Інструкція для медичного застосування препарату ТАУРЕДОН® 50

міжнародна та хімічна назви:

• натрію ауротіомалат;

основні фізико-хімічні властивості:

• жовтий прозорий розчин;

cклад: 1 ампула (0,5 мл) містить:

Тауредон 10 - 0,5 мл розчину містять 10 мг натрію ауротіомалату (що відповідає 4,53 мг вмісту золота);

Тауредон 20 - 0,5 мл розчину містять 20 мг натрію ауротіомалату (що відповідає 9,06 мг вмісту золота);

Тауредон 50 - 0,5 мл розчину містять 50 мг натрію ауротіомалату (що відповідає 22,65 мг вмісту золота).

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

• Специфічні протиревматичні засоби. Препарат золота.

Код АТС М01С В01.

 

Фармакологічні властивості.

• Фармакодинаміка. Препарат золота, дія

якого ґрунтується на інгібуванні продукції антитіл у лімфоцитах і плазматичних клітинах за допомогою солей золота. Він є базовим препаратом для лікування аутоімунних захворювань. Викликає гальмування антигеніндукованої стимуляції лімфоцитів, пригнічення моноцитарного і гранулоцитарного фагоцитозу, стабілізацію лізосомальних мембран, зміцнення колагенових волокон із заняттям імунологічно активних ділянок, що здатні спровокувати аутоімунний процес. Клінічний ефект настає між 9-м і 17-м тижнем, коли загальна доза золота становить 300 - 800 мг.

Фармакокінетика. Максимальний рівень концентрації в плазмі крові досягається через 3-6 годин після ін’єкції. Висока концентрація золота визначається в тканинах ретикулоендотеліальної системи. Відносно висока концентрація створюється у надниркових залозах і корковому прошарку нирок. У м’язах і кістках відмічається низька концентрація золота.

Препарат майже цілком зв’язується з альбумінами плазми. Через 24 години у плазмі крові спостерігається 70-80 % концентрації, досягнутої в плазмі через 6 годин після введення. Від 83 до 90 % натрію ауротіомалату виділяється нирками, 10-17 % - через кишечник.

При тижневій дозі 50 мг рівноважна концентрація золота досягається через 6 тижнів. При щотижневому дворазовому введенні 25 мг золота його концентрація в плазмі перед кожним черговим введенням становить в середньому 3,5 мкг/мл.

Період напіввиведення з організму близько 27 днів.

 

Показання для застосування.

• Ревматоїдний артрит, ювенільний ревматоїдний

артрит. Псоріатичний артрит.

 

Спосіб застосування та дози.

• Тауредон вводиться тільки глибоко

внутрішньом’язово (у сідницю).

Не підігрівати ампулу! Використовувати одноразові шприци та голки.

Інформація про дозування препаратів золота носить емпіричний характер. Систематичних даних про дозування препарату, що могли би бути основою для його призначення, не існує. Дози, що рекомендуються, не є стандартними і повинні підбиратися індивідуально.

Відповідно до фармакокінетики препаратів золота ауротерапія починається з пробної фази (визначення переносимості, підбір дози, починаючи з невеликої концентрації) з подальшим переходом до фази насичення, яка потім продовжується застосуванням підтримуючої дози, що забезпечує стабільний рівень золота в тканинах організму.

Дозування для дорослих.

Спочатку призначають 2 ін’єкції на тиждень. З 1-ї по 3-тю ін’єкцію дорослим вводять по 10 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 10), з 4-ї по 6-ту ін’єкцію – по 20 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 20). З 7-ї ін’єкції вводять або 2 рази на тиждень по 50 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 50), або 1 раз на тиждень максимально 100 мг (2 ампули Тауредону 50).

Ця доза повинна зберігатися до досягнення клінічного ефекту, але не перевищувати сумарну дозу 1 600 мг (макс. 2 000 мг) натрію ауротіомалату. Якщо після досягнення цієї сумарної дози клінічного ефекту не настало, лікування слід припинити.

