Інструкція для медичного застосування препарату БОТОКС

склад:

• 1 флакон містить 100 Од нейротоксичного комплексу

Clostridium botulinum типу А.

допоміжні речовини: альбумін людський; натрію хлорид.

Форма випуску.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група.

Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. Код АТС: М03А Х.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Комплекс нейротоксину типу А Clostridium botulinum, що блокує периферичне вивільнення ацетилхоліну у передсинаптичних холінергічних нервових закінченнях шляхом розщеплення SNAP-25, протеїну, що відповідає за депонування та вивільнення ацетилхоліну із везикул, розташованих у нервових закінченнях.

Після ін’єкції завдяки високій упорідненості відбувається швидке зв’язування токсину із специфічними поверхневими клітинними рецепторами. Далі токсин транспортується через плазматичну мембрану за допомогою рецептора-медіатора ендоцитозу. Після цього токсин вивільняється у цитозоль. Наступний процес супроводжується прогресивним пригніченням вивільнення ацетилхоліну, клінічний ефект розвивається на 2-3-й день, максимальний ефект спостерігається через 5-6 тижнів після ін’єкції.

Зворотний розвиток відбувається на 12-му тижні після ін’єкції, коли нервові закінчення проростають та відновлюють контакти з термінальними платівками.

Фармакокінетика.

Дослідження на щурах свідчать про повільну дифузію міченого 125І-комплексу нейротоксину ботулізму типу А в m.gastrocnemius після ін’єкції з наступним швидким системним метаболізмом та вивільненням із сечею. Кількість міченого матеріалу в м’язі зменшується наполовину протягом приблизно 10 год. У місці ін’єкції радіоактивна речовина зв’язується з великими молекулами протеїнів, тоді як у плазмі спостерігається зв’язування із дрібними молекулами. Протягом 24 год. 60% радіоактивної речовини виводиться з сечею. Токсин, можливо, метаболізується за допомогою протеаз, і молекулярні компоненти виводяться нормальними метаболічними шляхами.

Класична абсорбція, розподіл, біотрансформація та елімінація не досліджувались для активної субстанції, беручи до уваги характер цієї речовини.

Системне поширення при застосуванні терапевтичних доз БОТОКСУ незначне. Клінічні дослідження із використанням моноволоконної електроміографічної техніки показали збільшення нейром’язової активності у м’язах, віддалених від місця ін’єкції, що не супроводжувалося будь-якими клінічними проявами або симптомами.

Показання для застосування.

БOTOКС показаний для лікування:

блефароспазму, косоокості, геміфаціального спазму та асоційованої фокальної дистонії;

ідіопатичної рецидивуючої цервікальної дистонії (спастична кривошия).

Фокальної спастичності:

-асоційованої із динамічною деформацією за типом кінської стопи у амбулаторних пацієнтів із ДЦП віком від двох років і старше.

-кисті та зап’ястки у дорослих після інсульту.

Мімічних зморшок обличчя та шиї.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендовані дози БOTOКСУ нерівноцінні для інших лікарських засобів, що містять ботулотоксин.

Дозування для пацієнтів похилого віку таке ж, як і для дорослих пацієнтів.

Безпечність та ефективність БOTOКСУ при лікуванні блефароспазму, геміфаціального спазму або ідіопатичної цервікальної дістонії у дітей до 12 років не підтверджена.

БОТОКС має призначатися тільки лікарями відповідної кваліфікації, з документованим досвідом у лікуванні із використанням необхідної техніки.

Загалом універсальна доза та кількість ін’єкцій на один м’яз не визначені. Тому індивідуальний терапевтичний режим повинен бути визначений лікарем. Оптимальна доза визначається методом титрування.

Рекомендований об’єм внутрішньом’язової ін’єкції в одну ділянку коливається в межах від 0,005-0,1 мл (блефароспазм, геміфаціальний спазм) до 0,1-0,5 мл (шийна дистонія, церебральний параліч).

Блефароспазм / геміфаціальний спазм.

