03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ПАНТОЗ: различия между версиями
(имя автора стёрто) |
Root (обсуждение | вклад) м (1 версий) |
(нет различий)
|
Версия 16:10, 30 октября 2007
міжнародна назва: pantoprazole;
Содержание
- 1 основні фізико-хімічні властивості:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Особливості застосування.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
основні фізико-хімічні властивості:
- кристалічний порошок білого з жовтим відтінком
кольору;
склад:
- 1 флакон містить пантопразолу натрію еквівалентно 40
мг пантапразолу;
Форма випуску.
- Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
- Засоби для лікування пептичної виразки та
гастроезофагального рефлюксу. Інгібітори протонного насосу. Код АТС A02B C02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Пантопразол – це антисекреторний засіб, який блокує шлункову секрецію шляхом інгібування Н+/К+-АТФази (“протонного насосу”). Препарат пригнічує термінальну фазу утворення соляної кислоти незалежно від природи подразника. Пантопразол спричиняє досить тривалий антисекреторний ефект ( приблизно 24 год).
Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні період напіввиведення становить близько 1 год. Метаболізується в печінці системою цитохрому Р450. Виводиться переважно із сечею. Не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Показання для застосування.
- ПАНТОЗ у формі розчину для інфузій застосовують у
випадках, коли хворий не може приймати ліки перорально. Пантопразол застосовують при пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, що кровоточить, або схильністю до шлунково-кишкових кровотеч; при рефлюкс-езофагіті, при лікуванні станів підвищеної секреціїї шлункового соку, які супроводжують синдром Золлінгера-Еллісона.
Спосіб застосування та дози.
- Перед застосуванням порошок слід розвести в
10 мл 0,9% розчину натрію хлориду до отримання однорідної рідини, в такому вигляді розчин можна зберігати при кімнатній температурі не більше 2 год. Потім розбавити утворений розчин в 100 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду, або в розчині Рингера лактатному; після приготування розчину, готового до застосування, його можна зберігати при кімнатній температурі до 12 год.
Звичайно дорослим призначають по 40 мг, 1 раз на добу, протягом 7-10 днів.
При синдромі Золлінгера-Еллісона лікування розпочинають з 80 мг кожні 12 год. В подальшому дозу поступово можна збільшити до 120 мг, кожні 12 год або 80 мг, кожні 8 год. Максимальна добова доза для дорослих не повинна перевищувати 240 мг. Тривалість кожної інфузії – не менше 15 хв.
При лікуванні у дорослих пептичної виразки, що кровоточить, призначають болюсно 80 мг пантопразолу за 2-5 хв після гемостазу. Далі відразу протягом 72 год продовжують вводити внутрішньовенно краплинно із розрахунку 8 мг/год. Після цього внутрішньовенне введення припиняють і переходять на пантопразол у формі таблеток.
Звичайно вводять внутрішньовенно крапельно із розрахунку 3 мг/хв, але довше 15 хв. Для інфузії застосовують інфузійну систему, що містить фільтр для запобігання потраплянню в кровоток преципітатів, які можуть утворюватись у готовому розчині. Перед підключенням інфузійної системи до готового розчину ПАНТОЗУ її необхідно заповнити розчинником, який застосовувався для розведення (5% розчин глюкози або 0,9% розчин натрію хлориду, або розчин Рингера лактатний).
Немає необхідності в коригуванні дози хворим з нирковою або печінковою недостатністю та пацієнтам похилого віку. Але слід мати на увазі, що у хворих з печінковою недостатністю існує можливість подовження періоду напіввиведення.
Побічна дія.
- Взагалі препарат переноситься добре. При
застосуванні високих доз ПАНТОЗУ при внутрішньовенному введенні можливі біль у животі, в грудній клітці, шкірні висипання та свербіж. Рідше зустрічаються головний біль, реакції в місцях ін’єкції, диспептичні розлади, нудота, блювання, діарея, запаморочення та риніт.
Протипоказання.
- Не можна застосовувати ПАНТОЗ для парентерального
введення хворим з відомою підвищеною чутливістю до пантопразолу.
Передозування.
- Випадків передозування не спостерігалося.
Особливості застосування.
- Немає даних щодо безпеки застосування ПАНТОЗУ у
вигляді розчину для інфузій при лікуванні дітей, вагітних і жінок, які годують груддю. Тому препарат слід призначати жінкам у стані вагітності та у період годування груддю лише за життєвих показань, зважуючи користь для матері та потенційний ризик для дитини. На час лікування потрібно припинити годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Не можна змішувати ПАНТОЗ разом з іншими
препаратами для парентерального застосування. Препарат несумісний разом із розчинами для парентерального харчування.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному
для дітей місці, при температурі 15-25 0С.
Термін придатності 3 роки.