03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ВІДЕКС

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви: didanosine; 2’, 3’-дидеоксіінозин;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, кришечка і корпус непрозорого білого кольору, капсули містять білі або майже білі гранули, вкриті кишково-розчинною оболонкою. Капсули по 250 мг: розмір №1 - напис синього кольору “BMS”, “250 mg” і “6673”. Капсули по 400 мг: розмір № 0 - напис червоного кольору “BMS”, “400 mg” і “6674”;


склад:

  • одна капсула містить 250

мг або 400 мг диданозину;

допоміжні речовини: у складі гранул - натрію крохмальгліколят, карбоксиметилцелюлоза; суспензія для оболонки гранул – суспензія кополімеру кислоти метакрилової, діетилфталат, тальк; склад оболонки капсули – кремнію діоксид колоїдний, натрію лаурилсульфат, титану діоксид, желатин.



Форма випуску.

  • Капсули.



Фармакотерапевтична група.

  • Противірусні засоби прямої

дії. Код АТС J05AF02.



Фармакологічні властивості.

Фармакодиниміка.

Диданозин in vitro пригнічує репродукцію ВІЛ у культивованих клітинах людини і клітинних лініях. Після надходження в клітину диданозин ферментно конвертується в дидеоксіаденозин-трифосфат /ддАТФ/, його активний метаболіт. У вірусній репродукції нуклеїнової кислоти введення 2’3’-дидеоксинуклеозиду запобігає подовженню ланцюга і тому гальмує вірусну репродукцію. Разом з тим ддАТФ гальмує зворотну транскриптазу ВІЛ, порушуючи синтез провірусної ДНК.

Фармакокінетика.

Дорослі.

Тmax (максимальний термін) для досягнення Сmax (максимальна концентрація) диданозину у плазмі крові становить приблизно 2 години, притому рівень Сmax прямо пропорційно залежить від величини прийнятої дози.

Вміст диданозину в спинномозковій рідині становить у середньому 21 % від концентрації у плазмі на той же час.

Капсули слід приймати натще, прийом капсул під час їжі зменшує Сmax на 46%, а AUC (площа під кривою) - на 19%.

Метаболізм диданозину у людини поки ще не достатньо вивчений. Базуючись на експериментальних даних, припускають, що у людини він відбувається шляхом метаболізму ендогенних пуринів.

Після перорального прийому період напіввиведення становить у середньому 1,6 години (для таблеток), однак у зв’язку з тим, що швидкість усмоктування диданозину з капсул буде суттєво повільніше, тому і період напіввидення буде більше приблизно на 50%. Виведення диданозину із сечею становить приблизно 20% від прийнятої перорально дози.

Нирковий кліренс становить 50% від загального кліренсу (800 мл/хв), що вказує на активну канальцеву секрецію та гломерулярну фільтрацію при виведенні диданозину нирками. При пероральному прийомі препарату протягом 4 тижнів кумуляції диданозину в організмі не спостерігалось.

При порушенні функції нирок.

Після перорального прийому період напіввиведення збільшується у середньому від 1,4 години (при нормальній функції) до 4,1 години (при тяжкому порушенні функції). В перитонеальній діалізній рідині диданозин не виявлявся, але при гемодіалізі через 3-4 години концентрація диданозину у плазмі крові становила від 0,6 до 7,4% від введеної дози. При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв/1,73 м2) доза дидинозину повинна добиратись індивідуально.

При порушенні функції печінки.

Метаболізм диданозину залежить від ступеня порушення функції печінки, тому може знадобитися зниження дози.

Діти.

Абсолютна біологічна доступність диданозину в разі перорального застосування становить приблизно 36% після прийому першої дози і 47% - під час регулярного прийому. Фармакокінетика препарату Відекс капсули у дітей поки що вивчена недостатньо.



Показання для застосування.

Лікування ВІЛ-інфікованих хворих.


Спосіб застосування та дози.

Капсули слід ковтати цілими не розжовуючи, натще або, у крайньому випадку, за 30 хвилин до їди чи не раніше, ніж через 2 години після їди, для більш кращого засвоєння запиваючи водою в об’ємі не менше 100 мл. Не можна відкривати капсулу для полегшення прийому, оскільки ефективність гранул поза капсулою може зменшитися.

