Інструкція для медичного застосування препарату ВІТРУМ® АНТИОКСИДАНТ

основні фiзико-хiмiчнi властивостi: овальні таблетки зі скошеними краями, вкриті оболонкою темно-червоного кольору; на зламі: зовні - оболонка темно-червоного кольору,

зсередини – майже однорідна маса буруватого кольору;

склад:

• 1 таблетка містить: вітаміну А (ретинолу ацетат і бета-каротин) - 5000

МО; вітаміну Е - 200 МО; вітаміну С - 250 мг; міді - 1,1 мг; цинку - 10 мг; марганцю - 2 мг; селену - 20 мкг;

допомiжнi речовини: кальцію карбонат, магнiю стеарат, натрiю кроскармельоза, целюлоза мiкрокристалiчна, кислота стеаринова, кремній, гiдроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвники червоний (Е129), синій, жовтий ( Е110).

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

• Полівітаміни з мінералами. Код АТС А11А А04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антиоксидантний комплекс препарату ВІТРУМ(R) АНТИОКСИДАНТ, що складається з вітамінів А, С, Е, бета-каротину, цинку, селену, міді та марганцю, захищає організм на рівні клітин від ушкоджуючої дії вільних радикалів. Це не тільки збільшує здатність організму протидіяти шкідливим факторам навколишнього середовища, але й уповільнює процеси старіння, знижує ризик розвитку атеросклерозу, серцево-судинних та онкологічних захворювань, покращує роботу мозку, уповільнює розвиток катаракти, інших вікових порушень зору.

Вітамін С – водорозчинний антиоксидант з потужною відновлювальною дією. Як донатор електронів для ферментів бере участь у синтезі колагену, карнітину, нейромедіаторів і гормонів. Участь вітаміну С найважливіша для біосинтезу катехоламінів, пептидних гормонів і метаболізму тирозину. Вміст аскорбату впливає на клітинну секрецію проколагену, утворення інших компонентів сполучної тканини, включаючи еластин, фібронектин, протеоглікани, кістковий матрикс. Відповідно, первинні симптоми дефіциту вітаміну С – цинги – відбивають ушкодження еластичних складових сполучної тканини. Аскорбінова кислота забезпечує синтез і модуляцію гормональних компонентів нервової системи, а саме: допаміну, норадреналіну та нейропептидів. У нервовій системі від концентрації аскорбату залежить робота глютаматергічних і допамінергічних рецепторів, синтез гліальних клітин та мієліну.

Завдяки можливості віддавати електрони аскорбінова кислота є активним антиоксидантом. Вітамін С активно знешкоджує вільні радикали кисню та азоту (гідроксил, пероксил, супероксид, пероксинітрит і нітроксидні радикали) нарівні з атомарним киснем і гіпохлоритом. Специфично високі рівні аскорбату спостерігаються в органах і тканинах, що потребують особливого антиоксидантного захисту: в очах, де вільні радикали генеруються протеолітично, у нейтрофілах – внаслідок фагоцитозу, у спермі проти оксидативного ушкодження ДНК. Аскорбінова кислота в плазмі захищає від окислення ліпопротеїни низької щільності, знищуючи кисневі радикали у водній фазі пероксидації ліпідів. Висловлюється припущення, що вітамін С у цьому процесі діє також опосередковано, зберігаючи або регенеруючи інші біологічні антиоксиданти, такі як глютатіон і a-токоферол.

Аскорбінова кислота функціонує як відновник багатофункціональних оксидаз у мікросомальних системах утилізації ендогенних гормонів і ксенобіотиків, інактивуючи ліки, пестициди, канцерогени та інші хімічні сполуки, чужорідні для людського організму. Активність як мікросомальних ензимів, так і цитохрому Р-450 значно знижується у станах дефіциту вітаміну С. Цей вітамін потрібен для біосинтезу кортикостероїдів і альдостерону, мікросомального перетворення холестерину на жовчні кислоти. Аскорбінова кислота забезпечує абсорбцію, транспорт і зберігання заліза. Вона також впливає на синтез простагландинів, що виражається в бронходилатаційному, вазодилатаційному і антикоагуляційному ефектах.

Враховуючи значний оксидаційний стрес внаслідок куріння, потреба в аскорбіновій кислоті для курців зростає в 1,5 раза.

Вітамін Е в першу чергу запобігає перекисному окисленню ліпідів. Його структура служить пасткою для пероксильних радикалів і специфічно захищає поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) у мембранних фосфоліпідах і ліпопротеїнах плазми. Пероксильні радикали реагують з вітаміном Е в 1000 разів швидше, ніж з ПНЖК.

Високий вміст вітаміну Е в ендотеліальних клітинах негативно впливає на експресію молекули міжклітинної адгезії і молекули судинноклітинної адгезії, що зменшує здатність кров’яних клітин до злипання з ендотелієм. Вітамін Е також знижує активність фосфоліпази А2 і циклооксигенази-1. Обидва ці ферменти обмежують швидкість реакцій каскаду арахідонової кислоти. Вітамін Е, в якості дозозалежного чинника, вивільняє простациклін – потужний вазодилататор та інгібітор агрегації тромбоцитів.

