Інструкція для медичного застосування препарату АСАЦИЛ-А

міжнародна і хімічна назви: acetylsalicylic acid; 2-(ацетокси) бензойна кислота;

основні фізико-хімічні властивості:

• кругла таблетка білого кольору з двоопуклою

поверхнею, з рискою і маркуванням “АА 325” з одного боку. Допускається ледве помітна мармуровість;

склад:

• 1 таблетка містить 325 мг кислоти ацетилсаліцилової у перерахунку на

100% суху речовину;

допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, крохмаль картопляний, тальк.

 

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Антитромботичні засоби. Кислота ацетилсаліцилова.

Код АТС В01А С06.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кислота ацетилсаліцилова (у дозі 325 мг) виявляє антиагрегаційну дію. Зменшення вмісту тромбоксану А2 у тромбоцитах призводить до незворотного пригнічення агрегації, сприяючи зменшенню ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень, дещо розширює судини. Збільшує фібринолітичну активність плазми і знижує концентрацію вітаміну К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Антиагрегаційна дія (продовжується протягом семи діб після одноразового приймання) більше виражена в чоловіків, ніж у жінок. Кислота ацетилсаліцилова знижує летальність і ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії. Ефективна при первинній профілактиці серцево-судинних захворювань, особливо інфаркту міокарда в чоловіків старше 40 років і для вторинної профілактики інфаркту міокарда. У добовій дозі 900 мг і вище знижує частоту ішемічних інсультів і смертність від них, частоту рецидивів порушень мозкового кровообігу в хворих із завершеним інсультом. Препарат має також протизапальну, жарознижувальну та аналгезуючу дії.

Фармакокінетика. Після перорального застосування досить добре всмоктується. Під час абсорбції зазнає пресистемної елімінації в стінці кишечнику та в печінці (деацетилюється). Частина, що всмокталася, швидко гідролізується спеціальними естеразами, тому період напіввидення (Т andfrac12;) становить не більш 15 – 20 хв. Максимальна концентрація досягається через 2 год. З білками плазми крові ацетилсаліцилова кислота практично не зв’язується. Саліцилати легко проникають у тканини і рідини організму, у т. ч. у синовіальну, цереброспінальну, перитонеальну рідини, синовіальні оболонки. Дифузія в порожнину суглоба прискорюється при наявності гіперемії і набряку і сповільнюється – у проліферативній фазі запалення. У невеликих кількостях саліцилати виявляються в мозковій тканині, сліди – у жовчі, потових виділеннях, фекаліях. При виникненні ацидозу велика частина саліцилатів перетворюється в неіонізовану кислоту, що добре проникає в тканини, у т. ч. у мозок. Швидко проникає крізь плаценту, у невеликих кількостях екскретується з грудним молоком. Біотрансформація саліцилатів відбувається переважно в печінці з утворенням чотирьох основних метаболітів, що виявляються в багатьох тканинах та в сечі. Елімінація саліцилатів здійснюється переважно шляхом активної секреції в канальцях нирок у незмінній формі (60%) та у вигляді метаболітів. Виведення незмінного саліцилату залежить від рн сечі (при підлуженні сечі зростає іонізування саліцилатів, погіршується їх реабсорбція і значно збільшується екскреція). Швидкість виділення залежить від дози – при прийманні невеликих доз період напіввиведення становить 2 – 3 год, а зі збільшенням дози – може зростати до 15 – 30 год.

 

Показання для застосування.

• Ішемічна хвороба серця, наявність декількох

факторів ризику ішемічної хвороби серця, безбольова ішемія міокарда, нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда (для зниження ризику повторного інфаркту міокарда), повторна скороминуча ішемія мозку й ішемічний інсульт у чоловіків, протезування клапанів серця (профілактика і лікування тромбоемболії). Балонна коронарна ангіопластика і установка стента (зниження ризику повторного стенозу і лікування вторинного розшарування коронарної артерії). Неатеросклеротичні ураження коронарних артерій (хвороба Кавасакі), аортоартеріїт (хвороба Такаясу), клапанні мітральні пороки серця і миготлива аритмія, пролапс мітрального клапана (профілактика тромбоемболії), рецидивуючі тромбоемболії легеневої артерії, перикардит, синдром Дресслера.

 

Спосіб застосування та дози.

• Усередину дорослим при інфаркті міокарда, а

також для вторинної профілактики у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, по 40–325 мг 1 раз/добу. При лікуванні гострого інфаркту міокарда оптимальною дозою вважається доза 160 мг. Як інгібітор агрегації тромбоцитів – у добовій дозі 325 мг, довгостроково – 3 – 6 місяців (призначається індивідуально). При динамічних порушеннях мозкового кровообігу в чоловіків, церебральних тромбоемболіях, у т. ч. для профілактики рецидивів – 325 мг/добу, з поступовим збільшенням максимально до 1 000 мг/добу. Для профілактики тромбозу чи оклюзії аортального шунта – по 325 мг через кожні 7 год через інтраназально встановлений шлунковий зонд, потім – через рот по 325 мг 3 рази/добу (зазвичай у сполученні з дипіридамолом, який припиняють застосовувати через 1 тиждень, продовжуючи тривале лікування Асацил-А). Таблетки з повільним вивільненням (325 мг) призначають у тих же дозах, як і звичайні таблетки.

 

Побічна дія.