Дорослим рекомендована добова доза залежить від маси тіла.



 Маса тіла
 
 
 Доза
 


 
 andsup3;60 кг
 
 
 400 мг 1 раз на добу
 


 
 andlt;60 кг
 
 
 250 мг 1 раз на добу
 



Дітям старше 6 років. Застосування капсул Відекс для лікування дітей спеціально не вивчалось, однак що стосується інших лікарських форм препарату Відекс, рекомендована добова доза (із розрахунку на площу поверхні тіла) становить 240 мг/м2 (180 мг/м2 у комбінації із зидовудином).

Дорослим з порушенням функції нирок. Рекомендується зниження дози та/або збільшений інтервал між прийомами препарату залежно від кліренсу креатиніну:




 Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2)
 
 
 Капсули
 


 
 Маса тіла andsup3;60 кг
 


 
 andsup3;60 (звичайна доза)
 
 
 400 мг 1 раз на день
 


 
 59-30
 
 
 250 мг 1 раз на день
 


 
 29-10
 
 
 призначається інша лікарська
 форма препарату Відекс
 


 
 Маса тіла andlt;60 кг
 


 
 andsup3;60 (звичайна доза)
 
 
 250 мг 1 раз на день
 


 
 59-30
 
 
 призначається інша лікарська
 форма препарату Відекс
 



Хворим з масою тіла andsup3;60 кг та кліренсом креатиніну від 29 до andlt;10 мл/хв, а також хворим з масою тіла andlt;60 кг та кліренсом креатиніну від 59 до andlt; 10 мл/хв слід призначати іншу лікарську форму.

Якщо хворому призначений гемодіаліз, то добову дозу препарату слід прийняти після гемодіалізу. Потреби в додатковій дозі препарату немає.

Дітям з порушенням функції нирок. Точні рекомендації щодо коригування дози препарату у подібних випадках відсутні, але можливо зниження дози та/або збільшення інтервалу між прийомами препарату.

Хворим похилого віку перед застосуванням препарату слід перевірити функцію нирок, оскільки у них існує більша ймовірність супутньої ниркової недостатності, після чого слід призначити індивідуальну дозу.

Хворі з порушенням функції печінки потребують зниження дози препарату, однак точних рекомендацій щодо зміни дози препарату у подібних випадках немає. Під час лікування препаратом необхідно контролювати рівень ферментів печінки. При клінічно суттєвому перевищенні рівня ферментів печінки лікування треба припинити. При швидкому підвищенні рівня амінотрансфераз може виникнути потреба у повному припиненні лікування будь-якими нуклеозидними аналогами.

Пропуск дози. Якщо випадково пропущено час прийому препарату, то наступного разу треба приймати звичайну дозу. Не можна подвоювати дозу з метою компенсації пропущеної!



Побічна дія.

Під час лікування ВІЛ-інфікованих хворих дуже складно відрізнити побічні ефекти, спричинені застосуванням препарату Відекс, від побічної дії інших лікарських препаратів, які застосовуються одночасно з ним, та просто від небажаних симптомів, що зумовлені складністю інфекції.

Панкреатит. Можливо підвищення рівня амілази сироватки та рівнів ліпази. В деяких випадках панкреатит може призводити до летального кінця, який частіше трапляється в разі застосування більш високих доз порівняно з рекомендованими або коли препарат застосовується одночасно з іншими препаратами зі схожою токсичністю, наприклад зі ставудином.

Молочнокислий ацидоз / тяжка форма стеатозу з гепатомегалією, включаючи летальні випадки, відмічалися при застосуванні нуклеозидних аналогів при монотерапії або у комбінації з іншими антивірусними препаратами, включаючи диданозин. При застосуванні препарату Відекс у комбінації з іншими препаратами зі схожою токсичністю ризик порушення функції печінки значно зростає. Порушення функції печінки невизначеної етіології при монотерапії препаратом Відекс спостерігалося рідко.

