03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату АТЕНОЛОЛ-НОРТОН

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • атенолол; (4-(2-окси-3-ізопропіламінопрокси)феніл-ацетамід);


основні фізико-хімічні властивості:

  • білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті

оболонкою.


склад:

  • 1 таблетка містить 50 мг або 100 мг атенололу;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, магнію стеарат, очищений тальк, кремній колоідний безводний, натрію крохмальгликолят, натрію лаурилсульфат, Н.Р.М.С. 15-СРS, поліетиленгліколь 400, діоксид титану, ізопропіловий спирт, метиленхлорід.



Форма випуску.

  • Таблетки, вкриті оболонкою.



Фармакотерапевтична група.

  • Блокатори бета-адренорецепторів.

Код АТС С07А В03.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Атенолол – cелективний and#946;1-адреноблокатор без внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Препарат має антиангінальну, антиаритмічну та гіпотензивну дії. Блокуючи and#946;1-адренорецептори серця, зменшує стимулюючий вплив на серце симпатичного відділу вегетативної нервової системи та циркулюючих у крові катехоламінів. Атенолол зменшує автоматизм синусного вузла, частоту серцевих скорочень (ЧСС) (у спокої та при фізичному навантаженні), скоротність та збудливість міокарда, уповільнює атріовентрикулярну провідність, зменшує потребу серця в кисні. При систематичному вживанні викликає поступове зниження АТ. Гіпотензивний ефект стабілізується до кінця другого тижня лікування.


Фармакокінетика. Атенолол всмоктується у травному тракті не повністю (50-60%) і не зазнає значного метаболізму в печінці. Максимальна концентрація препарату в плазмі досягається через 2-4 год після прийому. Період напіввиведення становить 6-9 год, але фармакологічні ефекти препарату зберігаються протягом 24 год.

Атенолол-Авант проходить через плаценту і виділяється з материнським молоком. Його концентрація у тканинах мозку низька, що викликано гідрофільним характером його молекули; зв’язок із протеїнами плазми становить приблизно 5%.

Препарат виводиться з сечею (85%) у незміненому вигляді.



Показання для застосування.

  • Артеріальна гіпертензія; профілактика

нападів стенокардії, синусова тахікардія та інші тахіаритмії, профілактика інфаркту міокарда та раптової коронарної смерті. Препарат вибору для призначення хворим схильним до бронхоспазму і спазму периферичних судин.



Спосіб застосування та дози.

Артеріальна гіпертензія: застосовують 50-100 мг в одній чи двох добових дозах. Максимальний ефект настає через 1-2 тижні лікування.

Стенокардія: 50-100 мг в одній чи двох добових дозах, дуже рідко – до 200 мг на добу. Препарат можна приймати разом із нітратами, антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду.

Серцеві аритмії: 50-100 мг в одній чи двох добових дозах, дуже рідко –

до 200 мг на добу.



Побічна дія.

  • Пацієнти, як правило, переносять препарат добре при

дотриманні рекомендованих доз. У поодиноких випадках можуть спостерігатися побічні дії, звичайно при передозуванні.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, порушення AV провідності, відчуття похолодання кінцівок: в окремих випадках – поява симптомів серцевої недостатності.

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, порушення сну, депресивний стан, відчуття втоми.

З боку травного тракту: нудота, запори, діарея, рідко – сухість у роті.

З боку ендокринної системи: у ряді випадків – гіпоглікемічні стани у хворих на цукровий діабет.

Алергічні реакції: почервоніння шкіри, свербіж.

Інші: посилення потовиділення, рідко – зменшення секреції слізної рідини, кон’юнктивіт.



Протипоказання.

  • Декомпенсована серцева недостатність;

атріовентрикулярна блокада II, III ступеня; кардіогенний шок; синусова брадикардія; артеріальна гіпотонія; бронхіальна астма; підвищена чутливість до препарату.



Передозування.

  • Можливе посилення проявів описаних побічних дій.

Лікування симптоматичне.



Особливості застосування.

  • З обережністю потрібно призначати препарат хворим

на цукровий діабет, хворобу Рейно, облітеруючі захворювання периферичних артерій, з вираженими порушеннями функції нирок. У періоди вагітності та лактації застосування Атенололу- Нортон не рекомендується.

Припиняти лікування препаратом треба проводити поступово, щоб уникнути синдрому відміни.

Дані про безпеку застосування препарату у дітей відсутні.

Пацієнтам похилого віку Атенолол- Нортон призначають у менших дозах, особливо при порушеннях функції нирок.

У разі необхідності проведення хірургічного втручання з інгаляційним наркозом ефіром або хлороформом хворим, які отримують Атенолол- Нортон, слід припинити прийом препарату за кілька днів до операції.




Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

  • Препарат посилює вплив антигіпертензивних

засобів.

При одночасному призначенні Атенололу-Нортон з резерпіном, and#945;-метилдопою, верапамілом, гуанфацином та серцевими глікозидами може спостерігатися виражена брадикардія.

Одночасно застосовувати Атенолол- Нортон та клонідин потрібно з обережністю. При відміні Атенололу- Нортон застосування клонідину продовжується ще кілька днів.

Потрібно обережно призначати Атенолол-Нортон одночасно з протиаритмічними препаратами 1-го класу, оскільки може посилюватися кардіодепресивна дія.

З обережністю слід застосовувати такі анестетики, як ефір, циклопропан чи трихлоретилен. Атенолол-Нортон потенціює дію непрямих антикоагулянтів, інсуліну та пероральних гіпоглікемічних засобів.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати при температурі не вище 25°С у

захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Термін придатності – 3 роки.