Інструкція для медичного застосування препарату ЦИПРОГЕКСАЛ®

міжнародна та хімічна назви: сiprofloxacine; (1-циклопропіл-6-флюоро-1,4-дигідро-4-оксо-7-(1-піперазиніл)-3-хінолін карбонової кислоти гідрохлорид моногідрат;

основні фізико-хімічні властивості: білі круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою на одному боці та позначкою “cip 250”, або “cip 500”, або “cip 750” відповідно – на іншому;

склад:

• 1 таблетка містить ципрофлоксацину

гідрохлориду моногідрату, що еквівалентно 0,25 г, або 0,5 г, або 0,75 г ципрофлоксацину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, кремнію діоксид колоїдний зневоднений, кислота стеаринова, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, макроголь 6000, титану діоксид, тальк.

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті плівковою

оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

• Антибактеріальні засоби для

системного застосування групи хінолонів. Код АТС J01M A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. ЦипроГЕКСАЛ® - синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектра дії класу фторхінолонів. Виявляє бактерицидну дію, яка зумовлена пригніченням активності ДНК-гірази бактерій з порушенням синтезу ДНК, росту та ділення мікроорганізмів. Високоактивний відносно грамнегативних бактерій (Enterobacteriaceae, включаючи E.coli, Salmonella, Klebsiella, Shigella, Proteus mirabilus, Proteus vulgaris, Klebsiella oxytoca, Yersinia enterocolitica, Enterobacter, Citrobacter, Morgenella morganii; інших грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Acinetobacter, Campylobacter, Brucella melitensis, Pasteurella multocida, Eikenella corrodenus, Flavobacterium, Moraxella, Gardnerella vaginalis, різновиду Legionella, Vibrio cholerae і Vibrio parahemolyticus, Neisseria meningitidis і Neisseria gonorrhoeae, включаючи штами, які продукують b-лактамази, а також різновиди Chlamydia), грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus, включаючи штами, які продукують b-лактамази, та штами, що резистентні до метициліну, Streptococcus pneumonia, b-гемолітичні стрептококи групи А, стрептококи групи Б та інші стрептококи, ентерококи, включаючи Enterococcus faecalis, Corynebacterium, Listеria monocytogenes) та інших мікроорганізмів, включаючи анаеробні бактерії і деякі штами бактероїдів.

ЦипроГЕКСАЛ® ефективний відносно мікроорганізмів, що резистентні до інших антибіотиків (аміноглікозиди, пеніциліни, тетрациклін), а також до налідиксової кислоти.

Фармакокінетика. Після перорального застосування ЦипроГЕКСАЛ® всмоктується переважно в 12-палій кишці та верхньому відділі тонкої кишки і швидко розподіляється у тканинах і біологічних рідинах організму. Максимальні концентрації в плазмі досягаються протягом 60 - 90 хв. Після однократного прийому доз 250 мг і 500 мг рівні максимальної концентрації препарату в плазмі крові становлять відповідно 0,8 - 2 мг/л та 1,5 - 2,9 мг/л. Абсолютна біодоступність становить приблизно 70 - 80%. Максимальна концентрація в плазмі крові та площа під кривою залежності концентрації від часу пропорційно зростають залежно від дози. Прийом їжі не впливає на динаміку концентрацій ципрофлоксацину в плазмі.

Рівноважний об’єм розподілу ципрофлоксацину становить 2 - 3 л/кг. Оскільки зв’язування ципрофлоксацину з білками є низьким (20 - 30%) та активна субстанція присутня в плазмі переважно в неіонізованій формі, майже вся прийнята доза препарату вільно проникає до екстравазального простору. В результаті концентрації препарату в рідинах і тканинах організму можуть бути значно вищими, ніж концентрації в плазмі.

ЦипроГЕКСАЛ® піддається ефекту первинного проходження через печінку. Близько 12% препарату біотрансформується в менш активні чи неактивні метаболіти. Невелика кількість препарату включається в ентерогепатичну рециркуляцію. Ципрофлоксацин виявляється у високих концентраціях у тканині передміхурової залози, легенях і інших органах, у слизі бронхів і жовчі. Терапевтичні концентрації створюються у м’яких тканинах, кістковій тканині і мокротинні. Ципрофлоксацин широко розподіляється в тканинах, що вигідно відрізняє його від аміноглікозидів і b-лактамних антибіотиків, що мають невеликий об'єм розподілу; однак концентрація ципрофлоксацину в спинномозковій рідині для лікування інфекцій недостатня, за винятком найбільш чутливих ентеробактерій.

