Інструкція для медичного застосування препарату ФУЦИС®

міжнародна та хімічна назва: флуконазол;

2-(2,4-дифторфеніл)-1,3-біс(1Р-1,2,4-триазол-1-іл)-2-пропанол;

основні фізико-хімічні властивості:

• прозорий, безбарвний розчин;

склад:

• 1 мл розчину містять флуконазолу 2 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група.

• Протигрибкові засоби для системного застосування.

Код АТС J02A C01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фуцис® – це протигрибковий препарат загальної дії біс-триазолового типу. Механізм протигрибкової дії препарату полягає в тому, що він викликає специфічне гальмування біосинтезу ергостеролу, необхідного для побудови клітинної мембрани грибків.

Фуцис® ефективний при системних інфекціях, спричинених грибками роду Candida i Cryptococcus neoformans. Проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, тому може успішно застосовуватися і при внутрішньочерепних інфекціях. Ефективний і при інфекціях, спричинених збудниками Histoplasma capsulatum, Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis (у тому числі і при внутрішньочерепних зараженнях), а також при інфекціях, спричинених грибками роду Miсrosporum i Trichophyton.

Фармакокінетика. Період напіввиведення флуконазолу з плазми становить приблизно 30 год, що дозволяє застосовувати його 1 раз на добу при проведенні курсу лікування і забезпечує терапевтичний ефект. Концентрація активної речовини в плазмі крові прямо пропорційна введеній дозі. З білками плазми крові зв’язується 11 - 12% флуконазолу. При щоденному одноразовому введенні флуконазолу на 4-5 добу стабільна концентрація в плазмі досягається у 90% пацієнтів. Флуконазол широко розповсюджується у тканинах і рідинах організму. Концентрація його в грудному молоці, суглобовій рідині, слині, мокротинні, вагінальному секреті і перитонеальній рідині аналогічна концентрації в плазмі крові. Концентрація в спинномозковій рідині становить 50-90% від рівня в плазмі крові, незалежно від наявності запалення мозкових оболонок. У роговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині концентрації досягають значень, що перевищують концентрацію в плазмі крові.

Виділення відбувається головним чином через нирки, близько 80% введеної дози виділяється в незміненому вигляді, 11% – із сечею у вигляді метаболітів.

 

 

 

 

 

Показання для застосування.

• Системні інфекції.

Системний кандидоз: кандидемія, дисемінований кандидоз (мікози ендокарда, органів черевної порожнини, дихання, сечостатевої системи, очей).

Системні ураження, спричинені грибками Cryptococcus, наприклад мікози дихальних органів і зовнішніх покривів (ураження шкіри і слизових оболонок), а також криптококовий менінгіт.

 

Спосіб застосування та дози.

• Добова доза флуконазолу залежить від

характеру і тяжкості інфекції.

Передчасне припинення лікування призводить до рецидивів. Криптококовий менінгіт у хворих на СНІД, а також поворотний орофарингіальний кандидоз, як правило, вимагають тривалого лікування.

Для дорослих при кандидеміях, дисемінованому кандидозі та інших інвазійних кандидозах звичайна доза – 400 мг в перший день, потім 200 мг на день. Добову дозу можна збільшити до 400 мг залежно від клінічної картини. Тривалість курсу залежить від стану хворого.

При криптококовому менінгіті та інших криптококових зараженнях призначають 400 мг в перший день, потім 200-400 мг один раз на день. Тривалість курсу залежить від клінічної і мікологічної реакцій, а при криптококових менінгітах становить мінімум 6 - 8 тижнів.

Дітям.

Для дітей, як і для дорослих, дозування і тривалість лікування визначають індивідуально, залежно від клінічного і мікологічного ефекту. Для дітей добова доза не повинна перевищувати максимальної дози для дорослих.

При системних кандидозах або криптококових інфекціях доза, що рекомендується, становить 7 мг/кг – насичення, потім підтримуюча 3 мг/кг. При криптококовому менінгіті дозу подвоюють.

