03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ІРИН
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- іrinotecan; (+)-7-етиловий ефiр
10-гiдроксикамптодецин-10-(1,4'-біпіперидин)-1'-карбонової кислоти (гідрохлорид);
основні фізико-хімічні властивості:
- прозорий розчин від безбарвного до злегка
жовтуватого кольору;
склад:
- 1 мл розчину містить іринотекану гідрохлориду тригідрату
20 мг;
допоміжні речовини: сорбітол, кислота молочна, вода для ін’єкцій.
Форма випуску.
- Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
- Антинеопластичні засоби. Код АТС L01Х Х19.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протипухлинний засіб. Механізм дії пов’язаний з пригніченням клітинного ферменту топоізомерази 1, який бере участь у синтезі ДНК. Має імунодепресивну (цитотоксичну дію). Пригнічує ацетилхолінестеразу.
Фармакокінетика. При введенні у вену іринотекан метаболізується з утворенням активного метаболіту SN-38. Метаболізм відбувається головним чином у печінці. Середня величина виведення препарату із сечею за 24 год становить 19,9 %, а метаболіту SN-38 – 0,25 %. Кінетичні параметри іринотекану не залежать від дози.
Показання для застосування.
- Місцевопоширений або метастатичний
колоректальний рак. В комбінації з флуороурацилом і фолієвою кислотою препарат застосовують для лікування пацієнтів, які не отримували будь-якої хіміотерапії.
Як засіб монотерапії препарат призначають пацієнтам, у яких лікування з
використанням флуороурацилу виявилось неефективним.
Спосіб застосування та дози.
- Препарат призначають тільки дорослим.
Вводять у вену краплинно (розвести в 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % глюкози). Середня доза препарату становить 350 мг/м2 поверхні тіла. Вводять 1 раз на 3 тижні протягом 30 хв. Якщо після першого вливання спостерігається виражена безсимптомна нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 500/мм3 і менше) або нейтропенія (кількість нейтрофілів 1 000/мм3 і менше) та одночасно пропасниця або інфекційні ускладнення, або тяжка за перебігом діарея, наступні дози Ірину (після зменшення ускладнень) зменшують до 300 мг/м2, а при повторному виникненні зазначених ускладнень - до 250 мг/м2 поверхні тіла. Введення препарату не повинно проводитись доти, доки кількість нейтрофілів у периферичній крові не перевищуватиме 1 500/мм3 і доки повністю не будуть зняті такі ускладнення фармакотерапії, як блювання, нудота і особливо діарея.
У разі застосування Ірину в комбінації з флуороурацилом і фолієвою кислотою у пацієнтів, які раніше не отримували хіміотерапії, безпека і ефективність лікування вивчені для таких схем дозування:
- схема щотижневого застосування Ірину і флуороурацилу з фолієвою кислотою. Рекомендована доза Ірину становить 80 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30-90 хв, потім вводять фолієву кислоту у дозі 500 мг/м2 (тривалість інфузії – 2 год) і флуороурацил у дозі 2 300 мг/м2 (тривалість інфузії – 24 год). Введення даної комбінації називається лікувальним циклом. Курс лікування – 6 тижнів. Інтервал між циклами – 1 тиждень;
- схема застосування Ірину і флуороурацилу з фолієвою кислотою з інтервалом 2 тижні. Рекомендована доза Ірину становить 180 мг/м2. Препарат вводять шляхом внутрішньовенної інфузії, тривалістю 30-90 хв, потім вводять фолієву кислоту у дозі 200 мг/м2 (тривалість інфузії – 2 год) і флуороурацил (у дозі 400 мг/м2 внутрішньовенно, а потім у дозі 600 мг/м2 шляхом інфузії протягом 22 год). Наступного дня фолієву кислоту і флуороурацил вводять за такою ж схемою, як і першого дня.
Побічна дія.
- З боку системи кровотворення. Нейтропенія є дозолімітуючим токсичним
ефектом. Спостерігається у 78,7 % пацієнтів, у т.ч. у 39,6 % - тяжкого ступеня (число нейтрофілів менше 1 000 кл/мм3). Вона є оборотною і не має кумулятивних властивостей. Середня тривалість нейтропенії становить 8 днів, а повне відновлення спостерігається до 22-го дня. Анемія різного ступеня тяжкості спостерігається у 58,7 % пацієнтів. Тромбоцитопенія (менше 100 000/мм3) спостерігається у 7,4 % Повне відновлення спостерігається до 22-го дня.
