Інструкція для медичного застосування препарату АНТИСТРУМІН МІКРО

хімічна назва: калію йодид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, з плоскою поверхнею, з фаскою та рискою;

склад:

• 1 таблетка містить

0,1308 мг калію йодиду, що відповідає 100 мкг йоду або 0,2616 мг калію йодиду, що відповідає 200 мкг йоду;

допоміжні речовини: натрію тіосульфат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, магнію стеарат, аеросил.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Препарати йоду, які

застосовують при захворюваннях щитовидної залози. Код АТС Н03С А.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат неорганічного йоду, що містить добову кількість йоду, яка забезпечує нормальну тиреоїдную функцію щитовидної залози. При надходженні калію йодиду в клітини епітелію фолікула залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається утворення елементарної форми йоду, яка включається в молекулу тирозину. Йодований тирозин конденсується з тиреоглобуліном і утворює йодтироніни, основними з яких є тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Комплекс йодованих тиронінів і тиреоглобуліна депонується в щитовидній залозі. У випадку дефіциту йоду депонований комплекс використовується для попередження утворення зобу, що розвивається внаслідок аліментарної йодної недостатності, сприяє відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів у щитовидній залозі, впливає на показники співвідношення Т3/Т4 і рівень ТТГ, сприяє нормалізації розмірів щитовидної залози у новонароджених, дітей і підлітків.

Початок дії препарату спостерігається через 2-10 діб залежно від функціонального стану щитовидної залози. При застосуванні препарату ендемічний або дифузійний еутиреоїдний зоб зменшується або зникає протягом 3-6 міс, при вузлових змінах у щитовидній залозі значна редукція вузлових утворень відзначається в 30 % випадків, але майже у всіх пацієнтів попереджається їх подальший ріст.

Фармакокінетика. Йод повністю всмоктується в тонкому кишечнику. Після прийому усередину йоду в дозі 200 мкг, його концентрація в плазмі становить 1-5 мкг/л. Крім щитовидної залози, йод активно накопичується в слинних і молочних залозах, у тканинах шлунка. Концентрація в слині, грудному молоці та шлунковому соку в 30 разів перевищує вміст його в плазмі крові. Виводиться йод через нирки з сечею, з молоком матері при лактації, зі слиною. При досягненні рівноважної концентрації кількість виведеного йоду пропорційна його добовому надходженні з їжею.

Показання для застосування.

• Профілактика

йододефіцитних станів. Профілактика ендемічного зобу при дефіциті йоду в продуктах харчування та воді. Профілактика рецидиву зобу після проведення комплексного лікування препаратами гормонів щитовидної залози.

Спосіб застосування та дози.

• Антиструмін мікро

варто приймати усередину, після їди або на ніч, запиваючи молоком, фруктовим соком або водою. Необхідно дотримуватись таких рекомендацій у дозуванні: для профілактики ендемічного зобу в тих випадках, коли аліментарне надходження йоду в організм становить менше 150-300 мкг/доб призначають усередину підліткам та дорослим – по 100-200 мкг йоду на добу, і дітям до 12 років – по 50-100 мкг/доб, при вагітності і годуванні груддю – 150-200 мкг/доб. Тривалість курсу лікування ендемічного зобу в дітей і підлітків становить у середньому 6-12 місяців. Якщо на фоні терапії не вдається відзначити зменшення розмірів залози, варто припускати іншу етіологію захворювання. Для лікування еутиреоїдного дифузного зобу призначають дорослим пацієнтам молодого віку по 300-500 мкг йоду на добу, дітям і підліткам – 100-200 мкг/доб. При профілактиці рецидивного росту зобу після закінчення його медикаментозного лікування та після операції з приводу зобу, обумовленого дефіцитом йоду, призначають по 100-200 мкг йоду на добу.

Препарат необхідно приймати регулярно. Профілактичний прийом калію йодиду можливий протягом тривалого часу – протягом декількох місяців і років, а при необхідності – протягом усього життя.

Побічна дія.

• Алергічні реакції: реакції підвищеної

чутливості в поєднанні з “йодним” ринітом, йододерма, ексфоліативний дерматит, набряк Квінке, йодна пропасниця, набряк слинних залоз, еозинофілія.

Протипоказання.

• Гіпертиреоз, токсична

аденома, токсичні пухлини щитовидної залози, вузловий або дифузійний токсичний зоб, герпетиформний дерматит Дюринга, підвищена чутливість до йоду, туберкульоз, геморагічний діатез.

Передозування.

• При передозуванні

(застосування препарату в дозі більш 1 мг/доб.) можуть спостерігатися гальмування інтратиреоїдального йодного обміну та колоїдного протеолізу. При персистенції цього надлишку гальмування змінюється зниженням засвоєння йоду, і, за рахунок цього, знижується вивільнення тиреоїдних гормонів з тиреоїдної паренхіми, що призведе до гіпотиреозу та утворення зобу.

Лікування. При передозуванні рекомендується перервати прийом, провести контрольне обстеження та відкоригувати призначену дозу препарату.

Особливості застосування. Тривале застосування препарату у дозах, що зазначені вище, може призвести до іодизму, гіпертиреозу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Перед або під час терапії гіпертиреозу тиреостатиками варто уникати призначення препаратів йоду, оскільки його надлишок знижує відповідну реакцію щитовидної залози на проведене лікування гіпертиреозу тиреостатичними препаратами. Перхлорат і тіоціонат конкурентно гальмують, а введення тиротропіну – стимулює поглинання йоду щитовидною залозою. Одночасне призначення високодозової терапії йодом із препаратами літію може потенціювати розвиток зобу та гіпотиреозу, а при прийманні калійзберігаючих діуретиків на цьому фоні можливий розвиток гіперкаліємії.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у захищеному

від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 ос.

Термін придатності – 2 роки.