Інструкція для медичного застосування препарату МЕКСИДОЛ®

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки двоопуклі, вкриті оболонкою

білого або білого з кремуватим відтінком кольору;

склад:

• 1 таблетка містить мексидолу в перерахуванні на 100 % речовину 0,125

г;

допоміжні речовини: глина біла, крохмаль картопляний, метилцелюлоза, кислота стеаринова, тальк, кальцію стеарат, твін-80, титану діокисд.

 

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

• Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТС

N07XX.

 

Фармакологічні властивості.

• Фармакодінаміка. Мексидол належить до

гетероароматичних антиоксидантів. Він має широкий спектр фармакологічної дії: підвищує стійкість організму до стресу, справляє анксіолітичну дію, яка не супроводжується сонливістю та міорелаксуючим ефектом; має ноотропні властивості, попереджує та зменшує порушення пам’яті, які виникають при старінні та під дією різних патогенних факторів, має протисудомну дію; виявляє антиоксидантні та антигіпоксичні властивості; підвищує концентрацію уваги та працездатність; послабляє токсичну дію алкоголю. Препарат покращує метаболізм тканин мозку та їх кровозабезпечення, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів); зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності.

Механізм дії зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Він інгібує перекисне окислення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвіщує співвідношення ліпід-білок, зменшує в’язкість мембрани. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращеанню синаптичної передачі. Мексидол підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ ікреатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Фармакокінетика. Мексидол швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту з періодом напівабсорбції 0,08-0,1 години. Час досягання максимальної концентрації у плазмі крові - 0,46-0,5 години. Максимальна концентрація мексідолу в плазмі крові знаходиться у діапазоні від 50 до 100 нг/мл.

Періоди напіввиведення Мексидолу становлять відповідно 4,7-5 годин, та 4,9-5,2 години. Мексидол в організмі людини інтенсивно метаболізується з відтворюванням його глюкуронокон’югованого продукту. В середньому за 12 годин з сечею екскретується 0,3 % незміненого препарату та 50 % у вигляді глюкуронокон’югата від введеної дози. Найбільш інтенсивно Мексидол та його глюкуронокон’югат екскретується протягом перших 4 годин після прийому препарату. Показники екскреції із сечею Мексидолу та його глюкуронокон’югованого метаболіту мають значну індивідуальну варіабельність.

 

Показання для застосування.

- Невротичні та неврозоподібні стани із симптомами тривоги ;

- нейроциркуляторна дистонія;

- легкі когнітивні розлади різного генезу (при психоорганічному синдромі та астенічних порушеннях, зумовлених гострими та хронічними порушеннями мозкового кровообігу, черепномозковими травмами, нейроінфекціями та інтоксикаціями, сенільними та атрофічними процесами);

- порушення пам’яті та інтелектуальна недостатність у людей похилого віку;

абстинентний синдром при алкоголізмі з перевагою неврозоподібних та нейроциркуляторних порушень.

 

Спосіб застосування та дози.

• Мексидол призначають внутрішньо.

Терапевтичні дози та термін лікування визначаються чутливістю хворих до препарату. Починають лікування з дози 0,25-0,5 г; середня добова доза становить 0,25-0,5 г; максимальна - 0,8 г. Добову дозу розділяють на 2-3 прийоми протягом дня.

Хворі з тривожними станами, нейроциркуляторними дисфункціями та когнітивними порушеннями приймають Мексидол протягом 2-6 тижнів.

Для купірування алкогольного абстинентного синдрому Мексидол застосовують протягом 5-7 днів.

Курсову терапію Мексидолом закінчують поступово, зменшуючи дозу препарату протягом 2-3 діб.

 

Побічна дія.

• Рідко - нудота, сухість слизової оболонки рота,

алергічні реакції.

 

Протипоказання.

• Гостра печінкова або ниркова недостатність,

підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.

 

Передозування.

• Ефекти передозування препарату не встановлені.

 

Особливості застосування.

• В рекомендованих дозах не порушує реакцію при

роботі зі складними механізмами та керуванні автотранспорту.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Мексидол посилює дію бенздіазепінових

анксіолітиків, протипаркінсонічних засобів і карбамазепіну. Зменшує токсичну дію етилового спирту.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в сухому, захищеному від світла,

недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності - 3 роки. Не застосовувати після терміну придатності, зазначеного на упаковці.