Інструкція для медичного застосування препарату ІБУПРОМ МАКС

міжнародна назва: іbuprofen;

основні фізико-хімічні властивості:

• білі, довгасті, опуклі з обох боків

таблетки

в цукровій оболонці;

склад:

• 1 таблетка містить ібупрофену 400 мг;

допоміжні речовини:

ядро: лактоза, повідон, крохмаль кукурудзяний, тальк, кроскармелоза натрію, магнію стеарат,

кремнезем колоїдний;

оболонка: сахароза, тальк, крохмаль кукурудзяний, титану діоксид, віск Карнауба, віск

бджолиний.

 

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті цукровою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.

Код АТС. М 01 АЕ 01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ібупофен ( похідне пропіонової кислоти) належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Діє як аналгезивний, протизапальний та жарознижувальний

засіб.

Дія лікарського засобу зумовлена його здатністю пригнічувати синтез простагландинів шляхом

інгібування ферменту – циклооксигенази арахідонової кислоти (ЦОГ - 2).

Фармакокінетика. Після приймання внутрішньо із шлунково-кишкового тракту всмоктується

швидко та добре. Біологічна доступність ібупрофену становить 71 %. Початок терапевтичної дії

при симптоматичному лікуванні проявляється через 15 – 30 хвилин після прийому. З білками

плазми зв’язується більш ніж на 90 %. Максимальна концентрація в плазмі досягається за 1,5 –

2 години після прийому. Препарат добре проникає в суглобний простір, досягає в синовіальній

рідині максимальної концентрації через 7 – 8 годин. Період напіввиведення становить для ібупрофену приблизно 2 години.

Біотрансформується в печінці до карбоксильованих та гідроксильованих похідних. Протягом

24 годин після введення останньої дози, більш як на 75 % виводиться нирками у вигляді неак-

тивних метаболітів – карбоксильованних похідних пропіонової кислоти (2-(р-(2-карбокси-

пропіл)-феніл), приблизно 37 %), гідроксильованних похідних пропіонової кислоти (2-(р-(2-гідроксиметил)-феніл), приблизно 25 %), а також в незмінному стані ( приблизно 14 %).

 

Показання для застосування.

• Біль різного походження помірної та слабкої

інтенсивності (головний біль, мігрень, менструальний біль, зубний біль, м’язовий біль, біль у кістках і суглобах, крижово-поперековий біль, післятравматичні болі). Підвищена температура при грипі, для симптоматичної терапії застудних та інфекційно-запальних захворюваннях.

 

Спосіб застосування та дози.

• Дорослим та дітям віком від 12 років: по 1

таблетці кожні

4 – 6 годин ( не слід приймати дозу, що перевищує 3 таблетки на добу).

Приймають препарат незалежно від прийому їжі.

 

Побічна дія.

• Як і кожний лікарський засіб, Ібупром МАКС (IBUPROM®

MAX) може

викликати побічні дії:

– часто (1% – 10 % пацієнтів) – шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, печія,

метеоризм, діарея, запори, біль в епігастрії; нервова система: головний біль та запаморочення, підвищена збудливість; шкірні алергічні реакції: свербіж, кропив’янка,

серцево-судинна система: затримка рідини в організмі і набряки;

– нечасто (0,1% – 1 % пацієнтів) – артеріальна гіпертензія, порушення смаку, підвищення

 активності ферментів печінки АспАТ та АЛАТ;

– рідко (0,01 – 0,1 % пацієнтів) – шлунково-кишкові кровотечі, надмірна сонливість або

 безсоння, порушення згортання крові;

– дуже рідко (andlt; 0,01 % пацієнтів) – недостатність нирок, гематологічні порушення: гемолі-

 тична анемія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія.

У випадках епізодичного приймання лікарського засобу побічні ефекти бувають рідко. В осіб

з підвищеною чутливістю можуть спостерігатися симптоми з боку шлунково-кишково тракту

(нудота, розлад травлення) або шкірні алергічні реакції (кропив’янка, висипи).

 

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до будь-якого компонента

препарату. Підвищена

чутливість в анамнезі до ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів із групи нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЗ). Недавно перенесена виразка шлунка

та двадцятипалої кишки або це захворювання в стадії загостроення, геморагічний діатез, тяжка печінкова або ниркова недостатність. Дітям віком до 12 років. Вагітність. Період лактації.

 

Передозування.

• У разі гострого передозування, симптоми залежать

від прийнятої

кількості лікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому.

Першими симптомами, які звичайно спостерігаються, є: нудота, блювання, головний біль

та запаморочення, біль в епігастрії, сонливість. У разі передозування може наступити кома,

артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму, метаболічний ацидоз,

підвищення температури тіла, порушення зі сторони дихальної системи та порушення

функції нирок. Після довготривалого прийому спорадично можуть спостерігатися гемолітична

анемія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія.

Якщо з часу гострого передозування не пройшло більше 1 години, рекомендується викликати

блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля.

У випадках передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симпто-

матичне лікування засноване на моніторингу життєвих функцій з вимірюванням артеріального

тиску крові, виконанням ЕКГ, а також інтерпретації симптомів, що вказують на можливу

кровотечу із шлунково-кишкового тракту, появи метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи.

 

Особливості застосування.

• Не приймати з іншими лікарськими засобами із групи

НПЗЗ.

Обережно приймати особам з бронхіальною астмою, оскільки лікарський засіб може

викликати бронхоспазм. У пацієнтів з виразковими захворюваннями шлунка та дванадцятипа-

лої кишки в анамнезі прийом лікарського засобу підвищує вірогідність кровотечі із шлунково-

кишкового тракту. У разі прийому лікарського засобу у пацієнтів з порушенням функції печін-

ки та нирок слід контролювати активність печінкових ферментів і функціональну здатність

нирок. Частий прийом препарату може пригнічувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцило-

вої кислоти.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Одночасний прийом з іншими лікарськими

засобами із групи НПЗС може викликати посилення побічних дій. Препарат підвищує токсичність метотрексату. У разі одночасного приймання з кортикостероїдами підвищує ризик кровотечі із шлунково-кишкового тракту. Може пригнічувати дію сечогінних засобів ( петльових та тіазидних діуретиків) і гіпотензивних лікарських засобів із групи інгібіторів ангіотезинперетворюючого ферменту (АПФ) та andszlig;-адреноблокаторів. Підвищує дію антикоагулянтів із групи кумаринів. Підвищує час кровотечі у пацієнтів, які проходили лікування зидовудином. Приймання препарату в комбінації з літієм підвищує концентрацію останнього в плазмі.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в сухому, темному і недоступному

для дітей місці

при температурі + 15andordm; С – 25° С. Термін придатності – 2 роки.