Інструкція для медичного застосування препарату АМІАК

хімічна назва: аміак;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна летка рідина з гострим запахом і сильною лужною реакцією; допускається наявність блискіток та/або легкої зависі;

склад:

• 10 мл розчину містить

аміаку водного (в перерахунку на 25% вміст аміаку) 4,4 мл;

допоміжна речовина: вода очищена.

 

Форма випуску.

• Розчин для

зовнішнього застосування.

 

Фармакотерапевтична група.

• Засоби, які

стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин. Код АТС R07A X.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Аміак належить до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення.

Механізм дії аміаку при вдиханні полягає у рефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів – закінчення трійчастого нерва.

При нанесенні на шкіру чинить подразнювальну та антимікробну дію, добре очищає шкіру.

Фармакокінетика. Препарат не надходить до кровandacute;яного русла.

 

Показання для застосування.

• Непритомний стан, при

укусах комах.

 

Спосіб застосування та дози.

• Аміак застосовують інгаляційно та

зовнішньо. При інгаляційному застосуванні, як засіб швидкої допомоги, невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 - 1 сек.

При укусах комах аміак застосовують зовнішньо у вигляді примочок.

 

Побічна дія.

• При тривалій

експозиції (інгаляційне застосування) аміак може викликати рефлекторну зупинку дихання.

 

Протипоказання.

• Місцеве застосування

протипоказане при дерматитах, екземах, інших шкірних захворюваннях, а також при відкритих травматичних ушкодженнях шкірних покривів.

 

Передозування.

• При інгаляційному

застосуванні - рефлекторна зупинка дихання, при місцевому застосуванні – подразнення, дерматити, екземи у місці аплікації.

 

 

 

 

Особливості застосування.

• Місцеве застосування

можливе тільки на неушкоджену шкіру.

При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою (по 15 хв через кожні 10 хв) або 5% розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки – 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо пити воду, фруктовий сік, молоко, краще – 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислоти до повної нейтралізації вмісту шлунка.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати при

кімнатній температурі (15 - 25°С) в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.