Периферична нейропатія звичайно супроводжується двостороннім симетричним відчуттям затерплості кінцівок: поколюванням і болем у ступнях і менше - у кистях. Частота зазначених реакцій залежала від дози та/або від стадії захворювання. На початкових стадіях захворювання зазначені явища спостерігаються рідко. При застосуванні препарату Відекс у комбінації з іншими препаратами зі схожою токсичністю ризик розвитку зазначених побічних ефектів значно зростає.

Інші побічні ефекти: також можливі алопеція, анафілактоїдні реакції, астенія, озноб, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, діарея, метеоризм, запалення слинних залоз, шкірний висип, артралгія, міалгія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпербілірубінемія, у крові може зростати рівень молочної кислоти.

Діти. У поодиноких випадках у дітей при перевищенні рекомендованих доз спостерігались патологічні зміни в сітківки або зоровому нерві. Тому у дітей слід досліджувати сітківку кожні 6 місяців. Випадки розвитку панкреатиту також частіше спостерігалися при перевищенні рекомендованих доз.



Протипоказання.

Підвищена чутливість до диданозину або інших інгредієнтів препарату.

Дитячий вік до 6 років.



Передозування.

При випадковому прийомі препарату у дози що перевищує добову слід промити шлунок водою та дати активоване вугілля.

Клінічними проявами передозування можуть бути панкреатит, периферична нейропатія, діарея, гіперурикемія, порушення функції печінки. Специфічний антидот, що застосовується у разі передозування диданозину, не відомий. У разі значного передозування відмічалися гіперурикемія і гепатодисфункція. У подібних випадках призначається гамодіаліз (за 3 – 4 години гемодіалізу кількість диданозину зменшується на 20 – 30 %), також симптоматична терапія.



Особливості застосування.

Перед початком лікування препаратом Відекс слід спитати у пацієнта про наявні на цей час або в недавньому минулому захворювання нирок, печінки, підшлункової залози.

На період прийому препарату Відекс слід утримуватися від вживання алкоголю, тому що у комбінації з алкоголем зростає ймовірність розвитку панкреатиту.

Вагітність і лактація. Препарат Відекс під час вагітності слід призначати тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик. У дослідженнях на тваринах ембріотоксичні, фетотоксичні або тератогенні ефекти диданозину не виявлені.

ВІЛ-інфікованим жінкам слід утримуватись від годування груддю дітей через можливість передачі їм ВІЛ-інфекції.

Застосування препарату Відекс не впливає на здатність керувати транспортними засобами, машинами і механізмами.

При призначенні препарату Відекс пацієнтам, які знаходяться на дієті з обмеженим вживанням солі, слід враховувати, що кожна капсула по 400 мг містить 1,7 мг натрію, капсула по 250 мг – 1,0 мг натрію.

Дітям до 6 років капсули не призначають, оскільки існує можливість випадкової аспірації.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Спеціальні дослідження щодо лікарської взаємодії проводилися відносно до комбінацій із зидовудином, ставудином, ранітидином, лоперамідом, метоклопрамідом, фоскарнетом, триметопримом, сульфаметоксазолом, дапзоном і рифабутином. При цьому ознак взаємодії між препаратами не було виявлено. Спеціальні дослідження з ципрофлоксацином та індинавіром також не виявляли ніяких взаємодій, тому капсули Відекс можна призначати одночасно із зазначеними препаратами.

При застосуванні диданозину за 2 години до ганцикловіру або одночасно з ним при систематичному прийомі термін знаходження диданозину у плазмі крові зростав у середньому до 111%.

При взаємодії капсул Відекс і кетаконазолу відмічалося збільшення терміну знаходження диданозину у плазмі крові та рівню його концентрації на 30%.

При сумісному застосуванні диданозину з препаратами, що можуть спричинювати периферійну нейропатію або панкреатит, ризик появи зазначених токсичних ефектів може збільшуватись. За хворими, що отримують ці препарати, слід спостерігати ретельніше.

На відміну від таблеток, Відекс у формі капсул не містить антацидів, тому відсутній ризик взаємодії між препаратами, на всмоктування котрих впливає кислотність шлункового вмісту.



Умови та термін зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності - 2 роки.