікування хвороби Паркінсона, що не піддається лікуванню в монотерапії або в комбінації з леводопою, а також лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона, що мають феномен “on – off”. Бромокриптин застосовується у випадках відсутності або недостатності реакції на терапію леводопою або при непереносимості леводопи.

 

Спосіб застосування та дози.

Таблетки завжди треба приймати під час прийому їжі. У більшості випадків поступовим підвищенням дози препарату треба досягти оптимальної відповіді на терапію і знизити до мінімуму побічні ефекти.

Пропонується така загальноприйнята схема прийому:

Початкова доза препарату 1,25 мг перед сном. Через 2-3 дня дозу треба підвищити до 2,5 мг бромокриптину, препарат необхідно приймати перед сном. Далі, дозу препарату можна підвищувати через кожні 2-3 дні на 1,25 мг, до досягнення дози по 2,5 мг 2 рази на добу. У разі потреби, подальше підвищення дози препарату можна здійснювати по цій же схемі.

Попередження виділення молока:

У день пологів 2,5 мг, а надалі по 2,5 мг бромокриптину 2 рази на добу, протягом 14 днів. Немає необхідності в поступовому підвищенні дози препарату.

Пригнічення виділення молока:

У першу добу необхідно прийняти 2,5 мг препарату, а в наступні 2-3 дні дозу препарату необхідно підвищити по 2,5 мг бромокриптину 2 рази на добу. Лікування триває протягом 14 днів. Немає необхідності в поступовому підвищенні дози препарату.

Синдром галактореї, безплідність:

Пропонується поступове підвищення дози препарату за вищевказаною схемою. Більшість хворих гіпергалактореєю добре реагує на дозу в 7,5 мг бромокриптину на добу, дозу, яку необхідно поділити на 2-3 прийоми. У разі потреби цю дозу можна підвищити до 30 мг на добу. При безплідності без підвищення рівня пролактину в крові загальноприйнята доза препарату по 2,5 мг 2 рази на добу.

Пролактиноми:

Дозу в 2,5 мг на добу необхідно досягти за загальноприйнятою схемою. Подальше підвищення дози (2,5 мг кожні 2-3 дні) варто проводити за наступною схемою: 2,5 мг кожні 8 годин, 2,5 мг кожні 6 годин, 5 мг кожні 6 годин. Терапевтичний ефект очікується до досягнення дози в 30 мг препарату на добу.

Акромегалія:

Дозу в 2,5 мг на добу необхідно досягти за загальноприйнятою схемою. Подальше підвищення дози (2,5 мг кожні 2-3 дня) варто здійснювати за наступною схемою: 2,5 мг кожні 8 годин, 2,5 мг кожні 6 годин, 5 мг кожні 6 годин.

Доброякісні циклічні захворювання молочних залоз: пов’язані з менструальним циклом напруженість і біль молочних залоз (масталгія), а також для поліпшення інших ознак, що з’являються перед менструацією (наприклад зміна настрою, метеоризм)

За вищевказаною схемою треба досягти дози препарату по 2,5 мг 2 рази.

Захворювання Паркінсона:

Необхідно проводити схему поступового підвищення дози.

 1 тиждень: 1,25 мг на добу перед сном.

 2 тиждень: 2,5 мг на добу перед сном.

 3 тиждень: 2 рази по 2,5 мг на добу.

 4 тиждень: 3 рази по 2,5 мг на добу.

Після цього, залежно від стану хворого, наступні 3-14 діб дозу препарату можна підвищувати дозою в 2,5 мг. Підвищення дози можна продовжувати до досягнення оптимальної дози, що знаходиться в межах 10-40 мг бромокриптина на добу. З підвищенням дози бромокриптину є можливість зниження дози леводопи і встановлення рівноваги у підборі оптимальних доз препаратів.

Літні хворі.

Літній вік не вимагає корекції дози.

Застосування препарату хворим із захворюванням печінки:

При порушенні функції печінки може спостерігатися затримка виділення і підвищення концентрації бромокриптину в плазмі крові. У зв’язку з цим може бути необхідним зміна дози препарату.

 

Побічна дія.

У перші дні терапії можуть зустрічатися нудота, блювання, втрата апетиту, головний біль, запаморочення й утома. Ці побічні дії, як правило, не вимагають переривання курсу терапії.

Поступовим підвищенням дози та застосовуючи препарат під час прийому їжі знижують можливість появи побічних ефектів. У разі потреби, дозу препарату можна тимчасово (на кілька днів) знизити. Після зникнення побічних ефектів, дозу препарату можна заново збільшити.