БОТОКС вводиться за допомогою стерильної 27-30 мірної/0,40-0,30 мм голки.

Электроміографічний контроль не потребується. Начальна рекомендована доза становить 1,25-2,5 одиниць у медіальний та латеральний орбікулярні м’язи верхнього віка та латеральний орбікулярний м’яз нижнього віка. Додатковими місцями є ділянка брови, латеральна орбікулярна та верхня частина обличчя, куди можна також вводити препарат, якщо місцевий спазм впливає на зір. Необхідно уникати введення препарату поблизу levator palpebrae superior, що знижує вірогідність розвитку птозу як ускладнення. Небажана ін’єкція у середину нижнього віка, таким чином зменшується вірогідність дифузії у нижній косий м’яз, що знижує частоту такого побічного ефекту, як диплопія.

Первинний ефект починає спостерігатися протягом перших трьох днів та досягає максимуму на перший-другий тиждень після введення препарату. Ефект може зберігатися протягом трьох місяців, після чого процедура при необхідності може бути повторена. При повторному введенні доза може бути збільшена в два рази, якщо ефект від первинної терапії не досяг бажаного рівня. Однак, доведено, що немає переваг введення понад 5 Од в одну ділянку. Початкова доза не повинна перевищувати 25 Од на ділянку одного ока.

При лікуванні блефароспазму загальна доза не повинна перевищувати 100 Од кожні 12 тижнів.

Пацієнтів з геміфаціальним спазмом або порушенням функції VII пари черепно-мозкових нервів необхідно вести, як однобічний блефароспазм. При залученні інших м’язів обличчя можна проводити ін’єкції у відповідні ділянки.

Цервікальна дистонія.

Розведений БОТОКС вводиться за допомогою голок відповідного розміру (звичайно це 25-30 мірні/0,50-0,30 мм).

У типових випадках лікування цервікальної дистонії може включати ін’єкції БОТОКСУ в m. sternocleidomastoidеus, m.levator scapulae, m.scalenius, m.splenius capitis та у m.trapezius. М’язова маса та ступінь гіпертрофії або атрофії є визначальними факторами при виборі відповідної дози ін’єкції.

У разі наявності труднощів при виділенні окремих м’язів, ін’єкції необхідно проводити під електроміографічним контролем. Діапазон курсової дози препарату повинен знаходитись в межах 95-360 Од (середня доза 240 Од). Як і при іншому медикаментозному лікуванні, у звичайних клінічних випадках необхідно починати із мінімально ефективної дози. Слід вводити не більш 50 Од в одну ділянку. Не слід вводити понад 100 Од у ділянку m.sternocleidomastoideus. Для зменшення частоти виникнення дисфагії, m.sternocleidomastoideus не слід обколювати білатерально. При першому курсі терапії не слід вводити більше 200 Од з наступною корекцією дози залежно від локального ефекту. Не слід перевищувати дозу у 300 Од для однієї локалізації ін’єкції. Оптимальна кількість ділянок введення обумовлюється розміром м’язів

Клінічне поліпшення найчастіше розвивається протягом перших двох тижнів, максимальний клінічний ефект досягається приблизно через 6 тижнів після ін'єкцій. Інтервал між сеансами не рекомендують робити менше (менше)(ніж)10 тижнів. Тривалість клінічного ефекту за даними клінічних досліджень коливається в істотному діапазоні (від 2 до 33 тижнів), середня тривалість - приблизно 12 тижнів.

Дитячий церебральний параліч.

