03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ХУМОДАР® К25 100
міжнародна назва: insulin human;
Содержание
- 1 основні фізико-хімічні властивості:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Побічна дія.
- 8 Протипоказання.
- 9 Передозування.
- 10 Особливості застосування.
- 11 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
основні фізико-хімічні властивості:
- нейтральна суспензія білого кольору;
склад:
- 1 мл ін’єкційної суспензії містить 100 МО інсуліну
людини напівсинтетичного (25% інсуліну в розчині, 75% кристалічного протамін-інсуліну);
допоміжні речовини: протамін сульфат, м-крезол та фенол як консервуючі засоби, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, натрію фосфат однозаміщений, натрію хлорид, цинку хлорид, гліцерин.
Форма випуску.
- Суспензія для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група.
- протидіабетичні засоби. Комбінації інсулінів
короткої та середньої тривалості дії. Код АТС А10АС01.
Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка. Препарат інсуліну ідентичний за своєю структурою
інсуліну людини. активна діюча речовина препарату – інсулін людини напівсинтетичний. Належить до інсулінів пролонгованої дії. Забезпечує зниження вмісту глюкози у крові, посилює її засвоєння тканинами, ліпогенез, глікогенез, синтез білка, знижує швидкість продукування глюкози печінкою. Особливості препарату – швидкий початок та подовжена тривалість дії.
Фармакокінетика. Хумодар Р® К25 100 характеризується швидким початком та середньою тривалістю дії. Дія препарату починається через 30 - 45 хв після введення, максимальний ефект настає через 1 - 3 години, тривалість дії становить 12 - 16 годин. Вищезазначена тривалість дії препарату приблизна, вона залежить від дози Хумодару Р® К25 100 та від індивідуальних особливостей пацієнта.
Показання для застосування.
- Цукровий діабет.
Спосіб застосування та дози. Доза та час ін'єкції встановлюються лікарем в індивідуальному порядку, залежно від стану обміну речовин. При підборі дози інсуліну для дорослих пропонується починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. У дитячому віці та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.
Картридж з препаратом потрібно перед використанням для перемішування покатати 10 разів між долонями і 10 разів перевернути на 1800. Перед тим як вставити картридж у шприц-ручку, необхідно перевірити однорідність суспензії в ньому і, якщо буде потрібно, повторити процедуру ще раз, як описано вище. Препарат повинен виглядати рівномірно мутним чи молочним після перемішування.
Хумодар Р® К25 100 вводиться за 30 - 45 хвилин до прийому їжі підшкірно або внутрішньом'язово. Місце уколу слід змінювати для кожної ін'єкції.
Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Призначень лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та фізична активність) хворий повинен дотримуватись ретельно.
Побічна дія.
- Гіпоглікемія є найчастішим
ускладненням при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи загрожувати життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг/дл. Кожен пацієнт, що страждає на діабет та отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові.
На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін'єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення зникають самі собою в ході подальшого лікування.
У ділянці ін'єкції в окремих випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін'єкції дозволяє зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. Рідко виникають алергічні реакції на препарат. В місці ін'єкції може виникнути легке почервоніння шкіри, яке зникає саме собою в ході подальшого лікування. У випадку розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербежем і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін'єкції, а також інших тяжких реакцій непереносимості компонентів препарату належить повідомити лікаря, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть загрожувати життю. Лікар вирішує, який захід слід вжити.
У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного застосування цього лікарського засобу чи нерегулярного прийому їжі можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, у першу чергу в бік зниження, які послаблюють здатність до активної участі в дорожньому русі та керуванні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. andquot;Взаємодія з іншими лікарськими засобамиandquot;).
У період вагітності слід враховувати зміни потреби до інсуліну. Безпосередньо після пологів потреба до інсуліну різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемій. Під час годування немовляти може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти.
Протипоказання.
- Тяжка алергія негайного типу до інсуліну. Алергія
до компонентів препарату.
Передозування.
- До передозування можуть призвести: абсолютне
передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які викликають зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофізу або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо пацієнт, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину) або їжі, яка вміщує велику кількість цукру чи вуглеводів. Для цієї мети слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте, необхідно терміново викликати лікаря. Особливої небезпеки зазнають пацієнти, які мають порушення мозкового кровообігу та хворі, у яких окрім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця.
При тяжких станах, обумовлених зниженням рівня цукру в крові, потрібне внутрішньовенне введення глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом'язова ін’єкція глюкагону. Якщо пацієнт після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.
Особливості застосування.
- Перед першим застосуванням
Хумодар Р® К25 100 необхідно клінічно проконтролювати переносимість препарату шляхом внутрішньошкірного тесту.
Хумодар Р® К25 100 ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вводити внутрішньовенно! У разі невірного підбору чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного прийому їжі, нерівномірного фізичного навантаження можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу, в бік зниження, внаслідок чого послаблюється здатність керувати автомобілем та працювати з точними механізмами. Це стосується, здебільшого, початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. andquot;
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- quot;).
Не можна користуватися картриджем, якщо після перемішування не утворюється рівномірна біла суспензія. Не можна користуватися картриджем з препаратом, якщо після перемішування в ньому плавають білі пластівці чи на дні або стінках картриджа видний білий наліт у вигляді замерзлої маси. Картридж не пристосований для нового заповнення або для змішування з іншими препаратами і інсулінами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Додаткове призначення інших лікарських
засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові.
Посилення дії інсуліну можливо у разі одночасного призначення інгібіторів МАО, неселективних бета-адреноблокаторів, сульфаніамідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлураміну, препаратів, що вміщують етанол.
Послаблення дії інсуліну можливе під час одночасного призначення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитовидної залози, симпатикоміметичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.
У хворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, можуть виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.
Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.
Умови та термін зберігання.
- зберігати при температурі від + 2оС
до + 8оС. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту картриджа з морозильним відділенням або накопичувачем холоду.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Термін придатності - 2 роки.
Зберігати в недоступних для дітей місцях!