Вітамін А необхідний для нормального зору, генної експресії, росту і ембріонального розвитку, здійснення репродукції. Ретиноїди підтримують імунітет, що залежить від диференціації і проліферації клітин відповідно до імунних стимулів. Ретиноєва кислота забезпечує адекватний рівень у крові клітин-кілерів з противірусною і протипухлинною активністю. Також вона підвищує фагоцитарну активність макрофагів і продукцію інтерлейкіну 1 та інших цитокінів – важливих медіаторів запалення і стимуляторів утворення Т- і В-лімфоцитів.

Вітамін А потрібний для цілісності епітеліальних клітин тіла. Ретиноєва кислота через активацію рецепторів ядра клітини регулює експресію різноманітних генів, що кодують структурні протеїни (напр., кератин шкіри), ензими (напр., алкогольдегідрогеназу), ретинолзв’язуючі протеїни та рецептори.

Численні епідеміологічні спостереження свідчать, що високий рівень в крові b-каротину та інших каротиноїдів асоціюється з нижчим ризиком розвитку багатьох хронічних захворювань (серцево-судинної, онкологічної, неврологічної патології, катаракти, вікової макулярної дегенерації, цукрового діабету ІІ типу, а надто його судинних ускладнень).

Селен функціонує через селенопротеїни, основним з яких є глутатіонпероксидаза. Цей ензим захищає тканини від продуктів розпаду Н2О2 і органічних гідропероксидів. Вітамін Е і селен взаємодіють у захисних процесах. Якщо глутатіонпероксидаза не руйнує пероксиди, вітамін Е безпосередньо в ліпофільній частині клітинної мембрани служить пасткою для вільних радикалів. Дефіцит селену найчастіше проявляється подібно до нестачі вітаміну Е, в ураженнях печінки, набряках, гіалінізації стінки артеріол, порушенні сперматогенезу і дегенерації скелетних і серцевого м’язів.

Мідь в організмі людини функціонує як компонент численних металоензимів, каталізуючи їх дію. Церулоплазмін окислює в плазмі залізо2+ до заліза3+ та забезпечує синтез трансферину; цитохромоксидаза каталізує відновлення О2 до Н2О в мітохондріях, вивільняючи енергію для синтезу АТФ. Дві форми супероксиддисмутази, де мідь є у складі поряд з марганцем і цинком, перетворюють супероксидні аніони в Н2О2 і О2. Порушення цього механізму спричиняє оксидативне ушкодження клітин супероксидними радикалами, наслідком чого вважається боковий аміотрофічний склероз, дисфункція ЦНС та імунної системи.

Фармакокінетика препарату не досліджувалася.

Показання для застосування.

Для лікування гіповітамінозу, авітамінозу в умовах промислового забруднення атмосфери та води;

для протидії впливу іонізуючої радіації;

стимуляція імунітету в несприятливих екологічних умовах;

комплексне лікування серцево-судинних захворювань;

для профілактики та в комплексі лікування вікових порушень нервової системи;

в післяопераційний період і період реконвалесценції;

під час та після лікування антибіотиками та хіміотерапевтичними засобами;

комплексне лікування катаракти, вікових порушень зору.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим по 1 таблетці на день під час або після їжі протягом 1,5 - 2 місяців або за призначенням лікаря.

Побічна дія.

Препарат зазвичай добре переноситься, але інколи внаслідок надчутливості до компонентів препарату у окремих осіб можливі алергічні реакції.

При виникненні будь-якого побічного ефекту необхідно звернутися до лікаря.

Протипоказання.

Індивідуальна непереносимість будь-якого з компонентів препарату.

Передозування.

Випадки отруєнь препаратом Вітрум(R) Антиоксидант не описані. Споживання понад гранично допустиму норму вітаміну С (2 г/день, тобто 8 таблеток препарату) спричиняє осмотичну діарею та шлунково-кишкові розлади, біль у животі. Перевищення гранично допустимої норми для вітаміну Е (1000 МО/день, тобто 5 таблеток препарату) пов’язане з виникненням схильності до кровоточивості. Ризик гепатотоксичності вітаміну А є характерним для хронічного передозування.

При випадковому гострому передозуванні необхідно викликати блювання, промити шлунок. Подальше лікування симптоматичне.

Всi випадки передозування вимагають лiкарського нагляду.

Особливості застосування.

Не перебiльшувати рекомендовану дозу. Не рекомендується призначати Вітрум(R) Антиоксидант під час лікування іншими комплексами, що мiстять такі ж вiтаміни та мікроелементи. Це збільшує ризик їх передозування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Вiтамін С пiдсилює дiю та побiчнi явища протимiкробних препаратiв iз групи сульфанiламiдiв. Всмоктування вітаміну Е можуть порушувати препарати заліза, срібла.

Одночасний прийом препарату разом з іншими лікарськими засобами може спричинити порушення засвоєння вітамінів або лікарських препаратів і непередбачувану взаємодію.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі до 30° C у щільно закритій упаковці.

Термін зберігання - 3 роки.