Інструкція для медичного застосування препарату БРУЛАМІЦИН

міжнародна та хімічна назви:

• tobramycin;

О-3-аміно-3-дезокси-альфа-D-глюкопіранозил-(1-6)-О-[2, 6-діаміно-2, 3,6-тридезокси-альфа-D-рибогексопіранозил-(1-4)]-2-дезокси-D-стрептамін (і у вигляді сульфату);

основні фізико-хімічні властивості:

• чистий, без осаду, майже безбарвний,

стерильний водний розчин;

склад:

• 1 мл розчину містить 40 мг тобраміцину у вигляді тобраміцину сульфату;

допоміжні речовини: натрію едетат, натрію метабісульфіт, кислота сірчана, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для ін’єкцій (водний).

 

Фармакотерапевтична група.

• Протимікробні засоби для системного застосування.

Аміноглікозиди. Код АТС J01G B01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антибіотик широкого спектра дії з групи аміноглікозидів. Пригнічує ріст і розвиток грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Блокує 30S субодиницю бактеріальних рибосом внаслідок чого зупиняється синтез білка. У вищих концентраціях порушує функцію цитоплазматичних мембран, спричиняючи загибель клітин. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Klеbsiella spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., а також деяких грампозитивних мікроорганізмів: стафілококів (у тому числі стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів стрептококів. Має синергізм дії з бета-лактамними антибіотиками щодо Streptococcus spp.

Неефективний щодо анаеробних бактерій, мікоплазм і хламідій.

Фармакокінетика. При внутрішньом’язовій ін’єкції препарат швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація в сироватці крові виявляється через 40 - 90 хв. після введення, при внутрішньом’язовому дозуванні 1 мг/кг маси тіла максимальна концентрація у плазмі становить 3 - 7 мг/л.

Період напіврозпаду в плазмі – 2 год. Тобраміцин не зв’язується з білками сироватки крові. 80 - 84% введеної дози виводиться з сечею в активній формі. Внаслідок поганого розчинення у жирах, бактерицидна концентрація у лікворі не досягається. Виділяється з жовчю у незначній кількості, співвідношення проникнення у жовч/сироватку – 10 - 20%. При внутрішньом’язовому дозуванні 1 мг/кг маси тіла максимальна концентрація в сечі становить 75 - 100 мг/л, після застосування 2 мг/кг маси тіла максимальна концентрація – 320 мг/л.

Проникає через плаценту, може досягти токсичної концентрації у тканинах плода.

 

Показання для застосування.

• Бруламіцин застосовують для лікування тяжких

бактеріальних інфекцій: септицемія у новонароджених, дітей та дорослих, інфекції нижніх відділів дихального тракту, у тому числі при муковісцидозі, емпіемі плеври, а також при менінгіті, інфекції черевної порожнини (у тому числі перитоніті), інфекції шкіри і кісток, ускладнених і рецидивуючих інфекціях сечового тракту.

 

Спосіб застосування та дози.

• Розчин для ін’єкцій вводять

внутрішньом’язово або внутрішньовенно крапельно. Дози встановлюються індивідуально, залежно від показників, тяжкості захворювання, віку пацієнтів.

При внутрішньом’язовому введенні вміст флакону розчиняють у 3 - 5 мл 0,5% розчину новокаїну або води для ін’єкцій; при внутрішньовенній інфузії - розводять в 100 - 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози.

Разова доза для дорослих і дітей старше 1 року становить 1 мг/кг маси тіла, добова – 3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза – 4 мг/кг маси тіла. Добова доза для новонароджених і дітей до 1 року – 4 мг/кг маси тіла; максимальна добова доза – 5 мг/кг маси тіла. Добову дозу для новонароджених розподіляють на 2 введення, для дітей старше 1 року і дорослих – на 3 введення.

Тривалість курсу лікування становить 5 - 10 днів, за необхідності – 3 - 6 тижнів. При порушенні функції нирок і у хворих похилого віку слід зменшити дозу і збільшити інтервали між введеннями. Розрахунок дози проводиться з урахуванням кліренса креатиніну. Доза не повинна перевищувати 1 мг/кг на добу.

 

Побічна дія.

• Необоротні ураження вестибулярної та слухової гілок

VIII пари черепно-мозкових нервів з частковою або повною двобічною глухотою, запамороченнями, вертиго, шумом у вухах, головним болем, порушенням орієнтації, а також можливі сонливість, парестезії, м’язові фасцикуляції, судоми, порушення функції нирок (олігурія, циліндрурія, протеїнурія, канальцеві порушення, підвищення рівня креатиніну і азоту сечовини), анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, еозинофілія, нудота, діарея, підвищення активності трансаміназ і лактатдегідрогенази, рівня білірубіну, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіпомагнемія, пропасниця, висипання, шкірний свербіж, анафілаксія.

 

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до тобраміцину, у тому числі до

інших аміноглікозидів, а також до допоміжних речовин; міастенія, паркінсонізм, хронічна печінкова недостатність, порушення функції VIII пари черепно-мозкових нервів , дегідратація, вагітність, період лактації, особи похилого віку.

 

Передозування.

• Симптоми передозування тобраміцином можуть

розвинутися, якщо добова доза, яку ввели, перевищувала 5 мг/кг у дорослих і 7,5 мг/кг – у дітей. Ознаки інтоксикації - порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, слухові й вестибулярні порушення, нейром’язова блокада, параліч дихальної мускулатури.

Лікування. Призначення солей кальцію при нервово-м’язовій блокаді, забезпечення ефективної вентиляції легенів; при гострій печінковій недостатності – проведення гемодіалізу.

 

Особливості застосування.

• Пацієнти повинні перебувати під суворим наглядом

лікаря через високий потенційний ризик нейротоксичних і нефротоксичних ефектів, рекомендується регулярно проводити аудіометричні тести. Слід мати на увазі, що у деяких пацієнтів необоротна часткова або повна глухота може сформуватися вже після закінчення лікування. При збільшенні об’єму розподілення препарату (опіки, перитоніт, інфекція заочеревинного простору) для досягнення ефективної концентрації дозу слід підвищити, а у критичних станах та у молодих хворих з високим серцевим викидом і швидкістю клубочкової фільтрації – збільшити частоту введення. Літнім хворим і хворим з нирковою недостатністю необхідно знизити дозу або збільшити інтервали між введеннями. Показано регулярне визначення рівня креатиніну, азоту сечовини, кальцію, натрію, магнію в плазмі, відносної щільності сечі, білка в сечі, сечового осаду. Жінкам, які годують груддю, рекомендується припинити грудне вигодовування.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• При одночасному застосуванні Бруламіцину

з нефро- й ототоксичними препаратами вираженість його побічних ефектів збільшується. Якщо подібні комбінації необхідні, слід контролювати концентрацію препаратів у плазмі крові. Специфічні токсичні ефекти препарату можуть підвищуватися при прийомі фуросеміду та етакринової кислоти. Гальмування нервово-м’язової передачі посилюється при одночасному застосуванні з нервово-м’язовими блокаторами (декаметоніум, тубокурарин, сукцинілхолін), загальними анестетиками, поліміксином, а також при масивній трансфузії. Препарат може посилити пригнічення функції дихального центру наркотичними аналгетиками.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей,

захищеному від світла місці, при температурі 15-25°С. Термін придатності – 5 років.