• Гастропатія, зумовлена нестероїдними протизапальними

засобами (диспепсія, болі в епігастральній ділянці, анорексія, ерозивно-виразкові ураження, печія, нудота і блювання, важкі кровотечі зі ШКТ). Головний біль, шум у вухах, запаморочення, зниження слуху. Тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, синдром Рейє, реакції гіперчутливості (бронхоспазм, набряк гортані і кропивниця), формування “аспіринової” бронхіальної астми і “аспіринової” тріади (еозинофільний риніт, рецидивний поліпоз носа, гіперпластичні синусити). При тривалому застосуванні: інтерстиціальний нефрит, азотемія з підвищенням рівня креатиніну крові і гіперкальціємією, папілярний некроз, гостра ниркова недостатність, нефротичний синдром, захворювання крові, рідко – асептичний менінгіт, посилення симптомів застійної серцевої недостатності, набряки, підвищення рівня амінотрансфераз у крові. Порушення функції печінки, геморагічний синдром, уповільнення часу кровотечі.

 

Протипоказання.

• Гіперчутливість, у т. ч. астма, “триада”

(еозинофільний риніт, рецидивуючий поліпоз носа, гіперпластичний синусит); геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія), розшаровуюча аневризма аорти, серцева недостатність, гострі і рецидивуючі ерозивно-виразкові захворювання ШКТ, важкі порушення функції печінки і нирок, гостра ниркова та печінкова недостатність, гіперурикемія, нефролітіаз, гіпопротромбінемія, дефіцит вітаміну К та інших філохінонів, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, вагітність (I і III триместри), грудне годування (на час лікування необхідно припинити годування дитини груддю). Вік до 14 років.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Асацил-А підсилює токсичність метотрексату,

ефекти наркотичних аналгетиків, пероральних протидіабетичних препаратів (інсуліну), гепарину, непрямих антикоагулянтів, тромболітиків та інгібіторів агрегації тромбоцитів, а знижує – активність гіпотензивних засобів. Антигістамінні засоби, нестероїдні протизапальні засоби, ацетамінофен, кофеїн підвищують ризик розвитку побічних явищ. Одночасне застосування з глюкокортикоїдами, етанолом підсилює ульцерогенну дію на слизову оболонку ШКТ. Препарат знижує ефективність дії діуретиків – спіронолактону, фуросеміду, протиподагричних засобів. Сумісне застосування з антагоністами кальцію збільшує ризик кровотечі; ацетилсаліцилова кислота збільшує концентрацію в плазмі крові дигоксину, барбітуратів, солей літію. Уповільнюють і погіршують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти антациди (які вміщують магній та/або алюміній). Метопролол може збільшувати максимальну концентрацію саліцилату в крові.

 

Передозування.

• Може виникати після одноразового приймання великої

дози або при тривалому вживанні. Якщо одноразова доза менше 150 мг/кг, гостре отруєння вважають легким, 150 – 300 мг/кг – помірним, важке отруєння може розвитися після приймання 300 мг/кг і більше.

Симптоми: синдром саліцилізму (нудота, блювання, шум у вухах, загальне нездужання, пропасниця – погана прогностична ознака в дорослих). Більш важке отруєння – ступор, судоми і кома, некардіогенний набряк легень, різка дегідратація, порушення кислотно-лужної рівноваги (спочатку – респіраторний алкалоз, потім – метаболічний ацидоз), ниркова недостатність і шок. Найбільший ризик розвитку хронічної інтоксикації відзначається в пацієнтів літнього віку при прийманні протягом декількох діб ацетилсаліцилової кислоти в дозі понад 100 мг/кг/добу. У пацієнтів літнього віку початкові ознаки саліцилізму не завжди помітні, тому доцільно періодично визначати концентрацію саліцилатів у крові. Рівень вище 70 мг % свідчить про помірне чи важке отруєння; вище 100 мг % – про вкрай важке, прогностично несприятливе. При отруєнні середньої тяжкості необхідна госпіталізація принаймні на 24 год.

Лікування: викликати блювання, призначення активованого вугілля і проносних, олуження сечі, що забезпечується внутрішньовенним введенням натрію гідрокарбонату (88 мекв в 1 л 5% розчину глюкози, зі швидкістю 10 – 15 мл/кг/ч). Викликання діурезу (досягається введенням натрію гідрокарбонату в тій же дозі і в тому ж розведенні, повторюють 2 – 3 рази); варто мати на увазі, що інтенсивна інфузія рідини пацієнтам літнього віку може призвести до набряку легень. Гемодіаліз показаний при рівні саліцилатів у крові понад 100 – 130 мг %, а в хворих із хронічним отруєнням – 40 мг % і нижче при наявності показань (рефрактерний ацидоз, що погіршує стан, важке ураження ЦНС, набряк легень і ниркова недостатність). При набряку легень – штучна вентиляція легень сумішшю, збагаченою киснем; для лікування набряку мозку застосовують гіпервентиляцію та осмотичний діурез.

 

Особливості застосування.

• З обережністю застосовують для лікування пацієнтів

із захворюваннями печінки і нирок, при бронхіальній астмі, ерозивно-виразкових ураженнях і кровотечах зі ШКТ в анамнезі, при підвищеній кровоточивості чи при одночасному проведенні протизапальної терапії. Асацил-А навіть у невеликих дозах зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може стати причиною гострого нападу подагри у схильних до неї пацієнтів. При проведенні тривалої терапії Асацилом-А у великих дозах потрібно спостереження лікаря і регулярний контроль рівня гемоглобіну.

У II триместрі вагітності можливе разове застосування тільки за життєвими показниками.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей, сухому,

захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 3 роки.