Інструкція для медичного застосування препарату ІНДАПАМІД-РЕТАРД

міжнародна та хімічна назви:

• indapamid;

4-хлор-N-[(2RS)-2-метил-2,3-дигідро-1Н-індол-1-іл]-3-сульфамоїл-бензамід;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки білого або білого з кремуватим

відтінком кольору з двоопуклою поверхнею;

склад:

• 1 таблетка містить індапаміду 0,0015 г;

допоміжні речовини: лактоза фармацевтична, метолоза 60SH4000, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, магнію стеарат.

Форма випуску.

• Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група.

• Серцево-судинні засоби. Нетіазидні діуретики з

помірно вираженою активністю. Сульфаміди. Код АТС С03В А11.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антигіпертензивний, діуретичний засіб. Являє собою клас антигіпертензивних/діуретичних засобів – індолінів, похідне сульфонаміду. Має помірний діуретичний і салуретичний ефекти, обумовлені інгібуванням реабсорбції іонів натрію в кортикальному сегменті петлі нефрона і підвищенням виведення із сечею іонів натрію, хлору, меншою мірою калію і магнію, що врешті обумовлює гіпотензивну дію. Разом з цим важливе місце в механізмі антигіпертензивного ефекту посідає вплив на трансмембранний транспорт іонів (у першу чергу, кальцію) у гладком’язові клітини судин, що призводить до їх розслаблення і зниження загального периферичного опору судин. Зменшує також чутливість судинної стінки до норадреналіну й ангіотензину ІІ, сприяє збільшенню синтезу вазодилатуючих та антиагрегаційних простагландинів (ПГЕ2, ПГІ2), знижує гіпертрофію лівого шлуночка серця.

У дозі 0,0015 г на добу чинить пролонгований антигіпертензивний ефект протягом 24 годин і слабку діуретичну дію. При підвищенні дози антигіпертензивний ефект значно не збільшується, діуретичний ефект зростає. У терапевтичних дозах практично не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін.

Фармакокінетика. Лікарська форма забезпечує поступове рівномірне вивільнення фракції індапаміду в шлунково-кишковому тракті, де він швидко і цілком всмоктується. Максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 12 год після прийому внутрішньо одноразової дози 0,0015 г. При повторних прийомах препарату коливання концентрації індапаміду в плазмі крові в інтервалі між прийомом наступних доз зменшується.

Прийом їжі сповільнює швидкість абсорбції, але не знижує її. Біодоступність становить 93%. Зв’язування з білками плазми близько 79%, може сорбуватися еритроцитами. Рівноважний стан встановлюється через 7 днів регулярного прийому. Проникає через гістогематичні бар’єри (у тому числі плацентарний) і в грудне молоко. Піддається біотрансформації в печінці і виводиться у вигляді неактивних метаболітів, в основному нирками – 70% і через кишечник – 22%. Період напіввиведення становить 14 - 24 ч.

Фармакокінетичні параметри не змінюються у пацієнтів з нирковою недостатністю. У літніх хворих не спостерігається кумуляції препарату.

Показання для застосування.

• Есенціальна артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози.

• Призначають дорослим краще в ранкові години по

1 таблетці (0,0015 г), не подрібнюючи, не розжовуючи і запиваючи andfrac12; склянкою води 1 раз на добу. Максимальна добова доза – 1 таблетка (0,0015 г).

Побічна дія.

З боку водно-електролітного балансу: дуже рідко – можливий розвиток гіпокаліємії і гіпонатріємії, що супроводжуються гіповолемією, дегідратацією організму й ортостатичною гіпотензією. Одночасна втрата хлору може в окремих випадках призвести до компенсаторного метаболічного алкалозу. Украй рідко – підвищення рівня кальцію.

З боку обміну речовин: підвищення вмісту сечовини і глюкози в плазмі крові.

З боку крові: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз.

З боку травлення: рідко – нудота, запор, сухість у роті; винятково рідко – панкреатит. У пацієнтів з печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії.

З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, втомлюваність, астенія, парестезії (звичайно проходять при зменшенні дози).

Алергічні реакції: у хворих, схильних до алергічних реакцій і розвитку нападів бронхіальної астми, можливі шкірні висипання; рідко – геморагічний васкуліт, загострення дисемінованого червоного вовчака.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - аритмія, гіпотензія.