Розведений (Розлучений,Розведена,Розведене,Розведену,Розведені,Розлучена,Розлучене,Розлучену,Розлучені) БОТОКС вводять за допомогою стерильної (стерильній,стерильною) 23-26 мірної/0.60- 0.45 мм голки. Ін'єкції показані в кожну з двох ділянок(точок,гострінь) на латеральній і медіальній головках (головках) залученого (утягнутої,залученій,залученою,утягнутій,утягнутою) m.gastrocnemius(м'язи). При геміплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є (являється) 4 Од на кг маси тіла у залученій (утягнутій) кінцівці. При параплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є (являється) 6 Од на кг маси тіла, розподілена на залучені(утягнуті) кінцівки. Загальна (Спільна) доза не повинна перевищувати 200 Од. Загальне(Спільне) клінічне поліпшення з'являється протягом перших двох тижнів після ін'єкції. Наступну дозу необхідно призначати при зменшенні клінічного ефекту від попереднього курсу, але не частіше, ніж один раз у три (трьох)місяці. Можливо підібрати такий режим дозування, щоб зробити мінімальний інтервал між введеннями (вступами)тривалістю 6 місяців.

Фокальна спастичність верхніх кінцівок після перенесеного інсульту.

Розведений (Розлучений,Розведена,Розведене,Розведену,Розведені,Розлучена,Розлучене,Розлучену,Розлучені) БОТОКС вводять за допомогою стерильної (стерильній,стерильною) 25, 27 або 30 мірної голки у поверхневі м'язи і за допомогою (більш)довшої голки у глибоку мускулатуру. Для локалізації залученого (утягнутого)м'яза може бути використана методика нейростимуляції або электроміографія. Різноманітні місця ін'єкцій дозволяють БОТОКСУ мати більший вплив на зони іннервації, що особливо важливо для великих м'язів. Точну доза і кількість місць для ін'єкцій необхідно коригувати залежно від індивідуальних розмірів, кількості і локалізації залучених (утягнутих) м'язів, тяжкості(тяжкості,вазі) спастичності, наявності локальної м'язової слабкості та індивідуальної відповіді пацієнта на попереднє лікування.

Нижче наведені середні ефективні дози в залежності від м’яза, в який планується проведення ін’єкції:

 М’язи:
 
 
 Загальна доза, кількість зон
 


 
 Flexor digitorum profundus
 
 
 15-50 Од, 1-2 зони
 


 
 Flexor digitorum sublimis
 
 
 15-50 Од, 1-2 зони
 


 
 Flexor carpi radialis
 
 
 15-60 Од, 1-2 зони
 


 
 Flexor carpi ulnaris
 
 
 10-50 Од, 1-2 зони
 


 
 Adductor Pollicis
 
 
 20 Од, 1-2 зони
 


 
 Flexor Pollicis Longus
 
 
 20 Од, 1-2 зони
 

Середня с(контрольованім)умарна(відкритім) (неконтрольованім)(клінічнім)доза на курс лікування повинна становити 200-240 Од, розподілених (розподілені) на залучені (утягнуті) м'язи. Максимально рекомендованою дозою вважається 300 Од на курс лікування. Ступінь і характер м'язової (м'язовій,м'язовою) спастичності під час повторної ін'єкції може бути причиною зміни(зміну) дози БОТОКСУ і вибору м'яза для ін'єкції. Повинна використовуватися (використовуватися) найменша ефективна доза. На розсуд лікаря повторна доза може призначатися, коли ефект попередньої ін'єкції зменшується. Однак, повторні ін'єкції небажані раніше, ніж (ніж) через 12 тижнів.

Мімічні зморшки обличчя (обличчя) і шиї.

Мімічні зморшки обличчя(обличчя) утворюються при скороченні специфічних м'язів - m.corrugator, m.orbіcularіs oculі та інших(інші). Розміри, розташування(прихильність) і функціональний стан(становище,майно,багатство) м'язів мають виражені індивідуальні особливості. Ефективна доза БОТОКСУ визначається(обумовлюється,призначається) шляхом дослідження здатності(здібності,спроможності) пацієнта до активації поверхневих м'язів, в ділянку (галузь) яких планується проведення(здійснення) ін'єкції. Використовуючи 30-мірну голку, введіть (введіть,запровадьте)0,1 мл препарату в кожне з 5 місць, по 2 ін'єкції в кожну m.corrugator і одну - у m.procerus, при цьому загальна (спільна) доза становить (складає) 20 Од. Звичайно така доза розведеного БОТОКСУ (розлученого,розведеної,розведених,розлученої,розлучених)спричиняє хімічну(хімічний,хімічне,хімічні) денервацію м'язів, що підлягають ін’єкції, через один-два дні після ін'єкції, її інтенсивність збільшується протягом першого тижня.

