Інструкція для медичного застосування препарату ІФОЛЕМ

міжнародна і хімічна назви: Ifosfamide; N,3-біс(2-хлоретил)тетрагідро-2Н-1,3,2-оксазафосфорин-2-амін-2-оксид;

загальні фізико-хімічні властивості: білий однорідний кристалічний порошок без сторонніх домішок;

склад:

• 1 флакон містить іфосфаміду 1000 мг;

допоміжні речовини: манітол.

Форма випуску.

• Ліофілізований порошок для приготування розчину для

ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

• Антинеопластичні

засоби. Алкілуючі сполуки.

Код АТС L01A.A06.

Фармакологічні властивості.

• Алкілуючий цитостатик, похідний оксазафосфоринів.

Протипухлинна активність іфосфаміду зумовлена алкілуванням нуклеофільних центрів полімерних біомолекул, у т.ч. ДНК, порушує її утворення і функціонування. Блокує мітотичний поділ пухлинних клітин. Ушкодження ДНК найчастіше відбувається у фазах G1 і G2 клітинного циклу. Метаболічно активується ферментами (фосфоамідази) печінки і пухлинної тканини шляхом гідроксилювання атома вуглецю у кільці з появою нестабільного 4-гідроксиіфосфаміду, який швидко перетворюється у стабільні 4-кетоіфосфамід і, після розкриття кільця, - 4-карбоксиіфосфамід. Окислення хлоретильних бокових ланцюжків і наступні процеси деалкілування призводять до утворення дехлоретилфосфаміду і дехлоретилциклофосфаміду. Проміжні активні метаболіти алкілують ДНК з утворенням складних триефірів і поперечних зв’язків між ланцюжками.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика характеризується насиченням з ростом дози. Після одноразового внутрішньовенного введення 5 г/м2 концентрація в плазмі знижується біекспоненційно з періодом напіввиведення кінцевої фази 15 год і виділенням 61% дози у незміненому вигляді; при менших дозах (1.6-2.4 г/м2) виведення проходить моноекспоненційно з періодом напіввиведення близько 7 год, частина незміненого препарату в сечі знижується у 4-5 разів (12-18%) дози.

Показання для застосування.

Неоперабельні злоякісні пухлини, чутливі до іфосфаміду, в тому числі:

рак легені;

рак яєчників;

пухлини яєчка;

рак молочної залози;

рак шийки матки;

рак підшлункової залози;

саркоми м’яких тканин;

пухлини у дітей (саркоми, пухлина Вільмса, нейробластома, герміногенні пухлини, злоякісні лімфоми).

Препарат, як правило, застосовують у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат можна вводити внутрішньовенно окремими дозами (кожну дозу вводять 30 хв) протягом 3-5 днів. Курсова доза становить 250-300 мг/кг. Для нетривалої інфузії (30 хв) Іфолем розводять у 500 мл розчину Рінгера, фізіологічного розчину або розчину декстрози.

Для безперервної інфузії (24-годинної) Іфолем призначають в добовій дозі 125-200 мг/кг з наступною перервою на 3-5 тижнів. При інфузії протягом 5 днів дозу Іфолему зменшують до 80 мг/кг/доба. Інтервал між курсами становить 3-5 тижнів під контролем картини периферичної крові і ступеня вираженості можливих побічних ефектів. Для 24-годинної інфузії розчин Іфолему розводять у 3 л 5% розчину декстрози або фізіологічного розчину. Для збереження стерильності розчину його необхідно використати протягом 24 год. Розчин препарату потрібно зберігати в холодильнику, де він зберігає свою хімічну стабільність протягом тривалого часу.

Побічна дія.

З боку ШКТ і печінки: нудота і блювання, які можна зупинити або зменшити призначенням протиблювотних препаратів. В одиничних випадках – порушення функції печінки, які найбільш можливі після проведеної раніше терапії етопозидом і цисплатином.

З боку системи кровотворення: пригнічення кістково-мозкового кровотворення і зміни картини периферичної крові. Лейкопенія (до 700-3600/мм3) зазвичай спостерігається на 8-10-й день від початку лікування; тромбоцитопенія. (відновлення показників в периферичній крові відбувається протягом наступних 8 днів)

З боку сечовивідної системи: порушення функції нирок, підвищення рівнів креатиніну і сечовини в плазмі, цистит. За відсутності своєчасної діагностики та профілактики, особливо у дітей, можливий розвиток симптомів, характерних для синдрому Фанконі: лужна реакція сечі, протеїнурія, глюкозурія, гіпоаміноацидурія (підвищення в крові глютатіону, треоніну та серину), фосфатурія.

З боку нервової системи: енцефалопатія (дезорієнтація, сплутаність свідомості), яка зазвичай є оборотною.

Дерматологічні реакції: оборотна алопеція.

Інші: зниження імунітету, порушення функції статевих залоз.

Застосування Іфолему, як і більшості протипухлинних препаратів, пов’язано з ризиком розвитку вторинних пухлин (пізнє ускладнення терапії).

Протипоказання.

Виражена гіпоплазія кісткового мозку;

порушення функції нирок;

двостороннє порушення відтоку сечі;

гіпопротеїнемія;

вагітність;

підвищена чутливість до іфосфаміду;

вагітність і годування груддю (на час лікування відміняється).

Передозування.

Симптоми: характеризуються швидким розвитком і різкою вираженістю основних побічних ефектів.

Лікування: симптоматичне, з обов’язковим використанням уромітексану.

Особливості застосування.

• Терапію Іфолемом слід проводити в поєднанні з

введенням уромітексану для запобігання уротоксичним ефектам. Хворим з однією ниркою підбір доз Іфолему проводять індивідуально. Не можна проводити хіміотерапію раніше ніж через 3 місяці після нефректомії. Перед початком лікування Іфолемом необхідно відновити відток сечі у разі його порушення, санувати осередки хронічної інфекції, провести корекцію порушень водно-електролітного обміну.

Жінкам рекомендується користуватися протизаплідними засобами під час лікування і не менше 3 місяців після закінчення.

У разі проведеного раніше лікування цисплатином можливе посилення побічних ефектів Іфолему (гемато- та нефротоксичних).

Для профілактики і зменшення вираженості побічних дій слід регулярно проводити аналізи крові і сечі, контролювати діурез, своєчасно проводити симптоматичну терапію: протиблювотні засоби на початковому етапі лікування; при вираженій лейкопенії слід призначити гемотрансфузії і, за показаннями, антибіотики та/або протигрибкові препарати.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Іфолем сумісний з іншими протипухлинними

засобами. Посилює гіпоглікемізуючу дію протидіабетичних засобів. При одночасному застосуванні з алопуринолом посилюється пригнічувальний вплив Іфолему на кістково-мозкове кровотворення.

Умови і термін зберігання. Зберігати ліофілізований порошок при кімнатній температурі не вище 25°С, у недоступному для дітей місці.

Розчин препарату потрібно зберігати в холодильнику при температурі +4-8°С.

Термін придатності – 2 роки.