Протипоказання.

• Гіперчутливість до препарату; тяжка ниркова і

печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія, гіпокаліємія; вагітність і лактація; діти до 18 років.

Передозування.

Симптоми: значний діуретичний ефект, порушення водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія), нудота, блювання, артеріальна гіпотензія, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія аж до анурії.

Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля з наступною регідратаційною терапією і корекцією електролітних порушень. Симптоматичне лікування.

Особливості застосування.

• До початку і під час лікування необхідно регулярно

контролювати рівень калію, натрію, кальцію, особливо у літніх пацієнтів і хворих на цироз печінки, з серцевою недостатністю, брадикардією або зі збільшенням інтервалу QT на електрокардіограмі.

На початку лікування у пацієнтів може спостерігатися зниження клубочкової фільтрації, обумовлене гіповолемією, і, як наслідок, збільшення в плазмі крові концентрації сечовини і креатиніну. При нормальній функції нирок ця тимчасова ниркова недостатність, як правило, проходить без наслідків. При наявності вираженої ниркової недостатності, стан хворого може погіршитися. При призначенні препарату хворим на цукровий діабет особливо при наявності гіпокаліємії, варто контролювати рівень глюкози; при призначенні пацієнтам з печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії. У пацієнтів з початковим підвищеним вмістом сечової кислоти на фоні прийому препарату відзначається тенденція до збільшення частоти нападів подагри.

Перед обстеженням функції паращитовидних залоз прийом Індапаміду-Ретард варто припинити. За необхідності призначення при терапії Індапамідом-Ретард проносних засобів, варто застосовувати препарати, що не впливають на перистальтику кишечнику. На фоні застосування препарату можливий позитивний результат при проведенні допінг-контролю у спортсменів.

Необхідна обережність при керуванні транспортними засобами або роботі, яка вимагає підвищеної уваги, тому що на фоні зниження артеріального тиску можливе запаморочення, особливо на початку лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Не рекомендується призначати одночасно з

Індапамідом-Ретард препарати літію через можливе підвищення концентрації літію в крові; сультоприл, терфенадин, вінкамін, астемізол, еритроміцин (внутрішньовенно), галофантрин, пентамідин, бепридил, антиаритмічні засоби 1а класу, аміодарон, соталол; калійзнижуючі препарати, у тому числі амфотерацин В (внутрішньовенно), кортикостероїди (глюко- і мінералокортикоїди при системному застосуванні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють перистальтику кишечнику – через ризик розвитку гіпокаліємії і тяжких серцевих аритмій. Глюкокортикостероїди і тетракозактид внаслідок затримки води й іонів натрію знижують гіпотензивну дію індапаміду. При одночасному застосуванні препарату з нестероїдними протизапальними засобами (для системного застосування), високими дозами саліцилатів можливе зниження гіпотензивного ефекту індапаміду і розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок різкого зниження клубочкової фільтрації.

При одночасному застосуванні препарату із серцевими глікозидами можливе посилення кардіотоксичної дії останніх. Баклофен потенціює гіпотензивний ефект індапаміду.

Потенціювання діуретичної дії індапаміду з посиленням побічних ефектів (гіпо- і гіперкаліємія) спостерігається при одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, особливо у пацієнтів хворих на цукровий діабет або з нирковою недостатністю. Потенціювання гіпотензивного ефекту спостерігається при одночасному прийомі з іншими антигіпертензивними засобами або трициклічними антидепресантами типу іміпраміну. При одночасному застосуванні препарату з інгібіторами АПФ при наявності у пацієнтів гіпонатріємії підвищується ризик розвитку раптової артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності, тому комбіноване лікування варто починати з низьких доз інгібіторів АПФ із наступним поступовим підвищенням при контролі функції нирок. Не рекомендується спільне застосування Індапаміду-Ретард і метформіну при рівні креатиніну у чоловіків 15 мг/л і у жінок – 12 мг/л.

При одночасному прийомі з препаратами кальцію можливий розвиток гіперкальціємії, з циклоспоринами – підвищення вмісту креатиніну в крові навіть при нормальному вмісті води й іонів натрію.

При призначенні рентгеноконтрастних препаратів, що містять йод, особливо у високих дозах, збільшується ризик розвитку ниркової недостатності.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному

від світла місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 3 роки.