Побічна дія.

а) Загальна(Спільні,Загальна,Загальне,Загальну,Загальний,Спільна,Спільне,Спільну,Спільний).

За даними контрольованих клінічних досліджень побічні реакції виникають у(біля) 35% хворих із блефароспазмом, 28% із цервікальною дистонією і у 17% із ДЦП. У (БІЛЯ)16%, які беруть участь у клінічному (клінічнім)дослідженні, застосування БОТОКСУ при локальній(локальній,локальною) спастичності верхньої кінцівки(кінцівці) після перенесеного інсульту відзначалися небажані реакції. Звичайно небажані реакції спостерігалися протягом перших декількох (кількох)днів після ін'єкції і минали.

Локальна м'язова слабкість являє собою очікуваний результат фармакологічної дії бутулотоксину.

б) Побічні реакції - частота їх виникнення.

Нижче перераховані всі можливі реакції, що з різною частотою виникали під час клінічного застосування. Характер частоти такий: дуже часто (andgt;1/10); часто (andgt;1/100,andlt;1/10); нечасто (andgt;1/1,000,andlt;1/100); рідко (andgt;1/10.000,andlt;1/1.000); дуже рідко (andlt;1/10,000).

Блефароспазм/геміфаціальний спазм.

Дуже часто: птоз.

Часто: поверхневий(поверхнева,поверхневе,поверхневу,поверхневі) пунктатний кератит, лагофтальм, сухість та подразнення очей, (подразнення)фотофобія, сльозотеча. Нечасто: кератити, эктропія (виворіт віка(віку)), диплопія, запаморочення, дифузійні висипання на шкірі - дерматит, ентропія (заворот віка(віку,віки)), фаціальна слабкість, втома, зорові порушення, нечіткість зору. Рідко: пухлина (пухлину) віка.

(віку,віки) Дуже рідко: закритокутова глаукома, виразки рогівки.

Дистонія шиї.

Дуже часто: дисфагія(см.), місцева слабкість, біль.

Часто: запаморочення, гіпертензія, оніміння, загальна(спільна) слабкість, сонливість, грипоподібний синдром, нездужання, сухість у роті, нудота, головний біль, ригідність, подразнення, риніти, верхня респіраторна інфекція. Нечасто: диспное, диплопія, температура, птоз, зміна голосу.

Дитячий церебральний параліч.

Дуже часто: вірусні інфекції, вушна інфекція.

Часто: міалгія, м'язова слабкість, нетримання сечі(сили,силі), сонливість, порушення ходи, нездужання, висипання(висипку), свербіж(сверблячку).

Фокальна спастичність верхньої кінцівки(кінцівці), пов'язана з інсультом.

Часто: екхімози/почервоніння/геморагічні висипання в місці ін'єкції, біль у руці, м'язова слабкість, гіпертонія, гіперемія в місці ін'єкції.

Нечасто: гіперестезія, артралгія, астенія, біль, бурсити, дерматити, головний біль, гіперчутливість у місці ін'єкції, нездужання, нудота, парестезія, постуральна гіпотензія, свербіж(сверблячку), висипання(висипку), порушення координації, амнезія, циркулярні парестезії, депресія, безсоння, периферичні набряки, запаморочення (деякі (деяких) з перерахованих нечастих побічних ефектів можуть бути пов'язані із захворюванням).

Мімічні зморшки обличчя (обличчя) і шиї.

Часто: головний біль, нудота, респіраторна інфекція, блефароптоз.

Нечасто: біль та еритема у місці ін'єкції, локальна м'язова слабкість.