У разі отримання клінічного ефекту місячна доза підтримуючої терапії становить 100 мг натрію ауротіомалату на ін’єкцію (2 ампули Тауредону 50) або 50 мг 1 раз на 2 тижні (по 1 ампулі Тауредону 50). Це лікування можна продовжувати місяці і роки, залежно від активності процесу, відповідним чином збільшуючи або зменшуючи дозу, але не перевищувати максимальну зазначену дозу.

Дозування для дітей.

Дітям призначають до досягнення фази насичення 0,7-1,0 мг/кг маси тіла натрію ауротіомалату на тиждень. У фазі підтримуючої терапії – 1 мг/кг маси тіла 1-2 рази на місяць.

На цьому заснована нижченаведена схема дозування

Для дітей з масою тіла до 20 кг

 1-й тиждень – 1 раз 5 мг (andfrac12; ампули Тауредону 10).

 2-12-й тиждень (максимально 24 тижні) – 1 раз 10 мг натрію ауротіомалату (1 ампула Тауредону 10).

Далі 1 раз на 2 тижні у дозі 1 мг/кг маси тіла.

У міру згасання активності процесу інтервали між ін’єкціями зростають від 2 до 3 або 4 тижнів.

Для дітей з масою тіла 20-30 кг.

1-й тиждень – 10 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 10).

2-12-й тиждень (максимально 24 тижня) – 1 раз 20 мг натрію ауротіомалату (1 ампула Тауредону 20).

Далі кожні 2 тижні – 1 мг/кг маси тіла натрію ауротіомалату.

У міру згасання активності процесу інтервали між ін’єкціями зростають від 2 до 3 або 4 тижнів.

Для дітей з масою тіла більше 30 кг.

1-й тиждень – 10 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 10);

2-й і 3-й тиждень – 1 раз 20 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 20);

4-12-й тиждень (максимально 24 тижні) – 1 раз на тиждень 50 мг натрію ауротіомалату (Тауредон 50).

У міру згасання активності процесу частота ін’єкцій знижується, ін’єкції роблять кожні 3, а потім кожні 4 тижні. Доза становить 1 мг/кг натрію ауротіомалату.

Лікування треба припинити, якщо через 6 (максимально 9) місяців терапії не спостерігається клінічного поліпшення.

 

Побічна дія.

Часто: різноманітні форми дерматиту, стоматиту, шкірний свербіж, протеїнурія, порушення гемопоезу у вигляді тромбоцитопенії, лейкопенії, анемії.

У ряді випадків: порушення функції печінки, холестаз, в окремих випадках - симптоми панкреатиту, випадання волосся, фотосенсибілізація.

Рідко: тяжкі форми дерматиту і стоматиту (наприклад эксфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайелла ), золота енцефалопатія (імунний комплексний нефрит з нефротичним синдромом), тяжкі порушення гемопоезу (панцитопенія, апластична анемія).

У поодиноких випадках: ентероколіт з водянистими або кров’янистими випорожненнями, спазми шлунка, бронхіоліт, альвеоліт із вираженою задишкою при фізичному навантаженні, фіброз легенів, некроз печінкових клітин, червоний плескатий лишай, кон’юнктивіт, відкладення золота в рогівці, виразка рогівки, симптоми імуносупресії з дефіцитом імуноглобулінів, периферична нейропатія, “золота енцефалопатія”, нейротоксичні зміни ока (ураження зорового нерва і сітківки), лімфаденопатія, знебарвлення й відшарування нігтів.

На початку і під час фази насичення: серцево-судинні симптоми (тахікардія, ЕКГ-зміни у вигляді ішемії міокарда, шкірний висип, головний біль, пропасниця, зниження кров’яного тиску аж до шоку, нудота, болі в ділянці шлунка.

Токсичний ефект препаратів золота не завжди корелює з рівнем золота в сироватці крові або з терапевтичною ефективністю. При більш високих дозах побічні ефекти зустрічаються частіше.

Побічні ефекти можуть іноді спостерігатися після завершення курсу лікування (внаслідок уповільненої елімінації препарату).

 

Протипоказання.