Препарат може викликати ортостатичну гіпотензію, тому необхідно час від часу контролювати артеріальний тиск хворого,у положенні стоячи.

При застосуванні високих доз препарату, у хворих, що страждають від хвороби Паркінсона, можуть зустрічатися сонливість, галюцинації, сплутаність свідомості (підвищена соромливість), порушення зору, сухість у роті, спазми литкового м’язу, позаочеревинний фіброз. Ці побічні явища дозозалежні.

При тривалому застосуванні препарату, особливо у хворих, у яких раніше зустрічалися ознаки хвороби Рейно, на пальцях рук і ніг від холоду можуть з’являтися оборотні збліднення шкіри або білі плями.

Дуже рідко, особливо при перериванні відділення молока після пологів, може зустрічатися гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт мозку. Причинний зв’язок цих явищ із прийомом бромокриптина не доведено. У деяких випадках перед інсультом з’явився сильний головний біль та/або минуще порушення зору.

Бромокриптин дуже рідко викликає сон, що виникає зненацька у середині дня.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до бромокриптину або до інших алкалоїдів ріжків (похідних ергокриптину), а також підвищена чутливість до допоміжних речовин препарату. Препарат не можна призначати при токсикозі вагітних, при гіпертензії після пологів, при пуерперальній гіпертензії, при гіпертензії, яку не лікували, при ідіопатичному або сімейному треморі, при хореї Хантингтона (Huntington), при тяжких серцево-судинних захворюваннях, при різних видах психозу.

 

Передозування.

При передозуванні препарату можна очікувати різко виражених ознак порушення дофаминових рецепторів (нудота, блювання, зниження артеріального тиску, конфузний стан, сонливість, галюцинації, втрата свідомості).

Лікування полягає у промиванні шлунка, у підтриманні артеріального тиску і симптоматичній терапії

 

Особливості застосування.

• Препарат не показаний для лікування болю, який

пов’язаний з нагрубанням молочних залоз після пологів.

Препарат не показаний для лікування жінок після пологів або в пуерперальному періоді у випадку, якщо є гіпертензія, захворювання коронарних судин, та/або в анамнезі є тяжке серцево-судинне або психічне захворювання. При застосуванні препарату після пологів, особливо в перші дні прийому необхідно регулярно і ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливо треба контролювати тих хворих, що приймають або в найближчий час приймали препарати, що впливають на артеріальний тиск. Незважаючи на те, що не доведено взаємодію препарату з іншими алкалоїдами ріжків, їх спільне застосування не показане. Необхідно негайно перервати курс терапії з появою гіпертензії, гострого головного болю з порушенням зору або з появою будь-якої ознаки з боку центральної нервової системи.

Може спостерігатися гіперпролактинемія - ідіопатична, викликана ліками або пов’язана з захворюванням гіпоталамо-гіпофізарної системи. Бромокриптин ефективно знижує рівень пролактину в хворих з пухлиною гіпофіза, але при акромегалії, це не виключає необхідність у променевій терапії або в хірургічного втручання.

При лікуванні фертильних жінок, якщо їх захворювання не супроводжується гіперпролактинемією, препарат треба призначати в найменшій ефективній дозі для попередження зниження рівня пролактину в крові нижче нормального значення і для попередження порушення лютеїнової фази. Під час курсу терапії бромокриптином необхідно скористатися надійним – не гормональним – методом захисту від вагітності. Пероральні гормональні протизаплідні засоби підвищують рівень пролактину в сироватці крові.

При тривалому застосуванні препарату, необхідно проводити гінекологічний огляд жінки, з проведенням цитологічного аналізу. Цей огляд варто проводити кожні 6 місяців, при лікуванні жінок у пост клімактеричному періоді і щорічно при лікуванні фертильних жінок.

Бромокриптин можна призначати в монотерапії або в комбінації з іншими антипаркінсонічними препаратами. Застосування бромокриптину в комбінації знижує потребу в леводопі, таким чином, загальмовує формування рухових флуктуацій. Застосування бромокриптину дає можливість знизити дози інших антипаркінсонічних засобів, у першу чергу дозу леводопи. Таким чином, можна знижувати можливість появи таких побічних явищ, як “end of dose”, “on – off” та дискінезії. Препарат пом’якшує ознаки депресії у хворих.