При зниженій нирковій функції добову дозу для дітей необхідно зменшити відповідно до вказівки для дорослих.

Новонародженим до 4 тижнів.

У перші тижні життя препарат призначають у тій самій дозі (в мг/кг), як і для дітей більш старшого віку, але кожні 3 дні, тобто з інтервалом 72 год, оскільки у новонароджених флуконазол виводиться поволі. Дітям у віці 3-4 тижні та ж сама доза призначається кожні 2 дні, тобто з інтервалом 48 год.

Хворим похилого віку при нормальній функції нирок можна призначати звичайну дозу. У випадку зниженої ниркової функції (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв) дозу слід зменшити.

При зниженій нирковій функції дозу необхідно зменшити залежно від ступеня порушення ниркової функції (див. табл). При безперервній терапії хворих зі зниженою нирковою функцією слід починати лікування ударною дозою 50 – 400 мг. Потім частоту застосування або величину дози треба змінити залежно від кліренсу креатиніну, а саме:

 Кліренс креатиніну, мл/хв
 
 
 Дозування
 


 
 andgt;50
 
 
 Кожні 24 год звичайна добова доза
 


 
 11 – 50
 
 
 Кожні 48 год звичайна добова доза або кожні 
 24 год половина звичайної добової дози
 


 
 При регулярних гемодіалізах
 
 
 Одна добова доза після кожного діалізу
 

При переході від внутрішньовенної інфузії до перорального застосування або навпаки добову дозу не слід змінювати. Добова доза не залежить від способу застосування. В 100 мл інфузійного розчину міститься 200 мг флуконазолу в 0,9% розчині натрію хлориду, що відповідає вмісту іонів Na+ або Cl- 15 ммоль. Це необхідно брати до уваги при лікуванні хворих, які потребують обмеження введення натрію або рідин.

Внутрішньовенна інфузія сумісна з такими інфузійними розчинами: з 20% розчином глюкози, розчином Рінгера, розчином хлористого калію в глюкозі (

склад:

у 1000 мл води для ін’єкцій 3,8 г хлористого калію, 33,75 г безводної глюкози, 5 г 0,1 N соляної кислоти), розчином натрію бікарбонату (

склад:

• у 1000 мл води

для ін’єкцій 13 г натрію бікарбонату), ізотонічним розчином натрію хлориду.

Незважаючи на відсутність вираженої несумісності, змішувати препарат з іншими інфузійними розчинами не рекомендується.

 

Побічна дія.

Фуцис®, як правило, переноситься добре.

Однак з побічних ефектів найчастіше можуть виникати головний біль, біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, блювання, токсичне ураження печінки (зміни лабораторних показників – підвищення рівня лужної фосфатази, білірубіну, амінотрансфераз) і розвиток гепатиту. Можуть також спостерігатися запаморочення, судоми; алопеція, ексфоліативні шкірні реакції; зміна кількості лейкоцитів (нейтропенія, агранулоцитоз), тромбоцитів крові; алергійні реакції (шкірний висип, свербіж, набряк обличчя, анафілаксія), підвищення рівня холестерину, тригліцеридів, калію в крові; зміна смакових відчуттів.

 

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до будь-якого компонента

препарату. Періоди вагітності і годування груддю.

 

Передозування.

• Рекомендується симптоматичне лікування. Форсований

діурез посилює виділення препарату через нирки. Тригодинний гемодіаліз знижує концентрацію препарату у плазмі приблизно на 50%.

 

Особливості застосування.

• Лікування можна починати при відсутності

результатів посіву або інших лабораторних показників, але при їх наявності рекомендується відповідна корекція фунгіцидної терапії.

Зрідка може виникати анафілактична реакція.

Хворим, в яких під час лікування флуконазолом спостерігалось підвищення показників функції печінки, потрібно ретельне лікарське обстеження для виявлення можливого захворювання печінки. Незважаючи на те, що тяжкі гепатотоксичні реакції траплялись рідко і їх залежність від лікування флуконазолом не була підтверджена, при виникненні симптомів, які вказують на захворювання печінки, прийом флуконазолу слід припинити. Гепатотоксична дія флуконазолу звичайно оборотна; симптоми зникають після закінчення терапії.