ЦипроГЕКСАЛ® виводиться із сечею та жовчю. Загальний кліренс становить 8 - 10 мл/хв/кг, період напіввиведення – 3 - 5 год. У пацієнтів з порушеною функцією нирок концентрація препарату в плазмі крові та період напіввиведення збільшуються. Значні концентрації препарату, що перевищують мінімальну інгібуючу концентрацію для більшості чуттєвих бактерій, зберігаються в сечі та калі протягом декількох днів після припинення терапії.

Показання для застосування.

Інфекційно-запальні захворювання, що спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції дихальних, сечовивідних шляхів, інфекції статевих органів, включаючи гостру неускладнену гонорею, простатит, гінекологічні інфекції, тяжкі бактеріальні ентерити, тяжкі інфекції шкіри та м’яких тканин, кісток і суглобів, остеомієліт, тяжкі системні інфекції, зокрема септицемія, перитоніт. ЦипроГЕКСАЛ® застосовують для профілактики та лікування хворих з імуносупресією.

Гостре легеневе ускладнення кистозного фіброзу у дітей та підлітків (5 - 17 років), спричинене Pseudomonas aeruginosa.

Спосіб застосування та дози.

• Дозу встановлюють

індивідуально, залежно від тяжкості інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта. Дози, що рекомендуються для дорослих:

 Показання щодо
 застосування
 
 
 
 Доза/добу
 
 
 Стандартна тривалість
 лікування
 


 
 Інфекції дихальних шляхів
 
 
 250 - 500 мг 2 рази на
 добу
 
 
 7 - 14 днів
 


 
 Інфекції сечовивідних
 шляхів:
 -
 гострий
 неускладнений цистит у жінок
 -
 ускладнені
 інфекції та пієлонефрит
 
 
 
 100 - 200 мг 2 рази на
 добу
 250 - 500 мг 2 рази на
 добу
 
 
 
 3 дні
 7 - 14 днів
 


 
 Простатит 
 
 
 250 - 500 мг 2 рази на
 добу
 
 
 7 - 14 днів
 


 
 Гостра неускладнена
 гонорея
 
 
 250 - 500 мг одноразово
 
 
 Одноразова доза
 


 
 Тяжкий бактеріальний
 ентерит
 
 
 500 мг 2 рази на добу
 
 
 3 - 7 днів
 


 
 Інфекції шкіри та м’яких тканин,
 спричинені грамнегативними бактеріями 
 
 
 500 мг 2 рази на добу
 
 
 5 - 10 днів
 


 
 Остеомієліт, спричинений
 грамнегативними бактеріями
 
 
 500 мг 2 рази на добу
 
 
 4 - 6 тижнів або більше
 


 
 Тяжкі системні інфекції, спричинені
 грамнегативними бактеріями, зокрема сепсис, інфекції у хворих з
 імуносупресією
 
 
 500 - 750 мг 2 рази на
 добу 
 
 
 
 


 
 Гостре легеневе
 ускладнення кистозного фіброзу, спричинене Pseudomonas aeruginosa у
 дітей та підлітків 5 - 17 років
 
 
 20 мг/кг маси тіла 2 рази
 на добу (максимум 1 500 мг на добу)
 
 
 10 - 14 днів
 

При особливо тяжких інфекціях, що загрожують життю пацієнта, зокрема спричинених Pseudomonas, стафілококами або стрептококами, включаючи остеомієліт, септицемію, стрептококкову пневмонію, вторинні інфекції у пацієнтів з муковісцидозом, тяжкі форми інфекцій шкіри і мand#8242;яких тканин, перитоніт рекомендована доза ципрофлоксацину становить 750 мг 2 рази на добу.

Для пацієнтів похилого віку рекомендована доза залежить від показників кліренсу креатиніну, виду та тяжкості захворювання.

Пацієнтам з порушенням функції нирок при кліренсі креатиніну нижче 20 мл/хв (або рівні креатиніну у сироватці крові вище 3 мг/100 мл) призначають половину середньої дози ЦипроГЕКСАЛу® 2 рази на добу або повну середню дозу 1 раз на добу. Для цього контингенту хворих такий режим дозування показаний під час та після гемодіалізу, а також при супутньому порушенні функції печінки.

Загалом, лікування слід продовжити щонайменше 3 дні після нормалізації температури або після зникнення симптомів захворювання.