Тих хворих на акромегалію, у яких в анамнезі є виразка шлунка, по мірі можливості необхідно лікувати іншими методами. Якщо застосовується бромокриптин, необхідно звернути увагу хворого на можливість появи шлунково-кишкових симптомів, щоб у випадку їхньої появи, хворий негайно звертався до лікаря.

Великі дози препарату варто призначати обережно хворим, у яких в анамнезі є психічні розлади або тяжкі серцево-судинні захворювання.

При лікуванні хворих на хворобу Паркінсона великими дозами препарату необхідно приділити особливу увагу, у випадку, якщо в анамнезі є психічний розлад або тяжке серцево-судинне захворювання.

Серед хворих хворобою Паркінсона, які отримували велику дозу препарату тривалий час, іноді спостерігали плевральний інфільтрат. З появою ознак ураження плеври або легень неясної етіології, необхідно перервати курс терапії бромокриптином і провести ретельне обстеження хворого. У деяких випадках, при застосуванні бромокриптину в дозі більше 30 мг на добу, протягом більше одного року був відзначений заочеревинний фіброз (біль в спині, набряки нижніх кінцівок, знижена функція нирок).

Якщо в анамнезі є плеврит, плевральний інфільтрат, плевральний фіброз, перикардит або перикардіальний інфільтрат після тривалого затосування алкалоїдів ріжків, то хворих захворюванням Паркінсона не можна лікувати таблетками Бромокриптин-Ріхтер або іншими препаратами, до складу яких входять алкалоїди ріжків.

Необхідно стежити за появою наступних симптомів при лікуванні препаратом:

ознаки плевральних або легеневих захворювань: задишка, утруднене дихання, тривалий кашель, біль в грудній клітці;

ниркова недостатність, закупорка сечоводу або черевних судин, що можуть викликати пахові, болі в області боку і набряк нижньої кінцівки, далі підвищена чутливість або болі при пальпації живота, що можуть вказувати на заочеревинний фіброз;

серцева недостатність, пов’язана з перикардіальним фіброзом (треба виключити наявність констриктивного перикардиту, з появою таких ознак).

У разі появи їх, лікування необхідно припинити. Перед початком курсу терапії бажано виключити запальні захворювання і перевірити функціональний стан нирок.

Необхідний ретельний контроль хворих з огляду появи фибротичних змін. З появою заочеревинних фіброзів або при підозрі на них, необхідно перервати курс терапії.

Застосування бромокриптину може бути пов’язане із появою сонливості або раптового сну. Досить рідко може зустрічатися поява раптового сну під час нормального добового режиму без попереджуючих ознак, які вказували б на це. Треба на це звертати увагу осіб, що керують транспортими засобами або працють в умовах підвищеного травматизму. Тим хворим, у яких відзначається це, заборонено водити транспорт.

Діти:

Дітям віком до 15 років – у зв’язку з недостатністю досвіду – препарат не показаний.

Вагітність, годування груддю.

У випадку вагітності (по можливості після відсутності наступних місячних) треба припинити прийом препарату.

Якщо у вагітної жінки є аденома гіпофіза, і був перерваний курс прийому препарату, то стан вагітної жінки необхідно суворо контролювати, включаючи контроль полів зору.

У випадку росту пролактиноми необхідно заново почати терапію. За даними лікування бромокриптином більш ніж 2 000 вагітних, кількість спонтанних абортів, передчасних пологів і вад розвитку немовлят не збільшилося. За даними, бромокриптин не має ембріотоксичної або тератогенної дії.

Вплив препарату на керування транспортом і здатність керувати машинами підвищеного травматизму

Застосування препарату може викликати гіпотензію, порушення зору, запаморочення, особливо в перші дні терапії, тому необхідна обережність при керуванні транспортом, або при роботі в умовах підвищеного травматизму.

Треба звертати увагу хворого на те, що з появою сонливості або появі раптового сну, вони повинні утримуватися від керування транспортом, тому що можуть створити небезпечні ситуації для себе й інших осіб.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Етанол знижує переносимість бромокриптину. Особливу увагу треба приділити одночасному застосуванню бромокриптину з антигіпертензивними засобами. При комбінованому застосуванні бромокриптину з еритроміцином рівень бромокриптина в плазмі крові може збільшуватися. Препарати, антагоністи дофаміну (наприклад бутирофенони, фенотіазіни) знижують ефективність бромокриптину.

Не слід одночасно приймати з іншими засобами, що містить алкалоїди ріжків.

 

Умови і термін зберігання. Зберігати при температурі 15 – 30 0С, у захищеному від світла і недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.