Якщо в ході лікування флуконазолом у хворих з імунодепресивними станами виникають висипання на шкірі, необхідно провести ретельне обстеження і у разі погіршення шкірної реакції припинити лікування флуконазолом (через можливість виникнення синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу, пухирцевих змін, поліморфної еритеми).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Пероральні антикоагулянти кумаринового типу.

Протромбіновий час може подовжуватись (за даними вимірювань – на 12%), тому у хворих, що отримують пероральні антикоагулянтні засоби, слід контролювати протромбіновий час.

Пероральні протидіабетичні препарати типу сульфанілсечовини.

При комбінованому введенні флуконазол подовжував час напіврозпаду цих препаратів у здорових добровольців. Тому необхідно враховувати можливість гіпоглікемії.

Тіазидні діуретики. У здорових добровольців гідрохлортіазид підвищував рівень флюконазолу у плазмі приблизно на 40%. Тому при комбінованому введенні з діуретиками тіазидного типу слід враховувати цей ефект.

Фенітоїн. Значною мірою підвищується рівень фенітоїну у плазмі. При сумісному застосуванні з флуконазолом слід контролювати рівень фенітоїну у плазмі.

Рифампіцин. При лікуванні флуконазолом хворих, які тривало отримували рифампіцин, значення зони під кривою всмоктування флуконазолу зменшувалось на 25%, а час напіввиведення – на 20%. У таких випадках необхідно передбачити можливість підвищення дози флуконазолу.

Циклоспорин. Флуконазол у добовій дозі 100 мг не виявляв достовірної дії на рівень циклоспорину у хворих, які перенесли кістковомозкову трансплантацію. Згідно з деякими повідомленнями, при застосуванні флуконазолу в добовій дозі 200 мг у хворих, які перенесли пересадку нирки, підвищувався рівень циклоспорину. Тому при сумісному застосуванні циклоспорину з флуконазолом рекомендується моніторизація рівня циклоспорину у плазмі.

Теофілін. При дослідженні взаємодії з плацебо-контролем застосування 200 мг/день флуконазолу протягом 14 днів у середньому на 18% зменшило плазматичний кліренс теофіліну. У зв’язку з чим потрібне ретельне спостереження за хворими, яких лікували великими дозами теофіліну, і при виявленні токсичних дій дозу препарату необхідно знизити.

Пероральні контрацептивні препарати. Флуконазол у дозі 50 мг на день не впливав на рівень комбінованих оральних контрацептивів у здорових жінок, а в дозі 200 мг/день збільшував показник зони під кривою всмоктування (AUC) етинілестрадіолу і левоноргестрелу на 40% і 24% відповідно. На підставі цих досліджень передбачається, що повторна доза флуконазолу не впливає на ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.

Терфенадин.

Враховуючи виникнення серйозних аритмій у хворих, що отримували інші азольні протигрибкові засоби у поєднанні з терфенадином, при одночасному застосуванні флуконазолу та терфенадину потрібен ретельний нагляд за хворим.

Зидовудин.

Відмічалося збільшення показника площа під кривою (AUC) рівня зидовудину в плазмі крові на 20 - 70%. Таким чином, необхідно контролювати рівень зидовудину у плазмі та змінювати його дози.

Антипірин.

Флуконазол у дозі 50 мг не впливає на метаболізм антипірину.

Вживання їжі, циметидин, антациди і опромінення всього тіла у хворих, які перенесли кістковомозкову трансплантацію, не впливають на всмоктуваність флюконазолу.

Інших досліджень взаємодії, крім вищенаведених, не проводилось, проте лікар повинен враховувати потенційну можливість взаємодії флуконазолу з іншими препаратами.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати при температурі до 250С в

недоступному для дітей, захищеному від світла місці.

Термін придатності – 2 роки.