Таблетки слід ковтати, запиваючи рідиною (пацієнтам під час лікування потрібно пити багато води). Їх можна приймати в будь-який час, незалежно від прийому їжі. Прийом таблеток натщесерце прискорює всмоктування активної субстанції. Харчові молочні продукти з великим вмістом кальцію (молоко, йогурт) можуть зменшувати всмоктування ципрофлоксацину.

Побічна дія.

• Звичайно добре

переноситься. Найчастіше спостерігаються нудота, діарея, блювання, диспептичні розлади, біль у животі, метеоризм, втрата апетиту; головний біль, збудження, запаморочення, судоми, тремор; реакції гіперчутливості – шкірні реакції (висипання, свербіж); пропасниця. Рідко - псевдомембранозний коліт; пальпітації; артралгія та припухлість суглобів; еозинофілія, лейкоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитопенія. В поодиноких випадках - периферичні набряки, припливи жару, тахікардія; біль у м’язах, тендосиновіт, тендиніт (як результат лікування фторхінолонами в осіб похилого віку); лейкоцитоз, тромбоцитоз, гемолітична анемія, зміни рівня протромбіну; легеневий набряк, носові кровотечі. Дуже рідкісні - інтерстиціальний нефрит, гепатит; анафілактичні реакції. Такі реакції інколи зустрічаються при прийомі першої дози препарату та потребують відміни препарату.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до

будь-якого наповнювача, або до інших хінолонів; діти та підлітки (5 - 17 років), за винятком лікування гострого легеневого ускладненння кистозного фіброзу; періоди вагітності та лактації.

Передозування.

• Дані щодо передозування обмежені, оскільки препарат

має низьку токсичність.

Симптоми: запаморочення, тремор, головний біль, втомлюваність, судоми, галюцинації, шлунково-кишкові розлади, порушення функції печінки та нирок, кристалурія, гематурія.

При гострому та надмірному передозуванні спостерігаються оборотні ушкодження нирок. Рекомендовано спорожнення шлунка шляхом викликання блювання, або промивання шлунка. З метою зменшення всмоктування ципрофлоксацину доцільно застосування активованого вугілля, антацидів із вмістом магнію та кальцію. Пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом і отримувати відповідну симптоматичну та підтримуючу терапію. Слід контролювати функціональний стан нирок. При гемодіалізі або при перитонеальному діалізі видаляється тільки незначна частка ципрофлоксацину (andlt; 10%). Необхідно забезпечити вживання пацієнтами достаньої кількості рідини з метою мінімалізації ризику розвитку кристалурії.

Особливості застосування.

• Хворим на епілепсію, з

наявністю судом в анамнезі, захворюваннями судин та з органічними ураженнями головного мозку ципрофлоксацин може призначатися тільки після ретельної оцінки користі лікування та можливої шкоди через ризик розвитку побічних ефектів з боку центральної нервової системи.

Щоб уникнути розвитку кристалурії, не можна перевищувати рекомендовану добову дозу, необхідно вживати достатню кількість рідини та підтримувати кислу реакцію сечі.

Під час лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних і рухових реакцій.

При виникненні під час лікування тяжкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, що вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.

З появою болю у сухожиллях або з появою перших ознак тендовагініту лікування потрібно припинити.

У період лікування треба уникати контакту з прямими сонячними променями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Всмоктування ципрофлоксацину зменшується при сумісному застосуванні заліза, цинку, сукральфату, антацидів або високолужних лікарських засобів, що містять магній, алюміній або кальцій. Це також стосується противірусних засобів, що містять лужну формулу диданозину, харчових розчинів і великої кількості молочних продуктів (молоко або рідкі молочні продукти, зокрема йогурт). Таким чином, ципрофлоксацин слід приймати за 1 - 2 год до або щонайменше через 4 год після вживання вищеперелічених засобів і продуктів. Зазначене обмеження не стосується препаратів групи антацидів – Н2-блокаторів.

Сумісне застосування ципрофлоксацину з такими препаратами, як теофілін, ропінірол, пробенецид або мексилетин, може призводити до збільшення рівнів концентрації цих препаратів у плазмі з відповідним ризиком розвитку побічних ефектів зазначених препаратів.

Ципрофлоксацин може посилювати ефекти варфарину або глібенкламіду при сумісному застосуванні.

При сумісному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину відмічається транзиторне зменшення концентрацій креатиніну в плазмі. У таких пацієнтів слід регулярно контролювати концентрації креатиніну в плазмі.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25оС. Термін придатності – 3 роки.