Інструкція для медичного застосування препарату ГАФЛОКС-400

міжнародна та хімічна назви:

• gatifloxacin;

(±)-1-циклопропіл-6-фтор-1,4-дигідро-8-метокси-7- (3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-хінолінкарбонової кислоти 1,5 гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості:

• Гафлокс-200 – таблетки білого кольору,

довгастої овальної форми, з рискою, вкриті оболонкою; Гафлокс-400 – таблетки білого кольору, довгастої овальної форми, з рискою, вкриті оболонкою, з відбитками G і F на поверхні;

склад:

• 1 таблетка містить гатіфлоксацину 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрій карбоксиметилцелюлоза, повідон (PVK-30), магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол (PEG-6000).

 

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

• Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Похідні фторхінолону. Код АТС J01MA16.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гатіфлоксацин – це 8-метоксифторхінолон, активний щодо широкого спектра грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів.

До дії препарату чутливі:

грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;

грамнегативні мікроорганізми: Haemophillus influenzae (включаючи штами, які продукують and#946;-лактамазу), Haemophillus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, які продукують and#946;-лактамазу), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, які продукують and#946;-лактамазу);

атипові збудники: C. pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. pneumophilia, Ureaplasma;

помірно чутливі:

грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;

грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgerri, Providencia stuartii;

анаероби: Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroidesovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Clostridium ramosum;

атипові збудники: Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

До гатіфлоксацину чутливі також такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. pylori.

Він інгібує фермент ДНК-гіразу і топоізомеразу ІV, які відповідають за процес укладання хромосомної ДНК у суперспіраль навколо ядерної РНК, порушує біосинтез ДНК, ріст і ділення бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у т. ч. клітинної стінки і мембран) та швидку загибель мікроорганізмів.

Механізм дії фторхінолонів відрізняється від дії пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів.

Фармакокінетика. Після перорального застосування гатіфлоксацин добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, застосування його не залежить від прийому їжі. Абсолютна біодоступність – близько 96 %. Максимальна концентрація досягається через 1 – 2 год після прийому і при дозах 200 мг і 400 мг становить 2,0±0,4 мкг/мл і 3,8±1,0 мкг/мл, відповідно. Рівноважна концентрація досягається на третій день прийому препарату. Середня рівноважна концентрація і концентрація у плазмі крові при щоденному прийомі дози 400 мг одноразово становить приблизно 4,2 г/мл та 0,4 г/мл, відповідно.

З білками плазми зв’язується 20 % гатіфлоксацину незалежно від концентрації.

Гатіфлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах: високі концентрації створюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, шкіри, тканинах і секреті передміхурової залози, слині, жовчі, сім’яній рідині, піхві, матці, ендо- та міометрію, маткових трубах, яєчниках.

Гатіфлоксацин виводиться нирками. Період напіввиведення становить від 7 до 14 год і не залежить від дози та курсу лікування. Нирковий кліренс не залежить від дози і перебуває в межах 124 – 161 мл/хв. Гатіфлоксацин виводиться шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Більше 70 % гатіфлоксацину виводиться із сечею через 48 год після прийому. Препарат також піддається мінімальній печінковій та/або кишковій елімінації, оскільки 5 % його виявляються у фекаліях у незміненому вигляді. Менше ніж 1 % виводяться із сечею у вигляді метаболітів етилендіаміну та метилетилендіаміну.

У випробуваннях на тваринах гатіфлоксацин вільно проникає крізь плаценту і надходить у грудне молоко.

 

Показання для застосування.

• Гатіфлоксацин показаний для лікування

інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:

Інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного, кістозний фіброз, гостра пневмонія);

інфекції нирок і сечовидільної системи (гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, цистит; хронічні інфекції сечовидільної системи);

інфекції шкіри і м’яких тканин;

інфекції кісток і суглобів;

інфекції травного тракту;

післяопераційні інфекційні захворювання;

неускладнена уретральна гонорея у чоловіків;

ендоцервікальна і ректальна гонорея у жінок.

 

Спосіб застосування та дози.

• Дозу і тривалість терапії завжди визначає

лікар індивідуально. Як правило, дорослим і особам старше 18 років при гострих і ускладнених бронхітах, пневмонії, інфекціях шкіри і підшкірної клітковини, гострому пієлонефриті та ускладнених інфекціях сечовидільного тракту доза препарату становить 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 7- 10 діб.

при гострому синуситі призначають 400 мг препарату один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 7- 14 діб.

при неускладнених інфекціях сечового тракту (цистит) початковою дозою препарату є 400 мг або 200 мг один раз на добу, протягом 3 діб.

при неускладненій уретральній гонореї у чоловіків, цервікальній гонореї у жінок – 400 мг один раз на добу.

Оскільки гатіфлоксацин виділяється в основному шляхом ниркової секреції, пацієнтам з кліренсом креатиніну andlt; 40 мл/хв, включаючи пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі або тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, потрібна корекція режиму дозування.

