Інструкція для медичного застосування препарату АТЕНОЛОЛ НІКОМЕД

міжнародна та хімічна назви:

• атенолол;

(RS) -4-(2-гідроксі -3-(ізопропіламіно)феніл-ацетамід;

основні фізико-хімічні властивості: білі, капсулоподібної форми, двооопуклі із рискою для

розлому і з надписками АВ 55 та АВ 57 на одному боці таблетки;

склад:

• 1 таблетка по 50 мг містить

50 мг атенололу;

1 таблетка по 100 мг містить 100 мг атенололу;

допоміжні речовини: пропіленгліколь, тальк, титану діоксид (Е 171), желатин,

гіпромелоза 2910 (15сП), натрію лаурил сульфат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний ,

важкий магнію карбонат.

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакологічна група. Селективні блокатори бета-адренорецепторів. АТС СО 7АВ03.

Фармакологічні властивості.

Атенолол є бета1-селективним (кардіоселективним) блокатором адренорецепторів, не має мембраностабілізуючої активності.

Має антиангінальний, гіпотензивний та антиаритмічний ефект. Блокує бета-адренорецептори серця, зменшує стимулюючу дію на міокард симпатичного відділу вегетативної нервової системи та циркулюючих у крові катехоламінів. Атенолол зменшує автоматизм синусного вузла, ЧСС (у спокої та при фізичному навантаженні), скоротність та збудженість міокарда, сповільнює АV-провідність, знижує потребу міокарда у кисні. При систематичному застосуванні поступово знижує АТ. Гіпотензивний ефект стабілізується до кінця 2-го тижня лікування.

Фармакокінетика. При пероральному прийомі у травному тракті абсорбується до 50 - 60% від дози, яка була введена. Виводиться в незміненому вигляді із сечею, період напіввиведення - близько 6-7 годин. У хворих з нирковою недостатністю термін виведення препарату залежить від швидкості клубочкової фільтрації.

Показання для застосування.

артеріальна гіпертензія;

профілактика нападів стенокардії;

синусова тахікардія та інші форми тахіаритмій.

Спосіб застосування та дози. Дорослим при артеріальній гіпертонії та стенокардії призначають по 50-100 мг на добу.

Таблетки приймають з невеликою кількістю води, 1 -2 рази на добу. Максимальна добова доза 200 мг.

Побічна дія.

• З боку серцево-судинної

системи - брадикардія, порушення АV-провідності. відчуття холоду та парестезії кінцівок, рідше - поява симптомів серцевої недостатності; з боку ЦНС - головний біль, запаморочення, порушення сну, депресія, відчуття втомленості; з боку травного тракту - нудота, запор, діарея, сухість у роті (рідко), із боку ендокринної системи - можливий розвиток гіпоглікемічного стану у хворих на цукровий діабет із боку сечостатевої системи - можливе зниження потенції; алергічні реакції - почервоніння та свербіж; інші - підсилення потовиділення; рідко - зменшення секреції слізної рідини, кон’юнктивіт.

Протипоказання.

• Хронічна серцева

недостатність ІІБ-Ш стадій, гостра серцева недостатність, брадикардія (ЧСС менше 50 за хвилину), артеріальна гіпотензія, БА, - АV- блокада II -III ступенів, синоаурикулярна блокада, підвищена чутливість до препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Атенолола з

інсуліном, протидіабетичними засобами для прийому внутрішньо їх гіпоглікемічна дія

посилюється. При сумісному вживанні з антигіпертензивними засобами різних груп

посилюється гіпотензивна дія.

При одночасному застосуванні Атенолола з резерпіном , метилдопою, клонідином,

верапамілом можливо виникнення вираженої брадикардії.

При припиненні комбінованого прийому Атенолола та клонідину , лікування клонідином

продовжують протягом кількох днів після відміни Атенолола.

Парентеральне введення препаратів, що містять адреналін, хворим, які приймають бета-адреноблокатори, може в рідких випадках призводити до звуження судин, гіпертонії та брадикардії.

Передозування.

• Брадикардія та гіпертонія є

ознаками передозування. При передозуванні можливе посилення описаних вище побічних дій.

Особливості застосування.

• Хворим похилого віку,

особливо з порушенням функції нирок, дози можуть бути знижені. Безпека застосування Атенолола при лікуванні дітей не

встановлена.

З обережністю призначають препарат під час вагітності (І та II триместри) .У період лактації застосування препарату не рекомендується.

У хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) різка відміна бета-блокаторів може спричинити збільшення частоти або тяжкості ангінальних нападів, тому припинення прийому Атенолола у хворих з ІХС необхідно проводити поступово.

У хворих з тяжкими порушеннями функції нирок, дози необхідно підбирати індивідуально.

Особливої уваги потребує підбір доз для хворих з декомпенсацією серцевої діяльності.

Хворим з феохромацитомою, бета-блокатори треба призначати тільки в комбінації з альфа-блокаторами.

Атенолол маскує тахікардію, яка проявляється при гіпоглікемії, і може збільшувати

тривалість гіпоглікемічної реакції на інсулін. Хворим на цукровий діабет слід бути

обережними при одночасному вживанні Атенолола та гіпоглікемічних препаратів.

При уповільненні частоти серцевих скорочень (менше 50 на хв.) необхідно зменшити дозу

препарату.

З більшою обережністю треба призначати бета-блокатори хворим з порушенням периферичного кровообігу ( синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки препарати можуть посилювати ці порушення.

У порівнянні з неселективними кардіоселективні бета-блокатори менше впливають на функцію легенів, але при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів Атенолол слід вживати тільки у разі абсолютних показань. При необхідності їх призначення у деяких випадках можна рекомендувати застосування бронходилятаторів. Особливої обережності слід додержувати при переведенні хворих з клонідину на бета-блокатори.

При одночастному прийомі цих двох препаратів клонідин не треба відміняти протягом кількох днів після відміни бета-блокаторів.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в захищеному від світла, сухому та недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі не вище 25°С та місці недоступному для дітей. Термін зберігання - 5 років.