• Порушення кровотворного процесу, порушення функції

нирок, тяжкі ураження печінки, активний туберкульоз легенів (інфекції, викликані Mycobacterium Tuberculosis), розповсюджені захворюваннях сполучної тканини (коллагенозах, таких як диссемінований червоний вовчак, загальний вузловий артеріїт, склеродерма, дерматоміозит), підвищена чутливость одночасно до декількох речовин (поліалергії), алергії на важкі метали й солі золота, контактна алергія на золото, запалення слизової оболонки товстої кишки (виразковий коліт), цукровий діабет з ускладненнями, вагітність, період годування груддю.

 

Передозування.

• може мати місце при нормальному режимі лікування, і в

деяких випадках приводити до серйозних ускладнень, описаних у пункті “побічна дія”.

У разі агранулоцитозу, тромбоцитопенії, апластичної анемії або ентероколіту внаслідок лікування препаратами золота повинні проводитися трансфузії крові, призначатися високі дози глюкокортикостероїдів, а також показані заходи для прискореного виведення золота з організму (призначення Н-ацетилцистеїну або димеркапролу).

У випадку виникнення вазомоторних реакцій, які супроводжуються падінням артеріального тиску, потрібно терміново провести протишокові заходи.

 

Особливості застосування.

Контроль проведення лікування

Необхідне постійне спостереження за станом шкіри і слизових оболонок. До призначення лікування необхідно зробити аналіз крові, аналіз сечі на відсутність протеїнурії. У перші 1-3 місяці – лейкоцити крові й аналізи сечі; 1 раз на 2 тижні – розгорнутий аналіз крові, гама-глобуліни, лужна фосфатаза і креатинін. Починаючи з 4-го місяця слід щомісяця перевіряти ці параметри.

Дослідження імунного статусу рекомендується проводити кожні 6 місяців, рентгенологічний контроль легенів 1 раз на рік.

Причини для припинення лікування.

Швидке зменшення кількості лейкоцитів, гранулоцитів. Тромбоцитопенія (менше 100.000 у 1 мм3), підвищення еозинофілів (вище 12 %), клінічно суттєві зміни гама-глобулінів, лужної фосфатази і креатиніну; протеїнурія (більш 300 мг/л), часті водянисті або з домішкою крові випорожнення, порушення ЕКГ, альвеоліт або бронхіоліт, ознаки периферичної нейропатії. Дерматит. Холестаз. Рекомендується проводити контроль сироваткової ліпази для виключення панкреатиту.

Особливу увагу слід приділити ревматоїдному артриту з вісцеральними симптомами, особливим формам псоріазу (еритродермії), що супроводжується появою антинуклеарних факторів.

 

При використанні препаратів золота необхідно приділяти особливу увагу спостереженню за клінічним станом пацієнта і його лабораторними даними. Пацієнти повинні негайно повідомляти лікаря про появу таких симптомів: шкірний свербіж, шкірний висип, запальні зміни слизових оболонок, кровотечі і крововиливи, посилені менструації, кишкові розлади, порушення зору, задишка при фізичному навантаженні, сухий кашель з підвищенням або без підвищення температури. Диференційна діагностика з боку легенів повинна виключати ревматичне ураження легенів. Під час лікування пацієнт повинен уникати прямого впливу сонячних променів, щоб запобігти появі екземи.

 

Окремі дослідження про вплив на здатність вести й управляти автомобілями не проводилися. Однак, з урахуванням можливого настання зворотної реакції, зазначена здатність може бути порушена.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Внаслідок високої частоти побічних ефектів

Тауредон не слід призначати разом з активними речовинами, що спричинюють подібне ураження органів-мішеней, наприклад фенілбутазон, метамізол, цитостатики. Слід уникати одночасного призначення фотосенсибілізуючих препаратів. Терапевтичний ефект при одночасному застосуванні D-пеніциламіну може знижуватися внаслідок прискореної екскреції золота.

 

Умови та термін зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Невикористані об’єми препарату зберіганню не підлягають. Зберігати в недоступному для дітей місці!

Термін придатності – 3 роки.