03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ПАНАДОЛ СОЛЮБЛ
міжнародна та хімічна назва: парацетамол; N-(4-гідроксифеніл)-ацетамід;
Содержание
- 1 основні фізико-хімічні властивості:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Особливості застосування.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
основні фізико-хімічні властивості:
- плоскі білі таблетки зі скошеними краями,
рівні з одного боку та з лінією для розламу - з іншого;
склад:
- 1 таблетка містить 500 мг парацетамолу;
допоміжні речовини: порошок сорбіту, натрієва сіль сахарину, натрію бікарбонат, полівідон, натрію лаурилсульфат, диметикон, кислота лимонна (безводна), натрію карбонат (безводний), вода очищена.
Форма випуску.
- Таблетки шипучі.
Фармакотерапевтична група.
- Ненаркотичні аналгетики та нестероїдні протизапальні
засоби; аналгетик-антипіретик. Код АТС N02B E01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Парацетамол є аналгетиком-антипіретиком. Ефект базується на інгібуванні синтезу простагландинів, інгібує циклооксигеназу переважно в центральній нервовій системі, впливаючи на центр болю та терморегуляції. Не має ніяких інших значних фармакодинамічних властивостей.
Фармакокінетика. Парацетамол добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Пік концентрації у плазмі настає через 0,5-2 години після перорального прийому (доза 1 г, дорослі). Метаболізується в печінці та виводиться із сечею здебільшого у формі глюкуронід- і сульфаткон’югатів. Проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Зв’язується з білками плазми до 15%. Час напіввиведення - від 1 до 4 годин.
Показання для застосування.
- Симптоматичне лікування болю (головного
болю, мігрені, болю у спині, зубного, ревматичного болю, болю у м’язах і під час менструації) та гіпертермії при застуді і грипі.
Спосіб застосування та дози.
- Препарат призначений для перорального
прийому.
Дорослі: по 2 таблетки, розчинені у склянці води, з інтервалом між прийомами не менше 4 годин . Не більше 8 таблеток (4 г) протягом 24 годин. Максимальний термін застосування - 5-7 днів.
Діти (6-12 років): 0,5-1 таблетка, розчинена у склянці води, кожні 4 години. Не більше 3-4 таблеток протягом 24 годин (1,5 – 2 г).
У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, похилого віку дозу необхідно зменшити.
Побічна дія.
- Побічні реакції парацетамолу трапляються дуже рідко,
можуть виникати алергічні реакції, такі як шкірний висип, агранулоцитоз, біль в епігастрії, анемія, тромбоцитопенія, нудота. При тривалому прийомі високих доз можлива гепатотоксична дія, гематолітична та апластична анемії, нефротоксична дія – інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз.
Протипоказання.
- Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.
Ниркова і печінкова недостатність, синдром Жильбера, лейкопенія, значна анемія.
Препарат не рекомендується дітям до 6 років.
Передозування.
- Симптоми передозування в перші 24 години: блідість,
нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, кому та смерть. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відмічалась також серцева аритмія. Ураження печінки можливо у дорослих, що прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, що прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. При передозуванні потрібна швидка медична допомога. Метіонін перорально або ацетилцистеїн внутрішньовенно можуть мати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування. Необхідно також вжити загальнопідтримуючих заходів.
Особливості застосування.
- Не призначати препарат з іншими засобами, що містять
парацетамол.
Ризик гепатотоксичної дії збільшується у хворих з алкогольними ураженнями печінки. Парацетамол може спотворювати результати лабораторних досліджень вмісту в крові глюкози і сечової кислоти. При тривалому застосуванні необхідно контролювати функцію нирок і печінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Швидкість всмоктування парацетамолу може
збільшуватись метоклопрамідом і домперидоном і зменшуватись холестераміном. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений тривалим регулярним вживанням парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний нетривалий прийом не має значного ефекту.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати при температурі нижче 25°С.
Термін придатності – 4 роки.