в) Додаткова інформація

(використанні)Рідко зустрічалися повідомлення про смерть, іноді вона була пов'язана з дисфагією, пневмонією та/або іншими значними порушеннями, після лікування ботулотоксином. Такі побічні ефекти відзначалися вкрай рідко з (із)моменту реєстрації препарату: висипання на шкірі (включаючи мультиформну еритему, уртикарні і псоріафомні висипання), свербіж (сверблячку)та алергійні реакції. Також рідко повідомлялося про побічні випадки із(із) залученням серцево-судинної системи, включаючи аритмію та інфаркт міокарда, в деяких випадках з фатальним результатом. Деякі (Деяких) з цих пацієнтів мали фактори ризику серцево-судинних захворювань. Був відзначений один (одного) випадок анафілактичної реакції після ін'єкції ботулотоксину. Випадок периферичної (периферичній,периферичною) нейропатії був відзначений у (біля)дорослої особи з великою вагою тіла після використання 4 комплексів ін'єкцій ботулотоксину, у сумі 1800 Од (при спазмі шиї і спини, а також при вираженому больовому синдромі) протягом 11 тижнів. Закритокутова глаукома зустрічається дуже рідко при використанні ботулотоксину для лікування блефароспазму.

У одні’єї паці’єнтки розвинулась плексопатія плеча через 2 дні після ін’єкції 120 Од ботулотоксину з приводу шийної дістонії із відновленням через 5 місяців.

Протипоказання.

БОТОКС протипоказаний:

- особам (обличчям) з відомою гіперчутливістю до комплексу нейротоксину типу А Clostrіdіum botulіnum (900k);

- при наявності міастенії гравіс або синдрому Eaton Lambert;

- при вагітності;

- при годуванні груддю.

Передозування.

Не було отримано повідомлень, що стосуються (торкається) системної (системної,системних) токсичної(токсичної,токсичних) дії після ін'єкцій ботулотоксину. Випадки приймання (приймання,прийняття)ботулотоксину внутрішньо нам невідомі. Симптоми передозування не проявляються (виявляються)одразу після ін'єкції. Після випадкової ін'єкції або приймання в(приймання,прийняття)нутрішньо ботулотоксину пацієнт повинен перебувати (знаходитися,находитися)під медичним спостереженням протягом декількох (кількох)днів для виявлення симптомів системної слабкості або м'язового паралічу. Пацієнти, у (біля)яких спостерігаються симптоми отруєння ботулотоксином (загальна (спільна)слабкість, птоз, диплопія, порушення ковтання і мови (промови,розмови,мовлення)або парез дихальних м'язів) повинні бути госпіталізовані. При збільшенні дози може відзначатися генералізований і глибокий м'язовий параліч. При розслабленні мускулатури ротоглотки і стравоходу може розвинутися аспіраційна пневмонія. Якщо ж респіраторні м'язи паралізовані, потрібна невідкладна допомога у вигляді (вигляді)інтубації до відновлення (відбудови) нормальної функції дихальної мускулатури. За наявності системного отруєння ботулотоксином доцільно застосовувати протиботулічну сироватку.

Особливості застосування.

Вплив на спроможність керування транспортом та використання техніки.

Введення БОТОКСУ може погіршувати спроможність керування транспортом. Тому рекомендується уникати керування транспортними засобами під час лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Теоретично ефект ботулотоксину повинен підсилюватись при одночасному застосуванні аміноглікозидних антибіотиків або спектиноміцину, а також інших препаратів, що впливають на нейром’язову передачу (тубокурариновий тип м’язової релаксації).

Дотепер не існує специфічних тестів для оцінки можливої клінічної взаємодії з іншими медикаментами. Досі не повідомлялося про випадки клінічно важливих взаємодій між лікарськими засобами.

Умови зберігання.

Закритий флакон – зберігають у недоступному для дітей місці у закритому флаконі у холодильнику при температурі плюс 2andordm;-8andordm;С або у морозильній камері при температурі, яка дорівнює або нижча мінус 5andordm;С.

Розчинений препарат зберігають у холодильнику при температурі плюс 2andordm;-8andordm; до 4-х годин.

Термін зберігання.

2 роки.