Рекомендуються такі зміни дозування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю:

 Кліренс креатиніну, мл/хв
 
 
 Початкова доза, мг
 
 
 Наступна доза
 


 
 =andgt; 40
 
 
 400
 
 
 400 мг щоденно
 


 
 andlt; 40
 
 
 400
 
 
 200 мг щоденно
 


 
 Гемодіаліз
 
 
 400
 
 
 200 мг щоденно
 


 
 Тривалий амбулаторний перитонеальний діаліз
 
 
 400
 
 
 200 мг щоденно
 

 

Схема з одноразовим застосуванням препарату в дозі 400 мг (для лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів і гонореї) і 200 мг один раз на добу протягом 3 днів не потребує корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Застосування препарату не залежить від прийому їжі.

 

Побічна дія.

Загальний стан: пропасниця, жар, пітливість, біль у спині та грудній клітці.

З боку нервової системи і органів чуття: порушення сну, безсоння, парестезія, тремор, розширення кровоносних судин, запаморочення, порушення зору, спотворення смаку, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: сильне серцебиття.

З боку системи травлення: біль у животі, запор, диспепсія, глосит, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, стоматит, блювання.

З боку органів дихання: задишка, фарингіт.

З боку сечостатевої системи: гематурія, дизурія.

Алергічні реакції: шкірний висип.

 

Протипоказання.

• Гіперчутливість (у т. ч. до інших фторхінолонів),

вагітність, лактація, дитячий вік до 18 років.

 

 

 

Передозування.

• Симптоми. Млявість і зниження частоти дихання,

блювання, тремор і судоми.

Лікування. Промивання шлунка, застосування блювотних препаратів, введення великої кількості рідини. Пацієнт повинен знаходитися під пильним наглядом, включаючи контроль електрокардіограми. Всі заходи необхідно проводити на фоні підтримки життєво важливих функцій.

Гемодіаліз і перитонеальний діаліз неефективні.

 

Особливості застосування.

• Гатіфлоксацин може подовжувати QT інтервал

електрокардіограми, тому його не призначають пацієнтам із подовженим QT інтервалом, гіпокаліємією, що не коригується, і пацієнтам, які отримують протиаритмічні засоби класу ІА (хінідин, новокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол).

Як і інші хінолони, гатіфлоксацин з обережністю призначають при патології центральної нервової системи в анамнезі: при психічних захворюваннях, епілепсії, тяжкому атеросклерозі судин мозку (ризик порушення кровопостачання, інсульту), а також при порушеннях функції нирок, коли кліренс креатиніну менше 40 мл/хв (необхідний контроль концентрації препарату у плазмі крові).

Оскільки при застосуванні препарату спостерігається порушення рівня глюкози у крові, включаючи симптоматичну гіпер- і гіпоглікемію, особливо у пацієнтів, хворих на діабет, які отримують супровідне лікування гіпоглікемічними засобами або інсуліном, обов’язково необхідний постійний контроль цього рівня у крові.

Якщо розвивається тяжка діарея, необхідно виключити псевдомембранозний коліт (при якому хінолони протипоказані).

Препарат може викликати запаморочення, що слід враховувати пацієнтам, які працюють з потенційно небезпечними механізмами, керують транспортними засобами, або пов’язані із діяльністю, що потребує пильності і узгодженості дій.

Препарат виводиться нирками, тому ризик токсичних реакцій підвищений у пацієнтів з порушенням функції нирок. Оскільки люди похилого віку (старше 65 років) більше схильні до таких реакцій, слід з обережністю підбирати дози, а також необхідно контролювати функції нирок.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Антациди, що містять іони алюмінію, магнію або кальцію, вітаміни з мікроелементами, заліза сульфат, цинк знижують всмоктування (рекомендується застосовувати за 4 год до прийому цих препаратів).

Пробенецид збільшує концентрацію у крові.

При сумісному застосуванні молока, кальцію карбонату, циметидину, теофіліну, глібериду, мідазоламу з гатіфлоксацином будь-яка значна взаємодія не спостерігається, тому коригування дози не потрібне.

Сумісне застосування гатіфлоксацину і дигоксину не спричиняє значної зміни у фармакокінетиці гатіфлоксацину, однак спостерігалось збільшення концентрації дигоксину. Пацієнтам, у яких спостерігаються ознаки інтоксикації дигоксином, необхідне визначення його рівня у плазмі, а також коригування дози.

При сумісному застосуванні гатіфлоксацину із варфарином зміни у часі згортання крові не відмічались. Однак через те, що деякі хінолони можуть посилювати ефект варфарину та інших антикоагулянтів, необхідно контролювати протромбіновий час або проводити інше відповідне антикоагулянтне тестування.

 

 

Збільшує ризик підвищення збудження центральної нервової системи і судомних реакцій на фоні нестероїдних протизапальних засобів.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей, сухому

місці при температурі нижче 30 °С.

Термін придатності – 2 роки.