З боку шлунково-кишкового тракту. Діарея, що спостерігається через 24 год після введення препарату, є лімітуючим фактором при лікування Ірином. Виникає приблизно у 87% пацієнтів, при цьому тяжкого ступеня – у 38,5 %. До появи першого рідкого випорожнення в середньому проходить 5 днів. Описані також випадки дегідратації, що пов’язані з діареєю. Нудота, блювання виникають протягом першого дня введення чи після 24 год. (спостерігалась у 84,4 % пацієнтів). Можливо також виникнення болю в животі, стоматитів, запорів. Гострий холінергічний синдром (83 %), рання діарея, біль у животі, кон’юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, порушення зору, збільшення сльозо- і слинотечі (під час або в перші 24 год після введення препарату).
З боку нервової системи. Судоми, астенія (73,4 %), запаморочення.
Інші: задишка, мимовільне скорочення м’язів, міоз, парестезія, алопеція, пропасниця (за відсутності інфекції і тяжкої нейтропенії), неспокій, гіперсалівація, інколи – алергічні шкірні висипання, реакції в місці введення препарату.
Протипоказання.
Відомості про тяжкі реакції гіперчутливості до іринотекану або інших інгредієнтів препарату (в анамнезі), вагітність, період годування груддю, підвищення рівня білірубіну в крові в півтора рази і більше верхньої межі норми. Хронічне запалення кишечнику, обструктивні стани, тяжка мієлодепресія.
Передозування.
- Симптоми: нейтропенія, нудота, блювання, біль у животі, діарея. При появі
першого епізоду рідких випорожнень потрібно призначити вживання великої кількості рідини, що містить електроліти, і негайно провести протидіарейну терапію (лоперамід 2 мг кожні 2 год). Цю терапію продовжують протягом 12 год після останнього епізоду рідких випорожнень (але не більше 48 год). Якщо діарея оцінюється як тяжка (більше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби або тяжкі тенезми), а також, якщо супроводжується блюванням або пропасницею, хворого необхідно терміново госпіталізувати у відділення інтенсивної терапії, де проводиться комплексне лікування із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії. При помірній або слабко вираженій діареї (менше 6 епізодів рідких випорожнень протягом доби і помірні тенезми), яка не ліквідується протягом перших 48 год, негайно починають застосування антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. При одночасному виникненні діареї і тяжкої нейтропенії слід негайно розпочати застосування антибіотиків широкого спектра дії внутрішньо. Не слід призначати лоперамід профілактично, в тому числі хворим, у яких діарея спостерігалась під час попередніх введень Ірину.
Прояви холінергічного синдрому (кон’юнктивіт, риніт, гіпотензія, вазодилатація, пітливість, озноби, нездужання, запаморочення, сльозо- і слинотеча) зрідка можуть мати тяжкий перебіг, але здебільшого мають транзиторний характер.
У випадку передозування пацієнт повинен бути переведений у відділення інтенсивної терапії. Специфічний антидот Ірину не відомий.
Особливості застосування.
- Ірин з обережністю призначають пацієнтам, які раніше
отримували променеву терапію на ділянку черевної порожнини або таза, при гіперлейкоцитозі (що спостерігався раніше), а також якщо індекс Тарновського (відображує загальний стан) становить менше 50 %.
Пацієнтам дітородного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції в період лікування і протягом трьох місяців після його застосування.
У період лікування, особливо протягом 24 год після введення Ірину, не рекомендується діяльність, що пов’язана з необхідністю концентрації уваги і високої швидкості психомоторних реакцій. Використання Ірину повинно бути суворо обмеженим спеціалізованими відділеннями для проведення хіміотерапії пухлин і проводитись тільки під наглядом кваліфікованого онколога.
Потрібно попередити пацієнта про необхідність протидіарейної терапії і вживання великої кількості рідини.
Діарея, зумовлена цитологічною дією Ірину, виявляється у 87% випадків, але при точному виконанні рекомендацій щодо її усунення частота даного побічного ефекту зменшується до 26%.
Під час лікування препаратом щотижнево треба проводити дослідження складу периферичної крові. Функціональні печінкові проби проводять під час лікування і перед кожним новим курсом терапії.
Під час роботи з препаратом медичний персонал має використовувати рукавички, маски і захисні окуляри.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Завдяки антихолінестеразній активності Ірин
може справляти антагоністичну дію відносно нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонію хлоридом та іншими недеполяризуючими міорелаксантами. Не допускається змішування в одній ємності з іншими препаратами.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати при температурі не
вище 25°С в захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
У розведеному вигляді іринотекан зберігає стабільність протягом 6 год при 15-25 °C або 24 год у холодильнику (2-8 °C).
Термін придатності – 2 роки.